Статистика в першій половині червня радувала Україну чудовими показниками, яким можуть позаздрити в багатьох розвинених країнах. Так, реальний валовий внутрішній продукт (ВВП) України в січні — травні виріс на 11,3% проти аналогічного періоду минулого року. Промислове виробництво за цей самий час зросло на 16,9%. Валютні резерви досягли рекордних $9,4 млрд. Інфляція за січень — травень становила всього 3,6%. Єдиною проблемою залишається те, що більшість українських громадян все ж не відчули ще на собі змін, пов’язаних із бурхливим зростанням макропоказників, оскільки бюджет наповнюється не більше, ніж на 100 із копійками відсотків, із яких не зробиш відчутної добавки ні пенсіонерам, ні бюджетникам.
На допомогу уряду прийшла приватизація «Криворіжсталі», і в результаті він усе- таки знайшов близько восьми мільярдів гривень на соціальні програми, зробивши таким чином ще й реальну заявку на перемогу свого голови Віктора Януковича в осінніх президентських виборах. Аналіз виступів топ-чиновників уряду показує, що це дало їм привід для ейфорії.
Але вона, як і запаморочення від успіхів, може мати також і чималі негативи. Це припущення підтвердили учора експерти міжнародного центру перспективних досліджень, що презентували під назвою «Ейфорія економічного зростання» свій прогноз політико-економічної ситуації напередодні президентських виборів.
На думку експертів МЦПД, обидва найімовірніші кандидати на посаду президента мають приблизно однакові шанси на перемогу у виборах. Але потенційною перевагою прем’єр-міністра Віктора Януковича є економічний підйом, який асоціюється з його урядом. Якщо владу в Україні після виборів передадуть цивілізованим шляхом, то, незалежно від того, хто переможе, Україна збереже орієнтацію на розвиток демократії, економіки та євроатлантичної інтеграції, вважає експерт Наталія Мартиненко. За її словами, неуспіх політичної реформи переконливо продемонстрував, що ціна президентської влади є дуже високою, а отже, високим може бути і ризик того, що вибори можуть перетворитися на «справжню війну». Як вважає Мартиненко, у разі, якщо вибори відбудуться з істотними зловживаннями, переможена сторона може не визнати їхніх результатів й організувати масові акції протесту. У цьому випадку, передбачає Мартиненко, вступ України до СОТ відкладеться (за нормального збігу обставин, згідно з прогнозом МЦПД, це відбудеться наприкінці 2005 року), відносини із західними партнерами погіршаться. Водночас МЦПД передбачає, що «ризик брудних виборів істотно поменшає, якщо конституційну реформу проголосують до їх початку».
Оцінюючи економічну ситуацію в країні, експерти відзначають надзвичайно високі темпи економічного зростання. На їхню думку, цього року приріст ВВП перевищить торішній (9%) та досягне 10%. Але в середньостроковій перспективі темп зростання України становитиме 8%, оскільки політична боротьба, маються на увазі і парламентські вибори 2006 року, погіршуватиме якість державної політики, тому що всю увагу приділятимуть боротьбі, а не економічним реформам. Як вважає експерт МЦПД Андрій Блінов, наміри створити Єдиний економічний простір Росії, України, Білорусі та Казахстану не будуть реалізовані через конфлікт інтересів Росії й України стосовно зони вільної торгівлі, від чого дуже багато програє Росія, тоді як Україна сьогодні не готова інтегруватися так глибоко, як це їй пропонують.
Дослідження свідчать, що високі темпи розвитку української економіки зумовлені головним чином тим, що бізнес і населення країни пристосувалися до ринкових умов, а люди, які вважають себе середнім класом, зрозуміли, що дуже небезпечно ввіряти свій добробут державі. До цього додалася сприятлива цінова кон’юнктура на зовнішніх ринках. Експерти вважають, що українська економіка розігрівається, але не досягла ще рівня, який міг би свідчити про її перегрів. Водночас цінова динаміка є досить небезпечною: ціни виробників цього року зростають досить сильно (з початку року зросли на 15 — 20% ціни на газ, що практично підвищило витрати майже всіх виробників) і розігрівають інфляційні очікування населення. Але головним ризиком для нинішньої влади, попереджає Блінов, є ейфорія від досягнутих успіхів, оскільки вона знімає тиск на уряд щодо необхідності системних реформ, тоді як за показником обсягу ВВП на душу населення Україна ще вдвічі-втричі бідніша за своїх сусідів, що вступили цього року в Євросоюз. Експерти вважають за необхідне реформувати систему охорони здоров’я й інфраструктурних галузей (насамперед — житлово-комунального господарства).
Одночасно напередодні виборів головні учасники президентських перегонів ще не виробили якихось особливих програмних підходів до подальшого соціально-економічного розвитку країни. Якщо В. Янукович, використовуючи владні повноваження, зробив ставку на покращання добробуту найменш захищених верств населення, то опозиція сподівається на емоційно забарвлені лозунги та вуличні акції. Відповідаючи на запитання «Дня» про відмінності в майбутніх економічних програмах основних кандидатів на президентське крісло, Блінов вказав, що це для нього найскладніше запитання, оскільки таких відмінностей практично немає.
