На цьому тижні Колегія Рахункової палати повторно розглянула і ухвалила рішення передати до Генеральної прокуратури України матеріали перевірок Fishing Company S.A. Ситуацію коментує головний контролер-директор Департаменту контролю банківських і міжнародних фінансово-економічних операцій Рахункової палати Юрій IВАНЕНКО:
— Рішення про створення компанії було підписане головою Держкомрибгоспу України Миколою Шведенком і тоді ще прем'єр-міністром України Валерієм Пустовойтенком. Коли створювалася Fishing Company S.A., її розміщення в офшорній зоні намагалися згладити тим, що нічого страшного, компанія ж державна. Мовляв, уряд має право створювати держкомпанії де завгодно. Але яким положенням чинного законодавства це передбачено? Згідно з перевірками Рахункової палати, факт надання Держкомрибгоспом (за узгодженням із Кабінетом Міністрів) компанії Fishing Company S.A. державного статусу не підтверджується. У сертифікаті, виданому Держкомітету, говориться, що він є власником 50 тис. акцій вартістю $50 тис. (по $ 1 за акцію). Однак компанію було створено у 1997 році, а цей сертифікат «виплив» лише у лютому 1999 року. Де він до цього знаходився, невідомо. До того ж у сертифікаті є дуже цікавий рядок: «акції, які повністю сплачені...»
— Виходить, що Держкомітет нічого не перераховував?
— Результати фінансово- господарської діяльності компанії і наявність зарубіжних активів у балансі Держкомрибгоспу не відображалися. Отож, у такому разі можливі два варіанти: або «хтось» сплатив за акції, а отже цей «хтось» — справжній власник, або сертифікат — просто фікція.
— Проте так чи інакше, а компанія-нерезидент отримала два траулери вартістю $ 8,5 млн.
— Так, і використовує їх для отримання високих прибутків. Між іншим, за оцінкою експертів, експлуатація таких траулерів може приносити щонайменше $ 1 млн. прибутків їх власнику. Підкреслюю, щонайменше! А що має сьогодні держава? Нічого. Йдеться вже навіть не про прибуток. Тільки втрати держбюджету внаслідок неотримання податків від Fishing Company S.A. становили $2,5 млн. А вартість траулерів!
— А яка доля кредиту, наданого компанії Ощадбанком?
— Ощадбанк за узгодженням із Мінфіном і Держкомрибгоспом надав Fishing Company S.А валютні кредити у сумі $10,6 млн. І знову наявні грубі порушення. Адже первісно компанія повинна була отримати кредит у національній валюті у сумі 20 млн. грн., а їй дали валютний кредит.
Міністерство фінансів, надаючи Ощадбанку гарантії повернення цих кредитів, не передбачило ніяких зобов'язань з боку компанії Fishing Company S.A. (адже можна було використати траулери як заставу). Як наслідок, компанія кредит, отриманий від Ощадбанку, не виплачує, тому уряд вимушений виконувати надані гарантії за рахунок держбюджету. 12,4 млн. грн. — результат виконання урядом гарантійних зобов'язань.
— Яка роль у всій цій історії екс-прем'єр-міністра Валерія Пустовойтенка?
— Валерій Павлович підписав розпорядження. Це була не постанова Кабміну, а саме розпорядження. До речі, це розпорядження було підписане 20 серпня 1997 року, але до того часу наказ Держкомрибгоспу про створення компанії вже був, тобто Комітет заздалегідь знав, що дозвіл йому дадуть... Чим мотивував своє рішення Валерій Пустовойтенко, знає тільки він.
— Рахункова палата передає матеріали по Fishing Company S.A. до Генпрокуратури. На який результат ви розраховуєте?
— По-перше, у всьому і завжди має бути правова чистота будь-якого рішення. Далі ми говоримо про практичну втрату державою права власності на два траулери. Тому насамперед необхідно терміново повернути власність державі, щоб не вийшло так, як уже було із суднами Чорноморського пароплавства. За нашою інформацією, ведуться активні переговори про заставу цих траулерів для отримання кредитів у іноземному банку...
Рахункова палата і раніше передавала матеріали до Генпрокуратури. І дуже часто це виявлялося «голосом волаючого у пустелі». Довгий час Рахункова палата могла тільки виявляти порушення, але ніяк не усувати їх. Минулого тижня Верховна Рада України ухвалила у першому читанні Закон, згідно з яким Рахункова палата має право подавати до Арбітражного суду позови в інтересах держави.
«Дозвіл звертатися до Арбітражного суду — це, звичайно ж, не все, — говорить головний контролер-директор Департаменту правового забезпечення Рахункової палати В'ячеслав Пилипенко, — але, діставши це право, ми зможемо самостійно впливати на усунення виявлених правопорушень. Ми хочемо, щоб у судовому порядку кожна зі сторін змогла довести свою правоту. Ми не перебираємо на себе судових повноважень (як це часто роблять податківці). Головне для нас — оперативно і у повному обсязі відшкодувати нанесені державі збитки. Однак навчені гірким досвідом, коли закони легко проходили у першому читанні, а потім гальмувалися на роки, ми не можемо сказати, коли закон набере чинності».
До речі, минулого тижня Верховна Рада України прийняла у першому читанні законопроект «Про державний борг», згідно з яким Кабінет Міністрів має виняткове право приймати рішення про надання державних гарантій. Плата за надання держгарантій розраховується Мінфіном, виходячи з ризикованості кредитного договору (угоди), і не може перевищувати 8% від суми гарантії, повідомляє Інтерфакс-Україна.
КОМЕНТАРI
Сергій ПАШИНСЬКИЙ, заступник голови правління Ощадбанку України:
— Дана компанія належить державі, не має значення, є вона резидентом чи ні. Уряд має право створювати державні компанії за кордоном, у тому числі в офшорних зонах. Тому Ощадбанк нічого не порушив, надавши валютний кредит Fishing Company S.A. Ми мали на це повне право, оскільки Ощадбанк мав у своєму розпорядженні необхідну для того ліцензію. Зараз у нас є певні проблеми щодо розрахунків із цією компанією. У разі, якщо вона повністю розрахується з Ощадбанком, ми будемо «непостраждалою» у цій справі стороною. На наш погляд, у цій справі не було порушено законодавства України.
На жаль, «Дню» не вдалося отримати думку Валерія Пустовойтенка з цього приводу. У прес-службі НДП повідомили, що Валерій Павлович пішов у відпустку.
Віталій МАРГУЛІС, президент Асоціації консультаційних фірм України «Украконсалтінг»:
— Подібна історія у мене не викликає здивування. Це продовження типової «радянської» ситуації. Ще з тих часів пішло: влада у будь-якому її вияві — це повна безвідповідальність. В інших державах за помилки платять постами, у нас, на жаль, такої практики немає. У нас людина при владі «поза підозрами». Подібні наші традиції до того живучі, що виникає запитання: а як же їх можна викоренити? Не викликає здивування і той факт, що у перший раз Генпрокуратура не звернула увагу на матеріали Рахункової палати. Адже прем'єр-міністр мав пряме відношення до створення компанії, а у травні Валерій Пустовойтенко ще був на посту. Ми й далі живемо за принципом: «хто може, той має право».
