Хочеш жити — вмій крутитись. Особливої актуальності народна мудрість набула в час економічної кризи, коли багато підприємців вирішило заощадити свої гроші за рахунок «економії» на податках. В Мінекономіки стверджують: за підсумками першого кварталу 2009 року в «тіні» працювало 36% економіки. В експертному ж колі «тінь» оцінюють у 40%. Про основні схеми мінімізації податків і про те, як із ними борються сьогодні, «Дню» розповів директор Департаменту боротьби з відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом, Державної податкової адміністрації України (ДПАУ) Ігор СТЕЛЬМАХОВИЧ.
— Як оцінюєте нинішній рівень тіньової економіки в країні? І яка ситуація в інших країнах?
— Визначити загальний рівень «тіні» в державі не беруся, бо для цього існують такі установи, як Мінекономіки. Аналізуючи ж дані, які збирає очолюваний мною департамент, можу розповісти про цікаву тенденцію. Але спочатку нагадаю читачам, що для контролю за незаконним відмиванням коштів працівники нашого департаменту звертають увагу на використання підприємствами різних фінансових інструментів у схемах легалізації тіньових грошей та ухилення від сплати податків. Одним із найпоширеніших способів відмивання брудних коштів є використання так званих сміттєвих (незабезпечених грошовими коштами) акцій та векселів, що випускаються підприємствами з ознаками фіктивності. Так от, за даними Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, в першому півріччі 2008 року загальнодержавний обсяг операцій з акціями на фондовому ринку становив 148 мільярдів гривень, а в першому півріччі 2009 року — 289 мільярдів, що демонструє зростання операцій з акціями майже вдвічі. І це при тому, що в економіці країни відбувається спад: показник ВВП зменшується, деякі банки не кредитують, бо не мають грошей. Чому ж тоді зростає кількість операцій з акціями на фондовому ринку? Звичайно, зростання фондового ринку — хороший показник. Але існують економічні закони. За ними не може бути такого, що вся країна переживає економічну кризу, а в якомусь окремому секторі — на фондовому ринку — відбувається таке колосальне зростання. Це неприродно. Звичайно, більшість операцій з акціями підприємств «білі». Але серед всієї кількості операцій з акціями (289 мільярдів гривень), департаментом виявлено операцій зі «сміттєвими» акціями на суму понад 50 мільярдів гривень. Такі цифри свідчать про те, що все більше підприємств намагаються втекти у «тінь».
— Тобто економіка все ж тікає в «тінь»?
— Дійсно, економіка плавно переходить працювати в «тінь». Загалом обсяги товарно-грошових операцій зменшуються, а питома вага тіньових операцій, навпаки, зростає. Але ДПА України не просто спостерігає, а значно посилює боротьбу з цим явищем.
— Які схеми мінімізації податків користуються найбільшою популярністю? Чи з’явилися якісь нові?
— Принципово нових схем відмивання злочинних доходів та ухилення від оподаткування не з’явилося. Використання фіктивних акцій, векселів, облігацій, конвертаційних центрів — тобто класика жанру. Щоправда, наші «опоненти» намагаються її вдосконалити. Скажу відверто, два роки тому, зокрема, на фондовому ринку нам було значно легше працювати. Нас турбує високий відсоток, який припадає на інвестиційні сертифікати. За спостереженнями співробітників департаменту, саме використання інвестиційних сертифікатів, що випускаються компаніями з управління активами, дозволяють мінімізувати податки. За задумом, акції (гроші) фізичних, юридичних осіб акумулюються в інвестиційних компаніях, потім вкладаються у виробничі або інші проекти з метою одержання прибутку. З одного боку, це виглядає як цивілізована форма розпорядження своїми статками. Насправді ж часто виходить протилежний ефект. Держава надала право таким компаніям не платити податок на прибуток. І цим одразу ж почав активно користуватися «тіньовий» бізнес. «Тіньовики» створюють такі компанії, на їхній базі реєструють інвестиційні фонди, які наповнюють фіктивними акціями та здійснюють випуск інвестиційних сертифікатів, що в подальшому виконують роль інструмента у схемах мінімізації податкових зобов’язань, легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, та виведення валютних коштів за кордон. Так от, сьогодні кількість цих інвестиційних фондів катастрофічно збільшується. Назвати зростання у відсотках не можу. Але за збільшенням кількості інвестиційних сертифікатів бачу, що процес активно розвивається. Так, у першому кварталі 2008 року інвестиційних сертифікатів було випущено на суму 9 мільярдів гривень (за аналогічний період цього року — 11 мільярдів), а в другому — на 12 мільярдів (відповідно цього року — майже на 16 мільярдів). Щоб виявити такі «сміттєві» акції і пред’явити претензії підприємству, яке їх випустило, ДПА України потрібно спочатку перевірити компанії з управління активами, з’ясувати, чиї акції, — і тоді доводити, що вони фіктивні, та ліквідовувати їх. Але зробити це непросто. Хочу сказати, що така творча активізація «тіньовиків» викликана посиленням податкового контролю за ними. Податкова все більше викриває та ліквідовує схеми відмивання доходів та мінімізації податків.
— В яких саме сферах та видах бізнесу підприємці найбільше ухиляються від сплати податків?
— Приватному підприємцю або платнику єдиного податку такі схеми не дуже потрібні. Затрати на їхнє обслуговування обходяться малому та середньому бізнесу дуже дорого, якщо зважити на невеликі обороти таких підприємств. Схеми мінімізації в основному використовують всі великі фінансово-промислові групи (ФПГ), які мають що ховати від державної казни.
— Чи має департамент зараз претензії до якихось великих ФПГ?
— Претензії існують, і ми працюємо в цьому напрямку. Але наше завдання не займатися окремими ФПГ, а ліквідувати причини та умови, які дозволяють відмивати кошти та мінімізувати податки на всьому фінансовому ринку. Тільки так можна створити рівні податкові умови для бізнесу. Якщо всі підприємства працюватимуть у рівних умовах, тоді можна реалізувати додатковий потенціал, навіть не збільшуючи податки.
— Як криза вплинула на діяльність конвертаційних центрів, які донедавна користувалися великою популярністю серед «мінімізаторів»?
— Криза породила дефіцит клієнтів у конвертаційних центрах. І це нормальний розвиток подій, адже в країні менше стали красти грошей. Автоматично зменшилася потреба їх відмивати. Тобто конвертаційні центри сьогодні відчувають кризу, але — не всі.
— За вашими оцінками, на скільки відсотків зменшився ринок конвертаційних центрів за рік кризи?
— 2008 року в цей час наш департамент виявив та ліквідував близько 90 центрів. В цьому ж році — близько 70 центрів, при цьому якість нашої роботи не погіршилася. З таких цифр випливає, що кількість конвертаційних центрів зменшилася на 20—25%.
— А як змінилися розцінки на конвертацію валюти? На прес-конференції минулого року ви говорили, що розцінки коливаються в рамках 3—5% від загальної суми.
— Вартість послуг конвертаційних центрів зростає, а кількість клієнтів зменшується. Сьогодні менше ніж за 4—5% від суми навряд чи хтось надаватиме такі послуги. Якщо об’єми валюти для конвертації дуже великі, то ризики для таких умільців зростають. За деякою інформацією, за додаткові ризики доводиться викладати до 10% суми конвертованої валюти. Де і хто цим займається, говорити не буду. Завдання ДПА України попереджувати і виявляти такі факти, а не грати в політичні ігри. Ліквідувати це явище можливо. Але для цього потрібно застосувати комплекс заходів: попереджувальних і законодавчих. Потрібно прийняти закони, які зроблять вигідною сплату всіх податків.
— Тобто ви пропонуєте знижувати податки?
— Ніхто ж не приховує, що в Україні не ідеальна податкова система. Але чи варто приймати рішення про зниження або про підвищення податків в часи економічного неспокою? Над цим необхідно добре думати. І паралельно створювати такі умови, щоб податки платили всі, без жодних винятків. Працювати і платити податки повинні всі підприємства, як із великими оборотами, так і середні та дрібні. На мою думку, дрібніших навіть можна залишити у спокої: дати можливість працювати за меншими податками. А у нас виходить, що податки платять середні та дрібні підприємства, а великі — не дуже. Часто валові доходи великих підприємств вимірюються сотнями мільйонів гривень, а сума сплаченого податку в деяких випадках не досягає навіть 1% від цих сум.
— Такий мізер платять державі завдяки використанню схем мінімізації?
— А ви як думаєте?
— Які, на вашу думку, основні причини «тіньового ренесансу» в країні? Можливо, проблеми слід шукати не стільки в економічних факторах, скільки в українському менталітеті?
— В Україні зараз модно не платити податки — і це погано. Психологію бізнесу зіпсовано — і її потрібно змінювати. Приклад багатьох розвинутих країн свідчить, що в період розвитку і становлення держави відбуваються різні кризові явища. Але вони поступово зникають. Так, США теж проходили період накопичення капіталу не зовсім законним шляхом. Але з часом багаті люди почали розуміти: щоб не втратити свої капітали, краще сплатити всі податки і спати спокійно. Україна теж до цього підходить. До того ж, в українців ще не сформовано культуру сплати податків, бо вони живуть не настільки добре. На мій погляд, основні причини ухилення від сплати податків сьогодні мають економічний характер. Хоча це явище безперечно має й ментальні корені, бо воно з’явилося не сьогодні. Повинен пройти час, щоб в Україні розвинулася культура платника податків.
— Якщо «тіньова» тенденція продовжить укорінюватися, до чого це призведе?
— Давайте не будемо песимістами. Країна обов’язково вийде з кризи. На мій погляд, не все так погано, як сьогодні подають суспільству. Люди працюють, економіка одужує.
— А що чи хто зараз заважає зробити боротьбу з «мінімізаторами» ефективнішою?
— Для цього потрібно розірвати коло економічних та політичних проблем. Бізнесу та економіці потрібні нормальні закони і щоб кожен чиновник ефективно виконував свою роботу.
— У проекті бюджету на 2010 рік закладено зростання обсягів збору податків до бюджету на 12% у порівнянні з 2009 роком. Чи не означає це збільшення державою податкового тиску на бізнес і паралельно — свідоме сприяння втечі бізнесу в «тінь»?
— Наступного року зросте ВВП, багато підприємств запрацюють, оживуть експортери — автоматично збільшаться податкові відрахування. Додайте до цього ще й дуже великий ресурс від закриття схем мінімізації сплати податків та відмивання злочинних доходів.
— Якщо закрити схеми мінімізації податків, то у скільки разів збільшаться надходження до бюджету?
— Збільшення на 12% точно перекриємо, ще буде й запас.
