Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Примірка мантії

Чи повинна виконавча влада керувати суддями?
2 серпня, 2005 - 00:00

Обвинувачення в незаконному вилученні справи Нікопольського заводу феросплавів, яке прем'єр- міністр України Юлія Тимошенко пред'явила виконувачу обов'язків голови Вищого господарського суду Миколі Хандуріну, виявилося необґрунтованим.

Наступного дня після того, як прем'єр-міністр Юлія Тимошенко публічно обвинуватила Хандуріна «в порушенні всіх процесуальних норм» при розгляді справи Нікопольського феросплавного заводу, а також у тому, що він ганьбить судову систему України, й обіцяла звернутися до Генеральної прокуратури, щоб притягнути суддю до кримінальної відповідальності, він провів прес-конференцію та спростував обвинувачення з боку прем'єра. Хандурін продемонстрував журналістам документ, що засвідчив, що постанова про припинення рішення Апеляційного господарського суду міста Києва від 25 липня, згідно з якою приватизація ВАТ «НЗФ» визнана незаконною, була прийнята не ним одноосібно, а суддівською колегією в складі п'яти осіб. Причому серед п'яти суддів, які прийняли це рішення, самого Хандуріна, як і вказує закон, немає. Колегія з п'яти суддів тимчасово припинила виконання постанови київського Апеляційного господарського суду до закінчення розгляду Вищим госпсудом касації захисту нинішнього власника НЗФ — консорціуму «Придніпров'я» на рішення Апеляційного госпсуду.

Того ж дня, коли Тимошенко обвинуватила Хандуріна, відбулася прес-конференція, організована групою «Приват». На ній заступник глави Апеляційного господарського суду міста Києва Сергій Бондар визнав, що матеріали справи щодо НЗФ до Вищого господарського суду відвіз він особисто. Таким чином, Хандурін виявився непричетним до «нічного видирання з м'ясом». А голова Апеляційного господарського суду Андрій Пінчук там же заявив, що вимога передати справу НЗФ до Вищого господарського суду була законною. За словами судді Пінчука, Вищий господарський суд є касаційною інстанцією і має право винести рішення про припинення виконання постанов Апеляційного господарського суду. З'ясувалося також, що вимогу відправити до Вищого господарського суду матеріали справи щодо НЗФ було передано для виконання заступнику глави Апеляційного господарського суду ще 25 липня під час судового засідання. Проте тоді суд із невідомої причини відмовився зробити це, ухваливши рішення передати справу лише після закінчення процесу.

Хандурін вважає дії київського Апеляційного господарського суду більш ніж дивними: відмова передати матеріали справи є порушенням господарсько-процесуального кодексу, причому раніше цей суд завжди без заперечень на запит Вищого господарського суду передавав йому матеріали справ. Інцидент примусив ВГС повторно звернутися до Апеляційного госпсуду вже після прийняття ним постанови щодо НЗФ і знову зажадати матеріали справи. У відповідь на цей запит до суду доставили макет справи (тобто її копії). За словами Хандуріна, це перший випадок за 30 років його роботи в судовій системі. Річ у тому, що Апеляційний госпсуд був зобов'язаний передати оригінали документів, більше того, він не мав права виготовляти «макет справи». Лише 27 липня, у відповідь на черговий запит колегії суддів Вищого господарського суду, оригінали документів доставив заступник глави Апеляційного госпсуду Сергій Бондар. Хандурін обурений поведінкою суддів Апеляційного господарського суду. На його думку, вони припустилися низки порушень при розгляді справи НЗФ. Наприклад, участь суддів, які прийняли рішення про незаконність приватизації НЗФ, у прес-конференції, організованій групою «Приват», він вважає «порушенням суддівської етики». Річ у тому, що, як відомо з матеріалів ЗМІ, група «Приват» давно наполягає на скасуванні приватизації НЗФ і тому зацікавлена у результаті справи.

Отримала пояснення й бурхлива емоційна реакція на рішення колегії Вищого господарського суду з боку прем'єр-міністра. Вона, ймовірно, пов'язана з тим, що передача Нікопольського заводу феросплавів у держвласність, чого, як відомо, прем'єр-міністр вимагає, залишилася під питанням. Хандурін кваліфікує висловлювання прем'єра про судовий процес щодо ВАТ «Нікопольський завод феросплавів», як тиск на суд, повідомляє Інтерфакс-Україна. «Мене дуже здивувала заява прем'єр-міністра України. Це втручання виконавчої влади в судову владу», — сказав Хандурін. «Ще не закінчений розгляд справи навіть у нашому суді, існує ще й повторна касація, справа може розглядатися і у Верховному Суді України. Тому таке висловлювання на адресу суду або конкретних осіб є грубим втручанням у розгляд цієї справи», — наголосив суддя. Таку поведінку прем'єра Хандурін пов'язує з тим, що помічники Тимошенко «озброїли її помилковою інформацією». Утім, головні претензії Хандурін пред'являє Апеляційному госпсуду Києва, який не передав до Вищого господарського суду касацію захисту на арешт акцій підприємства, і про факт її існування Хадурін дізнався не від Апеляційного суду, як це має бути згідно із законом, а з чергової заяви захисту. Крім того, замість повного тексту рішення, судді, які розглядали справу НЗФ, зачитали лише його коротку частину, не пояснивши, чим таке рішення мотивоване, що також порушує закон.

Артем СТОРОЖЕНКО
Газета: 
Рубрика: