Соціалісти, які отримали важливі посади в новій владі, починають «показувати зуби». Якщо уряд буде й надалі продовжувати стару політику продажу державної власності, то, як вважає глава Фонду держмайна Валентина Семенюк, незабаром йому доведеться відкликати свою програму. За її словами, існує хибна думка, що наповнювати бюджет каналами ФДМ необхідно виключно за рахунок підприємств, які перспективно розвиваються. «Невже нам не набридло ходити з простягнутою рукою, впрохуючи тих або інших (власників приватизованих підприємств. — Авт.) не підіймати ціни?», — кілька разів повторила вона, нагадуючи про те, що багато стратегічно важливих для країни галузей цілком потрапили під владу приватного бізнесу, і держава не може навіть перевірити, як власники виконують свої інвестиційні зобов’язання.
За підсумками проведеної Фондом інвентаризації об’єктів держвласності, в Україні з 1991 року пропало 20 тисяч об’єктів, які раніше належали державі. За роки незалежності в країні було реалізовано майна на 60 млрд. грн., тоді як до бюджету надійшло 40 млрд. грн. На громадських слуханнях, присвячених роботі Фонду, його глава пояснила: «Фонд держмайна реалізовував через приватизацію тільки 30— 40% держмайна, решта було продане поза ФДМ в основному через банкрутство». Таким способом, зокрема, було реалізовано чотири ТЕС і ряд об’єктів, заборонених для продажу.
Але головний меседж, отриманий від глави Фонду учасниками слухань, складався з цифри 194. Стільки об’єктів приватизації, на думку Семенюк, повинні бути повернені в державну або комунальну власність. Щоб надалі їх не стало ще більше, президент ПФТС Ірина Зоря запропонувала створити перелік ситуацій, що виникали навколо приватизації промислових гігантів, які знаходяться нині у списках на реприватизацію. Однак наш уряд, схоже, згодний ще не раз наступати на ті ж граблі, аніж завдати собі клопоту — проаналізувати і врахувати чужі помилки. Заступник директора Американської торгової палати в Україні Оксана Панчук пішла у своїх порадах іще далі. Виходячи з того, що «всі інвестори боягузи і бояться метання в питаннях приватизації», на її думку, для отримання жаданих інвестицій треба створити комплексну програму приватизації. Чи вийде? Поки що в комплексній програмі лікування держвласності призначені рецепти міняються мало чи не щотижня. Так, Семенюк пропонує уряду спрямувати свою увагу на пошук господаря для потенційно перспективних, але збиткових нині підприємств. На її думку, гіганти промисловості треба повернути державі, а бізнесу віддавати ті об’єкти, якими центральна влада не може ефективно керувати.
Що стосується «Криворіжсталі», то Семенюк уже не так активно сперечається з першою леді уряду, яка пообіцяла влаштувати з повторної приватизації «Криворіжсталі» грандіозне шоу. «Це підприємство краще залишити у власності держави, це моя особиста думка. Однак я буду виконувати все, що скаже мені вищий орган», — підкреслила голова ФДМ. І права колишніх власників на участь у повторній приватизації Семенюк не заперечує. Не виключено, що такий підхід — це наслідок аналізу. Фахівці в області приватизації, зокрема директор Міжнародного інституту приватизації Олександр Рябченко, передбачає, що попит на це підприємство буде обмежений. «Західний інвестор, — зі слів Рябченка, — не ризикне вкладати мільярди в це підприємство, і майбутніми покупцями можуть бути лише російські чи українські інвестори».
Дуже стурбована перспективами наповнення бюджету за рахунок коштів від приватизації, пані Семенюк пропонує зобов’язати всіх власників приватизованих об’єктів доплатити за земельні ділянки. «Якби це було прийнято, ми б отримали коштів більше, ніж від приватизації», — впевнена головний приватизатор країни, хоч економічний блок уряду цю її пропозицію, як відомо, не підтримує. Разом із тим Кабмін схвалив законопроект, який передбачає включення вартості земельної ділянки у вартість об’єктів, які будуть приватизуватися.
Головна і улюблена сьогодні фішка Фонду — управління державною власністю. Правда, для цього йому відчутно бракує законодавчої бази, і Семенюк дуже сподівалася, що в останній передканікулярний тиждень роботи парламенту буде ухвалено багатостраждальний закон «Про Фонд державного майна», а в подальшому — державна програма приватизації і закон «Про управління об’єктами державної власності». Як кажуть, не склалося...
