Соціальні сорти хліба дорожчати не будуть, повідомили в Мінагропроді, бо зараз підстав для цього немає. «Для забезпечення стабільної ситуації на ринку хліба уряд вживає всіх необхідних заходів. Зокрема Аграрний фонд реалізує близько 40 тисяч тонн борошна щомісяця для більшості хлібопекарських підприємств країни», — розказали у відомстві. Головний аргумент міністерства для цінової стабільності на хліб — фіксована ціна (до кінця 2012 року) на борошно з державних засіків. Тож, переконані у відомстві, це дозволить нівелювати можливе коливання цін у регіонах.
Заспокоювати населення у хлібному питанні галузевому міністерству довелося після заяви голови ради об’єднання підприємств хлібопекарської промисловості «Укрхлібпром» Олександра Васильченка. Останній в інтерв’ю Forbеs заявив, що з листопада ціни на хліб зростуть приблизно на 10%, тобто вартість буханки хліба збільшиться на 0,5 гривні. «Хвиля мине лише ті регіони, які зуміли вийти на ринковий рівень вартості хліба раніше. Але таких всього три — Харків, Крим та Хмельницька область. Жителям усіх інших областей потрібно готуватися до подорожчання. Підвищення цін не буде вбивчим», — пояснив він. «Дуже серйозно хитнуло зерновий ринок: вартість зерна третього класу вже сягає 2,2 тисячі гривень за тонну, а ще недавно не перевищувала 1,9 тисячі гривень за тонну. Борошно, відповідно, теж подорожчало і продовжує дорожчати. Борошномели уже попередили, що з 1 листопада підвищують відпускні ціни ще на 100 гривень за тонну», — розповів про причини свого прогнозу Васильченко.
На дану заяву після міністерства одразу зреагували столичні чиновники, бо Києвом поповзли чутки про звернення «Київхлібу» до адміністрації з проханням дозволити переглянути вартість соціальних сортів хліба. «На сьогодні справді є звернення «Київхлібу» до центральних органів виконавчої влади, до певних міністерств і міської влади з тим, щоб визначитися, що робити з цінами в подальшому. «Київхліб» вважає, що ціни на хліб в столиці необхідно підвищувати. Розглянувши попередні матеріали, міська влада не знаходить підстав для того, щоб на соціальні сорти хліба ціни в Києві були підвищені. Ситуація стабільна, і ці сорти хліба залишатимуться з колишніми цінами», — заспокоїв киян учора начальник Управління з питань цінової політики КМДА Василь Яструбинський, повідомляє УНІАН. Однак, за його словами, визначати ціну інших сортів хліба (здобні вироби або поліпшені сорти), виробник може самостійно. Тому Яструбинський не виключив, що ціни на них може бути підвищено.
«День» звернувся до президента Всеукраїнської асоціації пекарів Володимира СЛАБОВСЬКОГО з проханням спрогнозувати подальшу ситуацію з вартістю соціальних сортів хліба в Україні. «Об’єктивні передумови для цього (подорожчання. — Авт.) є, але чи буде дорожчати, чи ні — не знаю», — каже він. Свою відмову прогнозувати Слабовський пояснив так: «Ми живемо в перевернутому світі, де ніякі економічні, соціальні та інші фактори не впливають на ціноутворення. Воно у нас в країні дивне: як хтось вирішить, так і буде».
Натомість один із учасників ринку на правах анонімності пояснив «Дню», що сьогодні є кілька підстав для незначного подорожчання. Подорожчання зерна на світовому та внутрішньому ринку, енергоресурсів, підняття зарплат та дорогі кредити — це головні фактори, каже він «Дню».
Експерти підтверджують, що частково виробничі витрати в пекарів таки зросли. Аграрна складова, на думку генерального директора асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Володимира ЛАПИ, лишилася незмінною. «Ціни на зерно такі, як півтора року тому. Тоді пшениця коштувала 2000—2050 гривень за тонну, а зараз — 2050—2100 гривень за тонну. Відповідно ціни на борошно — до трьох тисяч за тонну. Отже, якщо розглядати аграрну складову, то підстав для подорожчання хліба через неї немає. Але за цей час підвищилися інші складові (газ, електроенергія, бензин)», — пояснює Лапа. Доки ціна на зерно та борошно була нижчою, виробникам вдавалося компенсувати підвищення інших виробничих витрат. А коли ціни на зерно повернулися на попередній рівень, то тепер виникають всі ці питання, говорить Лапа, бо немає за рахунок чого компенсувати. На його думку, Мінагропрод робить все від нього залежне, аби не допустити цінового росту. Але треба дивитися на реальну собівартість виробництва, бо тільки за рахунок зерна компенсувати зростання інших складових виробництва не реально.
На думку керівника аналітичного департаменту Консалтингової агенції «ААА» Марії КОЛЕСНИК, ціни на соціальні сорти хліба не зростуть, доки держава даватиме пекарям муку з Аграрного фонду.
«Сьогодні в Аграрному фонді майже два мільйони тонн пшениці. З них можна зробити на 7 місяців муку для випікання хліба», — оцінюючи запаси фонду, каже «Дню» президент Української зернової асоціації Володимир КЛИМЕНКО. Тому поки що більшості населення, яке споживає соціальні сорти хліба, жити можна спокійно.
На думку опитаних «Днем» експертів, на ціну хліба може вплинути й анонсована з 15 листопада заборона експорту пшениці. Від такого кроку внутрішні ціни на пшеницю можуть знизитися. Але тут виникає вже інше запитання — чи виграють від цього споживачі?
«Будь-які заборони на експорт в першу чергу б’ють по виробнику зерна, бо ціна на пшеницю впаде. Якщо немає ринку збуту і продажу, то може впасти на 100, 200 і 300 гривень на тонні. Скільки буде реально — цього ніхто зараз не знає. Хоча, на мій погляд, українські виробники за заниженими цінами продавати пшеницю не будуть. Вони чекатимуть весни і до того часу збуватимуть інші культури, наприклад, кукурудзу», — розповідає Клименко. Поки ж, продовжує він, рішення про введення мораторію на експорт пшениці з 15 листопада не прийнято. Тому прогнозувати складно. «Можливо, воно буде й пізніше. Але в разі чого ми будемо до цього готові», — деталізував він.
Доки питання хліба вирішується, на хлібному ринку виникло ще одне питаннячко. Як розповів «Дню» керівник однієї великої аграрної компанії, що займається вирощуванням зернових, днями їхні підприємства отримали пропозицію від компанії з ринку, яка начебто опанувала функцію добору проб для Державної хлібної інспекції. За свої послуги, каже співрозмовник видання, вона просить скромні 4,36 гривні за тонну відвантаженого збіжжя. На перший погляд, сума невелика, але якщо порахувати в межах країни, то виходить чимало... «День» звернувся з проханням прокоментувати дану ситуацію до президента УЗА. У відповідь Володимир Клименко розповів, що вони також звернули увагу на цього нового посередника і попросили роз’яснення в Державній хлібній інспекції та галузевому міністерстві. Отримали відповідь, що про цю компанію ніхто не чув, ніяких повноважень і функцій їй не передавав. Що ж, схоже, грандіозний сценарій невідомого авторства цього разу не спрацював і чергове покращення умов ведення аграрного бізнесу не зробило свого внеску у подорожчання кінцевої продукції. Але якщо дим пішов, значить, є й полум’я. Тож уряду слід боротися не тільки з цінами, а й закривати всі законодавчі лазівки (і не узаконювати нових), аби в АПК не розводилися різні посередники, які на кругленькі суми нагріватимуть державу та її мешканців.
