Долетіти зі Львова до Берліна за 20 євро, а потім повернутися додому із Вроцлава за 10 євро... Із власного досвіду можу сказати, що це цілком реально. Щоправда, досить складно. На те, щоб промоніторити і підібрати потрібні авіаквитки за низькою ціною, потрібно витратити чимало часу і зусиль. Однак воно того варте.
«2018-й буде для України роком лоукостів», — регулярно обіцяє міністр інфраструктури Володимир ОМЕЛЯН. Обіцянка наче поступово справджується. Втім, анонсований прихід в Україну Ryanair для мене стане «перемогою» лише тоді, коли літаки із зображенням кельтської арфи (логотип компанії і національний символ Ірландії) почнуть регулярно здійснювати польоти з Києва та Львова.
Минулого року ця найбільша бюджетна в Європі авіакомпанія вже «приходила» в Україну. Зараз Ryanair заходить на друге коло. Усе наче йде гладко. Перші рейси мають відбутися навіть раніше, ніж було заплановано, — не наприкінці жовтня, а вже у вересні. Та інформація про те, що всі деталі співпраці між авіакомпанією та аеропортом «Бориспіль» ще досі не узгоджені, насторожує. Зокрема, гендиректор «Борисполя» в інтерв’ю для Liga.net заявив, що ірландці «запустили продаж авіаквитків, не отримавши узгодження слотів в аеропорту (йдеться про вільний час для обслуговування в терміналі)». Це не песимізм, але завчасно купувати квитки на рейси Ryanair, незважаючи навіть на знижки та акції, особисто я поки не збираюся. Вистачило минулорічного гіркого досвіду з поверненням коштів за придбані квитки. До речі, чекав, що Ryanair таки запропонує тим, хто минулого року не зміг полетіти зі Львова та Києва, наприклад, якусь одноразову мінімальну знижку на нові заплановані рейси з України. Хороший був би жест.
СКІЛЬКИ УКРАЇНЦІ ГОТОВІ ПЛАТИТИ ЗА АВІАКВИТКИ?
Лоукост — це «повітряна маршрутка»? Не сказав би. Літати бюджетними авіалініями досить комфортно. Так, без зайвої розкоші. Лоукост-компанії працюють за принципом надання дешевої базової ціни перельоту. Заробляють вони на додаткових послугах — виборі крісел, збільшенні кількості багажу, купівлі їжі тощо.
«Яку ціну ви могли б дозволити собі за квиток на літак у країни ЄС?» — таке запитання наприкінці минулого року було в дослідженні ГО «Європа без бар’єрів» та «Демініціативи». «28,7% опитаних заявили, що літатимуть, якщо квиток буде не дорожчий за 500 грн в один кінець, тобто до 1000 грн за маршрут туди й назад. Ще 14,9% заявили про готовність користуватися послугами лоукостів, якщо вартість квитка не перевищуватиме 1000 грн (2000 грн в обидва боки). Лише незначна частина опитаних визнає готовність користуватися дорожчими авіапослугами: 5,4% погоджуються літати за ціною до 1—2 тисячі гривень (2000—4000 в обидва боки); 1,6% готові платити до 5000 грн (10 000 в обидва боки); 0,8% мають намір платити ще більше. Майже половина опитаних не змогли визначитися з відповіддю», — цитують результати дослідження журналісти «Європейської правди».
Цифри доводять очевидне — лоукости потрібні українцям. Однак для їх залучення необхідні конкретні кроки, а не лише Указ Президента, який вийшов після надання Україні безвізового режиму.
НА ЛОУКОСТАХ ДО УКРАЇНИ ПРИЛЕТЯТЬ ТУРИСТИ З-ЗА КОРДОНУ
Є й інший бік медалі. На лоукостах до України прилетять туристи з-за кордону. Розглянемо цю тему на прикладі рідного Львова — західної брами України.
Після того як один лоукостер наприкінці минулого року відкрив рейс Львів — Лондон, британська газета The Independent назвала місто Лева ідеальним місцем для проведення зимового відпочинку, а видання The Telegraph внесло Львів у рейтинг 12 міст світу, які неодмінно варто відвідати 2018-го.
«Львів відкритий світові» — хороше гасло, якщо трактувати його в переносному сенсі. А якщо в прямому? Як можна добратися до Львова із Заходу і як вас тут зустрінуть?
Автомобілем — довго, енерговитратно, і на кордоні зустріне негостинна довжелезна черга, особливо при виїзді. Не набагато краща ситуація чекає і на тих, хто приїде автобусом. На жаль, «античовниковий» закон про податкові обмеження на часте ввезення товарів з-за кордону не зменшив черг на митницях. Останні кілька місяців це довели. Чи можна сподіватись на покращення? Наші європейські партнери принаймні таких передумов не побачили, згорнувши в лютому проект із модернізації шести українських контрольно-пропускних пунктів на східному кордоні ЄС, що був запущений 2014 року.
Якщо залізничним транспортом — оптимальним варіантом буде швидкісний поїзд «Інтерсіті» з Перемишля. Прокласти такий маршрут для поляка — реальна перспектива. А ось турист із інших куточків Європи навряд чи взагалі дізнається і реалізує такий маршрут. На жаль, маршрут «Інтерсіті» Краків — Львів так і залишився тільки планом польського «реформатора» «Укрзалізниці».
До речі, залізничний вокзал — окрема і болюча тема для всіх українських міст. «Ого, не думала, що тут аж так усе... екстремально», — не могла підібрати слів минулого літа моя випадкова попутниця із Нідерландів, котра приїхала до Львова поїздом і побачила Двірцеву площу, що біля вокзалу. Що ж, якщо вокзал є лицем міста, то у Львова і решти наших міст це обличчя в не найреспектабельнішому вигляді. Днями львівська міська влада представила новий проект реконструкції площі Двірцевої. Візуалізація виглядає непогано. Хотілося б, аби цей масштабний проект був реалізований не гірше.
СТРАТЕГІЧНЕ ЗАВДАННЯ ДЛЯ ТУРИСТИЧНОГО МІСТА
Однозначно найкращим варіантом буде авіапереліт до Львова, де іноземців зустріне сучасний аеропорт. Проблема лише в тому, аби знайти відповідне сполучення за прийнятною ціною. Погодьтеся, німецький турист із Мюнхена навряд чи надумає полетіти до Львова на вікенд із Lufthansa при вартості квитка 300—500 євро в один кінець. Зате якщо ціна буде в кілька разів менша, така ймовірність буде більшою.
Минулого року львівське летовище стало «мільйонником», тобто вперше за 26 років прийняв мільйон пасажирів на рік. За величиною пасажиропотоку в Україні цей аеропорт поступається лише столичним «Борисполю», «Жулянам» (це не дивно) та «Одесі». Втім, якщо львівський аеропорт продовжить демонструвати нинішні темпи зростання, то до кінця року він випередить одеське летовище.
Залучення лоукостерів — стратегічне завдання для Львова як туристичного міста. Це розуміння є на рівні міської адміністрації та місцевого бізнесу. Тому минулого року ГО «Львівський туристичний альянс» та Львівська міська рада створили фонд на підтримку авіаперевізників задля відкриття бюджетних авіарейсів із міста Лева. Зацікавлені підприємці, передусім готельєри і ресторатори, акумулюють кошти, які місто використовує в переговорах з авіакомпаніями, щоб стимулювати їх відкривати нові бюджетні авіарейси.
ПРО ІМІДЖ УКРАЇНИ В ОЧАХ ТУРИСТІВ
Отож, іноземний турист прилетів до України. Тепер необхідно від low-cost (з англійської — низької вартості) перельоту перейти до high-quality (з англійської — високого класу) прийому, під час якого українські міста демонструватимуть туристам, передусім, свою багату культуру. А це вже завдання складніше.
У зазначених матеріалах The Independent і The Telegraph Львів описали справді красиво: «Львів прикрашає пінна розкіш мистецтва Ренесансу, бароко та модерного стилю, а також аромати сотень кав’ярень у віденському стилі». А також відзначили, що тут «безліч художніх галерей, пам’ятників, соборів та музеїв. Не дивно, що це швидко перетворюється на популярну культурну розвагу міста».
Натомість британське видання The Sun з нагоди анонсу рейсів Ryanair представило Україну під кардинально іншим кутом. Акцент був на низьких цінах на алкоголь, цигарки та готелі. Згаданий був також «надлишок» красивих жінок, мовляв, тому Україна буде популярна серед британців, як місце проведення холостяцьких вечірок.
Змінити це стереотипне бачення і вибудувати належний імідж України в очах туристів — друге стратегічно важливе завдання українських міст.
* * *
За даними Державної авіаційної служби, пасажиропотоки через аеропорти України у 2017 показали історичний максимум. Зокрема, в міжнародному сполученні приріст був на 29,2%. Втім важливо, аби на мапі нечисленних бюджетних авіаліній, крім Києва та Львова з’явилися інші українські міста: Одеса, Харків, Дніпро та ін.
ДО ТЕМИ!
На літаку як... на «коні»
Італійська компанія представила крісла-сідла для лоукостерів
Крісла під назвою Skyrider 2.0 являють собою подобу сідла, але зі спинкою. За інформацією виробника — італійської компанії Aviointeriors — у «Твіттері», такі місця для пасажирів повинні дозволити низькобюджетним авіакомпаніям підвищити щільність пасажирів у салонах їхніх літаків на 20%. Також вони на 50% легші за традиційні крісла і дешевші у виробництві. Відстань між спинками концептуальних крісел — 23 дюйми, тоді як у лоукостерів цей стандарт становить 28 дюймів.
Раніше — 2010 року — Ryanair хотів запровадити можливість подорожувати стоячи. Авіакомпанія опитала 120 тис. пасажирів, з яких 80 тис. заявили, що розглянули б можливість такого перевезення, якби місця були безкоштовними, в той час як 42% повідомили, що готові були б купити подібні квитки за половину вартості звичайного тарифу. Колумбійський лоукостер VivaColombia також розглядав можливість створення «місць для стояння» на своїх рейсах. Планувалося, що у кожного пасажира буде вертикальне сидіння з високою спинкою і ременем безпеки. Але поки далі від заяв компанії не просунулись.
