За тиждень комісія з Міністерства регіонального розвитку, будівництва і ЖКГ проведе рейд усіма містами України на предмет їх підготовки до зими. Такі плани озвучив очільник відомства Геннадій Зубко. Напередодні його заступник, Едуард Кругляк звітував, що житлосоцсфера і ЖКГ загалом готова на 82%. «У нас 165,4 тисячі будинків і 117,813 уже мають паспорти готовності, там ми йдемо за графіком — це 73,4%», — уточнив він. За словами заступника голови Мінрегіону рівень підготовки ТКЕ становить близько 71,9 — 75%, об’єктів водопровідно-каналізаційного господарства — 72,3-76%, дорожньо-мостового господарства — 66,7 — 71,9%. Тож міністерський рейд стане тестом для місцевої влади на фінальну готовність до опалювального сезону, який стартує за місяць — 15 жовтня. «День» провів своє дослідження регіонів і з’ясував, що зима буде непростою, виходячи з низки чинників.
Перший — заборгованість споживачів. «Середній рівень розрахунків за електроенергію за сім місяців 2015 року становить 92% і 81% — за природний газ», — нещодавно відрапортував про ситуацію з боргами міністр палива й енергетики Володимир Демчишин. Головними неплатниками за електроенергію, за його словами, є водоканали, за газ — теплокомуненерго. «Промисловість досить погано платить, попри те що, як правило, отримує газ передоплатою, а також облгази, які на даний момент також НАК «Нафтогаз України» заборгували понад 3 мільярди гривень за газ», — пояснив міністр. На думку Дечишина, Запорізька і Харківська області «безпричинно накопичують досить суттєві об’єми заборгованості перед енергоринком». «Тобто місцеві обленерго не платять кошти за отриману електроенергію енергоринку, відповідно енергоринок не може з генерацією розрахуватись. Це досить великі суми... У випадку із Запоріжжям — 613 мільйонів гривень, тобто рівень розрахунків менш, ніж 90%, із Харковом — близько 200 мільйонів гривень (86%). Є і менші області такі, як Одеса, Херсон, Житомир, Черкаси, які також мають середній рівень розрахунків нижче, ніж у середньому по Україні», — пояснив він. Ключовими неплатниками за газ, пояснив Демчишин, є Івано-Франківська — 63% та Тернопільська — 46% області. «Там немає воєнних дій, незрозуміло, чому ці області не розраховуються... Прошу звернути вашу увагу на рівень розрахунків, бо це можливість підготуватися до опалювального сезону, закупити паливо і не тільки вугілля, це й ядерне паливо для «Енергоатому», — звертався він до губернаторів на останньому засіданні КМУ.
Другий чинник — якою буде ціна російського газу і де брати гроші на його закупівлю. Наразі Україна бере блакитне паливо в ЄС, після того як із 1 липня припинила закупівлю в РФ. Надворі 9 вересня, а уряд і досі не домовився з «Газпромом». Не підписано й анонсованої зимової тристоронньої угоди. «Ми зараз активно шукаємо кошти для закачування у сховища газу, звертаємось до європейських і американських партнерів», — говорить Демчишин.
Третій — падіння власного газовидобутку. Без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, м. Севастополя та частини зони проведення АТО у липні 2015 року порівняно з аналогічним місяцем 2014 року видобування скоротилося на 6,3% — до 1,6 мільярда кубометрів, повідомила Державна служба статистики. А якщо дивитися на червень цього року, то падіння — на 9,7%. Традиційно саме цей газ іде на потреби населення.
Тож для успішної перезимівлі уряду та місцевій владі треба згрупуватися і вирішити ці питання. Для цього є щонайбільше місяць. Терміни реальні. Тим часом, як показало регіональне опитування «Дня», українські міста не чекають допомоги від влади і поступово запозичують європейський досвід, як успішно пережити опалювальний сезон.
ХЕРСОН: ПІДГОТОВКА — ЗА ПЛАНОМ
Як розповіли «Дню» в управлінні житлового господарства Херсонської міської ради, акти підготовки житлових будинків, об’єктів соціальної сфери повинні подати до 15 вересня. Наразі їх підготовка до опалювального сезону — близько 90%. «Якщо говорити про житловий фонд, то у місті є 790 будинків із централізованим опаленням. Акти готовності ми маємо із 725. Інші готуються за затвердженими раніше графіками відповідних підприємств, які подають тепло. Це МКП «Херсонтеплоенерго», Херсонська ТЕЦ та «Херсонтеплогенерація», — коментує «Дню» начальник управління житлового господарства Віталій Лисенко. — Тобто вкладаємось у графік підготовки житлових будинків, який, за даними з профільного міністерства, на 2 вересня має становити 80%. Щодо котелень, то із 47, які обслуговуються згаданими підприємствами, готові 39. Із 72 теплопунктів підготовлено 63. Теплових мереж усього в місті 379,3 км. Наразі перевірені і готові 306 км. На ці роботи підприємства витратили 13 мільйонів 377 тисяч гривень».
Підготовка теплових підприємств також триває за графіком. Із метою економії газу «Херсонтеплоенерго» проводить реконструкцію горілок у котельнях. Роботи ведуться у кількох районах. Херсонська ТЕЦ ремонтує мережі, встановлює нові прилади обліку подачі енергії.
Водночас в управлінні констатують, що не всі херсонці розрахувалися за минулий опалювальний сезон. 6,3% населення мають заборгованість перед теплопостачальними підприємствами, що в грошовому еквіваленті становить 7,107 мільйона гривень. Міський бюджет з теплопідприємствами розрахувався повністю.
«У цьому році тарифи підвищуються і відповідні кошти вже закладаються у новий бюджет, — каже Віталій Лисенко. — Усі об’єкти соціальної сфери і ті, за які відповідає міська влада, будуть профінансовані. Прогнозувати, наскільки ми добре пройдемо цей опалювальний сезон, важко. Я впевнений на 99%, що залежне від нас ми виконаємо вчасно: як житлові будинки, так і загалом теплове господарство міста. Однак є речі, що від нас не залежать. Буде газ у достатньому об’ємі чи ні — це не рівень наших повноважень. Хоча думаю, що все-таки в оселях наших городян буде тепло».
ЛУЦЬК ГОТУЄТЬСЯ НЕ ЗІГРІВАТИСЯ, А ЗАМЕРЗАТИ?
Такі сумні перспективи повідомили мешканцям обласного центру Волині працівники підприємства «Луцьктепло», які прийшли нещодавно на сесію міської ради. Прийшли, щоб... просити у міської казни грошей, бо інакше підприємство просто не може розпочати підготовку своїх мереж до опалювального сезону. Просили 3 мільйони гривень, хоча отримали, врешті, тільки один. Міський голова Микола Романюк порадив «Луцьктеплу» брати позику в банку, на що дістав відповідь, що підприємство немає чого давати під заставу. Кошти потрібні були для закупівлі труб, проведення тендерів, а потім — ремонтних робіт, які потрібно виконувати уже сьогодні. Інакше, попередили фахівці, Луцьк у зимовий опалювальний сезон очікує техногенна катастрофа.
Депутати прийняли звернення до Кабінету Міністрів, але місто і надалі живе так, наче зими не буде. Із травня лучани не бачили гарячої води. Причина — «Луцьктепло» має 23 мільйони боргу перед «Нафтогаз України», який перестав іти на поступки. Міська влада звинувачує міщан у несплаті комунальних послуг. Але насправді боржниками є не так мешканці, як бюджетні установи та інші організації. Незрозуміла ситуація й на самому підприємстві «Луцьктепло», яке вже не перший місяць потрясають конфлікти. Працівники викликали на загальні збори міського голову, вимагаючи звільнення керівництва, яке, на їхню думку, загрузло в корупції. Депутати також ніяк не можуть добитися, щоби їм пояснили реальну картину того, що відбувається на підприємстві.
«Щоб зрозуміти реальний стан справ на «Луцьктепло», необхідно провести незалежний аудит цього підприємства. Наразі невідома інформація про реальний стан його активів. Якщо виходити з публічних даних, то бачимо, що протягом останніх чотирьох років лише прямі вливання з міського бюджету для підтримки діяльності підприємства становили близько 10 мільйонів гривень. Лише в цьому році в бюджеті міста на внески до статутного капіталу передбачено 4 мільйони 140 тисяч гривень. А ще ж є кошти спеціального фонду підприємства, ще є кошти субвенції державного бюджету на облаштування індивідуальних теплових пунктів більш ніж 700 тисяч гривень. Як реально і раціонально використовуються ці кошти, громадськості не відомо», — говорить економіст, громадський діяч Віктор Смолярчук.
Крім того, не сприяють розвитку ЖКГ і діючі до цього часу взаємозаліки та компенсація державою різниці в тарифах.
У Луцьку є цікавий досвід об’єднання громади в ОСББ. Нещодавно з ним ознайомили і віце-прем’єра Геннадія Зубка, який побував з візитом. В одному з ОСББ йому показали індивідуальний тепловий пункт. Завдяки йому люди значно економлять кошти на обігрів будинку. Вартість опалення одного квадратного метра житла виходить майже удвічі дешевше, ніж в інших будинках. Ці гроші спрямовують на ремонтні роботи, утеплили фасад, відремонтували дах... Та й міський голова Микола Романюк доповів міністру, що міська влада надає підтримку в діяльності ОСББ. За його словами, затверджена програма відшкодування відсотків за кредитами, які беруть об’єднання співвласників багатоквартирних будинків. «Реалізуємо програму встановлення теплових лічильників у будинках, стимулюємо громадян їх встановлювати. Є Програма, відповідно до якої встановлення такого лічильника відбувається у співфінансуванні з міською радою. Згідно з нею, мешканці ОСББ платитимуть — 30% від суми, а мешканці інших багатоквартирних будинків — 40 %. Усе інше фінансуватиме міська рада», — розповідає про ще один спосіб підготовки до зими Романюк. Користується місто і кредитною підтримкою ЄБРР для модернізації системи централізованого теплопостачання міста.
ВІННИЧАНИ ШУКАЮТЬ АЛЬТЕРНАТИВУ ГАЗУ
Про те, що опалювальний сезон 2015—2016 років для України буде нелегким, знають усі. Додає занепокоєння, зокрема енергетикам, несвоєчасне закачування в сховища необхідного обсягу природного газу та борги споживачів. Українці поволі-неволі почали втрачати «комунальну» дисциплінованість і не тому, що не хочуть платити, вони просто не мають звідки. Із острахом чекають на рахунки за опалення і вінничани. Минулого року, попри побоювання, опалювальний сезон у місті завершився спокійно. Та яким буде цьогорічний, спрогнозувати беруться не всі. Навіть чиновники розводять руками, бо чи буде газ — вирішують не на місцях.
«Нині до опалювального сезону Вінниччина готова на 85%. У міжсезоння всі підприємства області провели повний комплекс робіт із підготовки тепло- та водомереж, зношеність яких становить 60%. Такий показник маємо і по Україні, бо всі комунікації прокладалися в один період (60—70 роки минулого століття), — зазначає заступник голови Вінницької обласної державної адміністрації Василь Броварник. — Щоб стати енергонезалежними, в регіоні активно встановлюються котельні на альтернативних видах палива. Загалом у регіоні 948 котелень, з яких на газу донедавна працювало понад 700. Упродовж останніх років вдалося перевести на альтернативні види палива майже 400, більшість з них розташовані у бюджетних установах. Цього року в планах ще 135 об’єктів, 54 із яких уже готові до експлуатації. Торік держава на цей проект перерахувала 14 із 18 запланованих мільйонів гривень, цього року — ні копійки. Але за рахунок перевиконання міських бюджетів ми можемо продовжувати цю роботу, бо економія очевидна. Обсяги споживання газу за минулий рік в області скоротилися на 20%, а за перше півріччя цього року на 34%».
Не чекають на манну небесну від держави і в обласному центрі. Місто упродовж багатьох років веде тісну співпрацю із швейцарцями. У рамках підписаного Меморандуму між урядами Швейцарської конфедерації й України та Вінницею місто отримало 16 мільйонів швейцарських франків безповоротної фінансової допомоги на комплексну модернізацію системи теплопостачання двох мікрорайонів міста. Загальний бюджет проекту становить 20 мільйонів швейцарських франків (2 із яких виділили з міського бюджету, 2 — КП «Вінницяміськтеплоенерго»). У рамках цього проекту було замінено 9,3 кілометра теплотраси, встановлено 100 індивідуальних теплових пункти, реконструйовано газову котельну тощо. 2015 року завершується 4-й етап реалізації проекту, який передбачає встановлення двох котлів на альтернативних видах палива.
Навесні цього року швейцарці вирішили подовжити співпрацю і реконструювати теплові мережі ще в одному мікрорайоні міста, де буде встановлено 73 теплопункти і котел, який працює на щепі. Завдячуючи швейцарським проектам Вінниця щороку економитиме 10 тис. м3 природного газу.
«Кілька років тому місто провело оптимізацію тепломережі, завдяки якій вдалося вилучити понад 60 км теплотраси (яка обслуговувала нині недіючі об’єкти). У результаті із 320 км мереж залишилося 260, — розповідає директор департаменту енергетики, транспорту і зв’язку Вінницької міської ради Олексій Пидоченко. — На даний час місто готове до опалювального сезону на 90%. Виконаний поточний ремонт котелень та ТЕЦ, усі тепломережі обстежені за методом гідровипробовування, завершуються роботи з поточного ремонту центральних теплових мереж та індивідуальних теплових мереж. Регулятори подачі тепла встановлені в усіх закладах бюджетної сфери. Лічильниками обладнано 65% житлового фонду. Якби ще вирішити питання із заборгованістю за спожитий природний газ, то можна було б спокійно зимувати», — мріє Олексій Пидоченко.
Нині загальна заборгованість міських теплопостачальників перед НАК «Нафтогаз України» становить 118 мільйонів гривень, з них 45 мільйонів — це не відшкодована різниця в тарифах. «Шлейф» боргів тягнеться вже багато років, а механізму як його ліквідувати, держава не пропонує.
ХАРКІВ: ВЕЛИКА ПРОБЛЕМА — БОРГИ КОМУНАЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ
Отримати прямий коментар щодо підготовки до зими у службовців комунальних підприємств Харківської міської адміністрації виявилося неможливим — секретарі та прес-служба перепиняють доступ до чиновників. Зате в Харківській обласній адміністрації та в громадських організаціях відкрито відповіли на питання «Дня».
«Усі великі комунальні підприємства Харкова мають дуже великі борги, — розповідає про головний виклик цього опалювального сезону суспільно-політичний діяч, голова міської організації «Демальянс» Євген Лісічкін. — Перед «Нафтогазом», водоканалом та іншими контрагентами він складає близько 1,2 мільярда гривень. Можливо, вони щось поступово сплачують. Але як самі підприємства, так і їхня діяльність абсолютно непрозорі. Враховуючи, що у місті немає кризи платежів, оскільки населення платить на рівні 85—90%, багатомільйонні борги мають інші причини».
Лісічкін також звертає увагу на високу заборгованість перед «Теплокомуненерго»: за офіційними даними, — це близько 290,3 мільйона гривень, із яких 180 мільйонів гривень стосуються підприємства «Житлокомсервіс» і близько 120 мільйонів гривень винні споживачі — не лише населення, але і бюджетні організації, юридичні особи. «Оплатити їх практично нереально, хіба що реструктурувати», — роздумує Євген Лісічкін.
«Розрахунки за тепло складають у нас 103%, тому що влітку тепло активно не споживається, а виплати йдуть. Тобто ми розрахуємося за 2015 рік за місто й область. А з водопостачанням у нас тяжка ситуація. Виплата водоканалу складає 80% по місту й області в середньому, але Харків розплатився на 75%, а область — на 99%. Місто нас дуже сильно підводить», — резюмує у свою чергу заступник голови Харківської облдержадміністрації Євген Шахненко.
Щодо зношеності мереж Євген Лісічкін називає наступні цифри: 50—60% — електромереж, 70—72% — теплових і водопровідних. «Щорік реконструюють 1—2 відсотки, а зношуються 3—4 відсотки», — зауважує Лісічкін.
«Відсоток зносу, безумовно, істотний, — підтверджує Євген Шахненко. — Є багато проблемних теплотрас «Теплокомуненерго». Але ми перевірили всі з них, і цього року повністю відремонтували 1744 м теплових трас по області — замінили аварійні ділянки».
Отже, з чим виходять на фінішну пряму?
Євген Дем’янович про готовність міста й області сказав наступне: «На сьогоднішній день у нас готові до включення 100% шкіл, укладені всі угоди на газ, вугілля й інше паливо. У системі охорони здоров’я готово 85%, житловий фонд готовий на 88%. До 15 вересня ми закінчимо роботу, підіб’ємо всі підсумки. Немає ніде зривів, підготовка йде за графіком. Викликало сумніви селище Комсомольське Зміївського району, яке забезпечує опалюванням Зміївська ТЕЦ, але вони зараз накопичують вугілля. У цілому на підприємства вугілля вже завезене на 90 відсотків, до 15 вересня, коли закінчаться тендерні процедури, вугілля буде заготовлено повністю». Щодо субсидій і тарифів, він говорить, що частина субвенції на тепло та гарячу воду надходила з міського бюджету. Але з квітня 2015 року тариф став таким, який окупується, оскільки національна комісія підняла його розмір для споживачів, виплати стали однаковими для всіх форм власності (і для бюджетних організацій, і для юридичних і фізичних осіб). Зараз тариф складає 101-102 % окупності, сюди навіть закладено 1,4% на модернізацію у водовідведенні, і компенсації не передбачається.
«У цілому ніяких кардинальних змін в інфраструктурі в гірший бік цього року не сталося, — засвідчує Євген Лісічкін. — Правда, зараз ми чекаємо, що підвищаться тарифи на електрику. Та оскільки ці тарифи і так високі, то може настати криза неплатежів і, відповідно, криза підприємств, які надають ці послуги. До того ж населення багатшим не стало, а програма субсидій поки не відпрацьована, і невідомо, чи впорається фонд із усіма запитами на субсидії».
Підготували Наталія МАЛІМОН, «День», Луцьк; Іван АНТИПЕНКО, «День», Херсон; Оксана СОБКО, Вінниця; Альона СОКОЛИНСЬКА, Харків
