Він був заснований в жовтні 1924 року в Мілані на першому Міжнародному конгресі ощадних кас представниками 29 країн. Батьки-засновники хотіли донести до людей у всьому світі, що заощадження створюють фінансовий захист і забезпечують вищий рівень життя. Ініціатори заснування такого дня в нашій країні — німецький банк KFW, Національна асоціація банків України і Національний банк України — роблять наголос на залученні до банківської орбіти молодих співвітчизників.
Втім, для цього в Україні не варто було засновувати день заощаджень. Міністерство освіти і науки, молоді і спорту України спільно з Нацбанком і Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) почали здійснювати дослідно-експериментальний проект з підвищення рівня фінансової грамотності української молоді. У 2012—2013 навчальному році пілотним курсом «Фінансова грамотність» буде охоплено учнів десятих класів 68 загальноосвітніх шкіл в 14 областях країни. Але і день заощаджень зможе зробити до відповідного проекту свій внесок. Банкіри будуть, звичайно, зустрічатися із студентами і школярами. Але одночасно вони мають намір запропонувати і молоді і старшим людям бонуси за депозитами. Їх розмір кожен банк визначатиме самостійно, але, в середньому, він, як повідомили ініціатори свята, становитиме близько 2%.
Погодьтеся, це відчутний святковий пряник для нових вкладників, так би мовити, ваговитий матеріальний стимул! Але, як і будь-яке свято, він має ще і чимале ідеологічне навантаження. Як повідомив директор бюро KFW в Україні Гуннар Вельцхольц, фінансовий ресурс населення грає дуже важливу роль у забезпеченні розвитку економіки Німеччини, де 40% усіх своїх коштів населення зберігає в банках, які, у свою чергу, забезпечують фінансовим ресурсом економіку. «Проведенням Усесвітнього Дня заощаджень в Україні, — сказав банкір журналістам в Києві, — ми хочемо донести, особливо до молоді і дітей, важливу роль заощаджень, пояснити, що той, хто раніше починає відкладати гроші, зможе в майбутньому використовувати їх як основу для своєї фінансової незалежності».
«Планування бюджету, уміння розпоряджатися своїми коштами, — говорить виконавчий директор Національної асоціації банків України Сергій Мамедов, — це ази фінансової грамотності, в освоєнні яких зацікавлені й наші клієнти, і наші банки. Грамотний і розумний клієнт — це хороший клієнт, а День заощаджень таких клієнтів виховує, причому з дитинства». Мамедов зразу зайнявся вихованням клієнтів. «Я рекомендую зараз розміщуватися, — сказав він напередодні виборів. — Процентні ставки однозначно знизяться, і вони знизяться за короткий час після виборів, які пройдуть». «Банки на сьогодні не в змозі відпрацьовувати ті процентні ставки, які є, — стверджував глава Асоціації. — Тому що 25% відпрацювати неможливо, кредитувати під 30% не можна, жоден суб’єкт економічної діяльності не подужає таке відсоткове навантаження».
Та все ж, як уявляється, найближче до банківських істин була директор департаменту нормативно-методологічного забезпечення банківського регулювання і нагляду Нацбанку Наталя Іваненко. Обсяг депозитів населення в українських банках з початку року збільшився на 46 мільярдів гривень. Причому ці кошти становлять 37% ресурсної бази українських банків. Тим часом, ставки за депозитами на три місяці в національній валюті в Україні становили в середньому 18,06%, на шість місяців — 18,97%, на дев’ять місяців — 18,61%, на 12 місяців — 19,35%. У багатьох окремих банках ставки за депозитами в національній валюті далеко перевищують 20%, а в деяких доходять і до 25%. Це загрожує банківській системі черговим крахом. І тому Іваненко робить абсолютно правильний акцент. На її думку, проведення в Україні Всесвітнього Дня заощаджень має бути спрямоване на підвищення довіри населення до банківської системи.
Але довіра — це як та халва, про яку скільки не кажи, а солодко в роті не робиться. Ця проблема актуальна як в глобальному загальнодержавному масштабі, так і стосовно окремих банків. Не випадково заступник глави НБУ Ігор Соркін наприкінці минулого тижня попередив, що регулятор вживатиме круті заходи до банків і їх керівників, що ховають готівкову іноземну валюту від фізичних осіб, хоча вона і є в касах. Банкам приписують забезпечити безперебійну роботу. І зрозуміло, що такий самокритичний крок регулятора спрямований на завоювання довіри. Але це, як кажуть, необхідна, але недостатня умова.
Питання довіри, довіри з великої літери було практично винесене в Україні на всенародне обговорення. «Демократичність проведення парламентських виборів може вплинути навіть на кредитні рейтинги країни. До кредитних рейтингів часто включають оцінку рівня демократії: що вище її рівень — то вище рейтинг. Якщо Захід оцінить парламентські вибори як недемократичні, то до України зменшиться приплив іноземного капіталу», — говорить аналітик Ерсте Банка Мар’ян Заблоцький. Сам факт завершення виборів, на його думку, дещо зменшить попит населення на валюту, проте до кінця року українці все одно куплять близько 2 мільярдів дол. готівки.
Після виборів «до країни прийде валюта, а з її приходом знизяться курсові коливання», вважає перший заступник голови правління Промінвестбанку В’ячеслав Юткін. «Єдине, що може перешкодити цим процесам або відсунути їх на невизначений термін, — продовжує він, — це невизнання українських виборів демократичними світовою спільнотою. Це, у свою чергу, призведе до нового витка попиту на валюту з боку населення».
«Попит на валюту істотно знизиться, якщо вибори будуть проведено демократично», — упевнений голова правління Діамантбанку Олександр Рибалкін. «Водночас, — продовжує він, — навіть якщо міжнародне співтовариство визнає вибори демократичними і прозорими, це не приведе до збільшення інвестицій в країну найближчим часом, оскільки поки збережеться високий рівень корупції».
