Міжнародне рейтингове агентство Standard & Poor’s понизило довгострокові рейтинги нашої держави в іноземній та національній валюті. Таку зміну прогнозів в агентстві пояснили провалом переговорів України з МВФ і додали, що «нестійкість податково-бюджетної системи й економічної ситуації в країні посилюється відсутністю досяжних джерел зовнішнього фінансування бюджету, унаслідок чого уряд може вдатися до менш традиційного фінансування боргових зобов’язань, яке більшою мірою загрожує інфляцією». Нагадаємо, що інше рейтингове агентств, Fitch Ratings, на передодні також понизило довгостроковий рейтинг України, пославшись на зростання всередині країни ризиків банківської та валютної кризи. Ще одне агентство — Moody’s Investors Service — зараз переглядає зроблені раніше прогнози.
В Україні такі рейтинги викликають двозначну реакцію... Так, оцінку Standard & Poor’s голова ради Нацбанку Петро Порошенко вважає необ’єктивною. Мовляв, криза принесла більшості країнам Східної Європи однакові проблеми. «Разом з тим, такий рейтинг, як у України, сьогодні є тільки у Пакистану. Для порівняння: Пакистан не має уряду, що на сьогодні діє, і територіальної цілісності, а золотовалютних запасів в цій країні достатньо для забезпечення імпорту на 30 днів. І Україні привласнений такий же рейтинг, як і цій країні. Це говорить про необхідність перегляду політики рейтингових агентств у бік більшої прозорості і об’єктивності критеріїв оцінки ризиків», — підкреслив Порошенко.
Опитані «Днем» експерти сумніваються в замовному характері пониження міжнародними агентствами рейтингу держави та ряду українських банків і підприємств. Але причини та наслідки рейтингової лихоманки для країни вони бачать по-різному.
«Хтось штучно понизив нашим банкам чи Україні рейтинг? Ні, у цьому ніхто не зацікавлений, бо падіння української економічної системи призведе до дуже тяжких наслідків для європейської економічної системи. Тому штучного системного зниження рейтингів немає. Просто вони дійсно погіршуються», — говорить директор Інституту трансформації суспільства Олег Соскін. На його думку, для країни це означатиме не дуже негативні наслідки за умови надання МВФ другої частини кредиту на підтримку національної одиниці та банківської системи. Якщо ж кредит не нададуть, то пониження рейтингів обернеться закриттям доступу до дешевих грошей від переважної більшості іноземних інвесторів. Сьогодні ж Україна, як ніколи, потребує позичених фінансів. І тут «братнє плече» може підставити Росія, надавши кредит під 12—15% річних. Але натомість москвичі найпевніше вимагатимуть негласних гарантій з отримання контролю над газотранспортною системою України. Щоб залишити за собою газову трубу, покращити здоров’я банківської системи та гривні, уряд повинен денонсувати (переглянути) газові домовленості, вважає Соскін. Слід перерахувати, скільки країна реально споживає газу і скільки за нього платити. Тоді й кредитів на розрахунки з «Газпромом» не потрібно шукати, а зекономлені гроші можна направити на фінансування бюджетних програм. В підтвердження правильності такого розрахунку експерт приводить приклад, що коли газопостачання з Росії припинилося, то одразу розпочалося укріплення гривні по відношенню до долара. «Сьогодні щомісяця Україна повинна сплачувати Росії за газ мінімум $1,2 мільярда. Звідки ми їх візьмемо, якщо в місяць до бюджету повинні збирати 20 мільярдів гривень? $1,2 мільярда платити Росії — це половина місячних надходжень до українського держбюджету», — говорить експерт.
На думку заступника директора Інституту світової економіки міжнародних відносин НАНУ Валерія Новицького, головний наслідок від зниження рейтингів полягає не у здорожчанні кредитів та ускладненні доступу до них. «З рейтинговими оцінками дуже сильно пов’язана інвестиційна ситуація в країні, що набагато серйозніше та складніше... Інвестори завжди орієнтуються на ці рейтингові оцінки, коли приймають рішення про здійснення інвестицій у конкретну країну», — говорить він. Погіршення інвестиційного клімату країни та недосконала структура інвестицій — з цим обов’язково зіткнеться держава в майбутньому, якщо зараз не почне поліпшувати умови ведення бізнесу та вкладати гроші у високотехнологічні інвестиції, альтернативні види палива тощо.
Своїх колег підтримує й експерт з економічних питань Олександр Рябченко. Він вважає, що уряд може покращити кредитні рейтинги країни так: всі рейтинги виводяться за формулами та методиками, які розраховуються на основі конкретних показників економічного розвитку держави чи підприємства. Хочете поліпшити рейтинги — вживайте заходів для покрашення цих показників, говорить він.
