Податківці разом із Нацбанком планують побороти відтік коштів у офшори. Як повідомив голова Державної податкової служби (ДПС) України Олександр КЛИМЕНКО, механізми для цього вже є, але поки що їх не афішують, бо вони ще доопрацьовуються. Трудиться над офшорним законодавством і Держкомпідприємництво та Мінсоцполітики, які спільними силами готують законопроект про введення додаткового податку для українського бізнесу з операцій із компаніями, зареєстрованими в офшорних зонах.
Що ж, зі сто першої спроби український бізнес спробують навчити цивілізовано й повністю cплачувати податки. За словами голови ДПС України, аналіз вантажних митних декларацій показав: 187,9 мільярда гривень — це загальний обсяг «непрямого» експорту. Інакше кажучи, в цих сумах і треба шукати неоподатковані та частково оподатковані прибутки українських олігархів та їхні фінансово-промислові дітища. «Через третіх осіб (посередників) поставляється 52,4% експортованих з України товарів. Із них 13,8% проходить через офшорні зони. Тільки в металургії питома вага операцій з використанням третіх осіб перевищує 75% від загальних обсягів поставок чорних металів. Через посередників пройшло 64,7 мільярда гривень», — розповів Клименко. За його словами, найураженішим «посередництвом» виявився зерновий ринок, де 98% експортних операцій (на 30 мільярдів гривень) здійснюється за участю третіх і часто пов’язаних між собою підприємств. «Ми працюємо з великими фінансово-промисловими групами, показуємо їм їхні схеми, прямі та непрямі контакти, завищений імпорт. Але для комплексного вирішення проблеми необхідні законодавчі зміни», — закінчив на традиційній для чиновництва ноті про недосконале законодавство Клименко.
Проблему офшорів підтверджують і обсяги прямих інвестицій (акціонерного капіталу), які надходять в економіку України з країн ЄС. На 1 липня 2012 року в країну прийшло 41,3 мільярда дол., повідомила нещодавно Державна служба статистики України (Держстат). Зокрема, традиційно найбільшим інвестором України лишився Кіпр з 14,5 мільярдом дол. (35,1% загального обсягу інвестицій з країн ЄС). Така статистика українських чиновників не лякає, навпаки, — тішить. А як інакше: інвестиції надходять, а Кіпр офіційно не входить до переліку офшорів (список, до речі, щороку затверджує Кабмін), тому й немає прискіпливої уваги до коштів «звідти» й «туди». Але де-факто... Як кажуть, від перестановки доданків сума не змінюється.
Тож ніяк не вдається розрубати цей офшорний вузол. Можливо, справді українські закони відстають від цивілізованого податкового світу й не дозволяють побороти цю проблему. А можливо, причина не тільки й не скільки в цьому.
На правах анонімності один із українських високопосадовців, дотичний до розв’язання податкового питання з Кіпром та офшорами, розповів «Дню», що податківці сьогодні мають достатньо законних методів, щоб навести податковий лад. «Однак, — каже він, — проблема не в Кіпрі, бо, якщо його закриють, одразу виникне десять схем, які дозволять виводити знову без сплати податків. Потрібно підвищувати податкову культуру та зменшувати податкове навантаження».
Натомість заслужений економіст, член ради Спілки аудиторів України та громадських рад при Державній податковій службі України Тетяна ЗАЦЕРКОВНА навела «Дню» інший спосіб розв’язання офшорної проблеми. На її думку, треба вводити не податок для компаній, які працюють з офшорними зонами, а податок для роботи з тими зонами, де є м’яке оподаткування. Для цього, додає вона, слід визначити рівень податкових ставок, в які потраплять очевидні та приховані офшори. Але й це тимчасовий крок, продовжує Зацерковна. Щоб повністю позбавитися цього головного болю, каже вона, треба подбати про створення простої системи оподаткування, щоб в бізнесу не було бажання тікати в іншу країну та платити їй податки.
