Минулого місяця в Україні набрав чинності закон про електронні платіжні системи, що обмежує обіг готівки й зобов’язав підприємства торгівлі встановлювати термінали для оплати електронними картками. Документ дає визначення, що таке «електронні гроші», регламентує порядок їх випуску та обігу, а також зазначає, що право на їхню емісію мають лише банки, причому лише після її реєстрації в НБУ.
Ставлення до нового закону в країні неоднозначне. Певна частина нашого суспільства ще не дуже довіряє різним електронним новаціям. Здавалося б, наскільки просунутим має бути колектив Інституту фізики НАНУ, але навіть там не вдалося впровадити прості зарплатні електронні картки. Отже, можна передбачити, що реалізація закону про електронні платіжні системи також не буде гладкою.
Про це може свідчити, зокрема, й заява президента Асоціації банків України Олександра СУГОНЯКА. В інтерв’ю одному з електронних ЗМІ він передбачив: «Якщо цей закон почнуть запроваджувати найближчим часом, це буде дуже великим мінусом для країни. І не лише з економічного, а й з політичного погляду». На думку глави АБУ, українці й уся країна не готові до такого нововведення Нацбанку. «Щоб запускати електронні гроші — економіка має бути прозорою», — зазначає Сугоняко. За його словами, люди, які мають готівку вдома, не хочуть переходити на електронні картки. «Якщо людина має, наприклад, 10 тисяч гривень готівки, але не знає, як користуватися кредитною карткою, то вона ніколи не віднесе ці гроші до банку, не кластиме свої заощадження на картку. «А головне, — зазначає Сугоняко, — що українці пам’ятають ще ті часи, коли за такими електронними картками вони могли зняти не більш як 100 гривень на день. «Нехай Нацбанк спершу встановить контроль над тіньовою економікою України, — пропонує експерт. — Адже не менш як 50% обігу перебуває в тіні». «Якщо НБУ й уряд запроваджуватимуть закон такими темпами, як вони це роблять, то в країні може бути загальнонаціональний скандал, — продовжує Сугоняко, але все-таки зауважує: — Треба, щоб в умовах падіння доходів, які ми маємо на сьогоднішній день, суб’єкти господарської діяльності, які займаються торгівлею, знайшли кошти на масову закупівлю терміналів. Бажано, щоб вони добросовісно працювали з картками. Це мають бути українські національні картки. Але хіба вони є в Україні? І з цими картками мають працювати не лише термінали, а й банкомати. Тому цей закон запустити швидко не вийде».
Іншу думку висловив у коментарі «Дню» директор з корпоративних відносин і контролю внутрідержавної небанківської платіжної системи «ГлобалМані» Юрій КОРЖ.
— Уперше в Україні оператори електронних грошей отримали статус, закріплений законодавчо. У зв’язку з цим значно розшириться сфера використання електронних грошей як універсального та надійного фінансового інструменту. За аналітичними дослідженнями, ринок зросте в 2—3 рази протягом найближчих кількох років. І це добре, що Україна, за прикладом європейських країн, рухається шляхом уніфікації стандартів і створення прозорих тарифів на послуги платіжних систем. Закон вирішує низку фундаментальних питань, а головне, що з моменту набуття чинності цього документа ринок починає функціонувати по-новому: у ньому розставлені всі крапки над «і» — хто і яким чином має право оперувати електронними грошима, якою є сфера відповідальності учасників платіжних систем. Безперечно, законодавчі гарантії зміцнюють довіру споживачів і сприяють популяризації інноваційних сервісів. Це, зокрема, трансформація системи платежів за всілякі адміністративні послуги й можливість оплати в єдиному вікні — електронному гаманці, а також низка кобрендингових проектів, зокрема випуск електронних карт поповнення тощо. Система електронних платежів навіть готова запропонувати торговельним підприємствам альтернативні проекти, що не вимагають витрат на покупку POS-терміналів. Нові продукти, всупереч прогнозам скептиків, докорінно змінять ринок і вдарять по тіньовому обігу грошей», — констатував Ю.Корж.
Як відомо, 18 жовтня набрав чинності Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо функціонування платіжних систем і розвитку безготівкових розрахунків).
