Уряд України не йде цим шляхом, а шукає підходів до сердець і розумів громадян, хоча в сьогоднішній ситуації йому це робити з кожним днем все важче. Не впливає бажаним чином на українців і програма активізації економічного розвитку на 2013—2014 роки, яка, як розповів нещодавно прем’єр-міністр України Микола Азаров, поки перебуває в стані доопрацювання (за деякими даними, її можуть затвердити на найближчому засіданні Кабміну, тобто сьогодні). Прем’єр сподівається, що вона «почне реалізовуватися ось уже практично з квітня». Сумарна вартість цієї програми, за словами Азарова, приблизно 380 мільярдів гривень. Розповідаючи про неї, він зауважує, що джерелами її фінансування є державний і місцевий бюджети, кошти міжнародних фінансових організацій, нові механізми державних гарантій, які вводяться цього року, та приватні інвестиції, а також власні кошти підприємств.
Програма визначає шість пріоритетів реалізації державної економічної політики. Це підвищення конкурентоспроможності економіки; поліпшення інвестиційних умов; підтримка національного товаровиробника й реалізація політики імпортозаміщення. Далі в списку: розвиток галузей, що виробляють високотехнологічну продукцію, зокрема ракетно-космічної сфери, авіаційної й суднобудівної; структурна реформа в стратегічних секторах, зокрема в держсекторі економіки, в інфраструктурі й зв’язку, паливно-енергетичному комплексі, житлово-комунальному господарстві й будівництві; розвиток експортного потенціалу, зокрема фінансова підтримка експортерів і просування українських товарів на зовнішніх ринках.
Усе це звучить серйозно. Але що в результаті можна покласти на тарілку, запитує пересічний українець. Відповідними листами Кабмін, думається, завалений під зав’язку. Відповісти на них і заспокоїти хвилювання народу уряд доручив Мінекономрозвитку та торгівлі. Його завдання, мабуть, довести, що програма активізації не оминає соціальну сферу, і, більш того, вона на неї й працює.
Відповідно до цієї установки, глава департаменту стратегічного планування розвитку економіки МЕРТ Євген Олейніков переконував журналістів, що схвалена урядом програма активізації розвитку економіки спрямована саме на соціальну сферу. «Розвиток економіки, — виголошував він речі, які, в принципі, й школяреві зрозумілі, — це і є та сама база, що формує основу для підвищення соціальних стандартів. Ми маємо розуміти, що іншого джерела підвищення соцстандартів в Україні не існує, на нас не впадуть гроші з неба». «Соціальний ефект цієї програми, — продовжує директор департаменту, — виражений у першу чергу в тому, що працездатне населення країни знайде роботу, а в рамках виконання економічних завдань відбувається модернізація й розвиток об’єктів соціальної сфери».
Отже, як упевнений директор департаменту економіки соціальної й гуманітарної сфер МЕРТ Олександр Савенко, «соціалка» в державній програмі активізації розвитку економіки присутня. Зокрема, за його даними, програма містить розділ щодо розвитку вітчизняного фармацевтичного сектору та медичної інфраструктури, а також заходи щодо здешевлення молодіжних кредитів на купівлю житла, будівництво житла для ветеранів і інвалідів. Заступник директора департаменту стратегічного планування МРЕТ Марина Латишева підкреслює, що програма передбачає механізм стимулювання створення робочих місць на депресивних територіях.
Проте президент Центру антикризових досліджень Ярослав Жаліло говорить про програму активізації без великого захвату. Відзначаючи, що цей документ не має нічого спільного зі стратегією, він погоджується, що програма не несе соціальних загроз населенню. Таку фразу, хоч як старайся, дуже важко розцінити як похвалу. Та все ж таки Жаліло, який працює в Національному інституті стратегічних досліджень, а отже під крилом Президента, не може не зазначити, що «активізація економічного розвитку є головною складовою позитивного соціального ефекту в майбутньому». І тут він, безумовно, правий. Але людей якраз і непокоїть питання про щасливе майбутнє та про те, коли ж воно нарешті настане. Адже їх туди вели вже стільки разів.
Істотні зауваження на адресу програми активізації економіки та її соціальної складової висловив президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. На його думку, рівень безробіття знизиться лише тоді, коли створюватимуться реальні робочі місця з білою заробітною платою. Експерт побоюється, що бізнес, вимушений платити легальну зарплату плюс соціальні внески, буде вимушений скорочувати працівників. Тому експерт прогнозує, що, всупереч, а може й завдяки присутності «соціалки» в програмі активізації економіки, безробіття в Україні незабаром буде навіть не таким, як у Польщі, а на рівні Іспанії. «У програмі не враховано низку чинників — слід відштовхуватися від практики «білої» зарплати, — говорить президент центру, — а не «створювати міфічні робочі місця».
Експерт також зазначає, що в програмі багато уваги приділяється будівництву житла, що можна лише вітати. Але нічого не говориться про те, хто саме будуватиме. Він підкреслює, що Україні слід було б мінімізувати виробництво металу. Оскільки конкурувати з Китаєм на цьому ринку просто безглуздо. У той же час він підтримує наміри авторів програми вкладати кошти в українське сільське господарство й харчову промисловість, пророкуючи нашій країні успіх на цьому напрямку.
«Програма «Український прорив» свого часу перетворилася не більш ніж на чудовий тост», — зазначає директор Державного інституту сімейної й молодіжної політики Андрій Мішин. На його думку, гра в програму буде успішною лише в тій частині, в якій збігатимуться інтереси організованих, а вірніше олігархічних груп. А говорити про соціальний ефект програми активізації можна буде лише після досягнення очікуваного економічного ефекту. Але при цьому експерт висловлює парадоксальну для України, але вельми банальну для цивілізованих країн думку: «Щоб розвивати економіку, треба жертвувати соціалкою». Він ніби сперечається з прем’єром, який вельми неконкретно охарактеризував джерела фінансування програми активізації й запитує: «Де взяти ресурс?» Відповіді на це запитання, на його думку, уряд не має.
«День» теж поставив своє запитання. Якщо в держави, та й у бізнесу немає коштів для створення нових робочих місць, то чи є грунт для розмов про зменшення до 15% єдиного соціального внеску? «Ми можемо на папері знизити все що завгодно, — відповіли чиновники МЕРТ, — але зниження єдиного внеску сьогодні просто неможливе». Охріменко налаштований не настільки категорично. Він вважає, що зниження внеску міг би забезпечити новий податок з обігу, але навіть його проекту ніхто ще не бачив. Знову у нас в моді Трохимова свита?
P.S. Учора Азаров повідомив, що Державну програму активізації розвитку економіки на 2013—2014 роки остаточно доопрацьовано і він підпише її в найближчі день-два. За словами прем’єра, це програма нової індустріалізації країни. Вона передбачає залучення до процесу модернізації майже 400 мільярдів гривень інвестиційних ресурсів, зокрема 50 мільярдів державних.
