Комітет Верховної Ради з питань податкової та митної політики зареєстрував проект закону №3357 про внесення змін до Податкового кодексу щодо податкової лібералізації. Відмінний варіант податкової реформи має Мінфін.
Вже сам факт наявності двох законопроектів, на думку заступника керівника ГО «Публічний аудит» Андрія Вігірінського, ставить під загрозу можливість отримання до кінця цього року близько $ 4 млрд фінансової допомоги від МВФ.
Як писав «День» («Іменем МВФ» — «День», від 23 жовтня 2015 року), до підготовленого парламентарями законопроекту досить скептично поставився постійний представник МВФ в Україні Жером Ваше, заявивши, що якщо він буде прийнятий в такому вигляді Фонд може взагалі заморозити фінансову підтримку для України.
Стан української економіки досить складний: курс гривні знижується вже далеко не під впливом мілітарних факторів, а через виснаження економіки. Ситуація потребує нестандартних рішень. Чи є вони в парламентському варіанті лібералізації податкової реформи «День» намагався зрозуміти, зустрівшись в день реєстрації відповідного законопроекту з головою комітету ВРУ з питань податкової та митної політики Ніною ЮЖАНІНОЮ.
— Є два варіанти податкової реформи: ваш (розроблений комітетом ВРУ з питань податкової та митної політики) і Міністерства фінансів (так званий, урядовий проект). Я правильно резюмую ситуацію, яка склалась на сьогодні? Якщо так, то поясніть, чому так вийшло: в чому парламент «розійшовся» зі своїм коаліційним урядом?
— Сказати по-правді, я уже загубилася в тому, що готує в питанні податкової реформи уряд. І вже навіть не відстежую новини по цій темі...
На перших порах, коли ми готували і представляли наші дві концепції на Національній раді реформ, я ще читала їх пропозиції, вивчала їх... Зараз я нічого нового, окрім слайдів і загальних понять, які були презентовані Мінфіном тоді, не маю. Хоча я неодноразово за цей час чула, що міністерство свою концепцію допрацьовує, змінює, викидає щось «порціями»... Але я на певному етапі перестала вникати в ті месиджі, які вони вкидали в інформпростір, бо мала займатися своєю концепцію податкової реформи. Нам же в доволі стислі терміни треба ж було все це в законопроект виписати...
Наскільки я розумію, міністерство фінансів залучає до розробки податкової реформи високооплачуваних фахівців відомих компаній. У нас такої можливості не було. Ми працювали на ентузіазмі депутатів та громадських експертів: все робилось нашими руками, днями і ночами, які ми проводили тут у Комітеті. В цьому у нас перша різниця. Тобто, наш законопроект — це все таки напрацювання представників бізнесу і парламентарів. Разом з усіма спеціалістами, ми вимальовували кінцеву модель, яка і лягла в основу законопроекту. Що стосується мінфінівської, я думаю, вона вже за цей час змінилася в якихось деталях, але концептуально — ні...
— Підхід 20/20/20 залишається (в концепції Міністерства фінансів знижується навантаження на фонд оплати праці, яке має скласти 20% Єдиного соціального внеску (далі — ЄСВ), 20% податку на доходи фізичних осіб, проте зростає податок на прибуток до 20%. — Ред.)?
— Так...
Ми у своєму законопроекті враховували лише суттєві моменти, які стосуються податків, ставок, бази оподаткування — всіх нюансів, які на наш погляд дуже важливі.
І головне — це адміністрування. Саме існування державної фіскальної служби в такому вигляді, в якому вона сьогодні є, в подальшому неприпустиме. Її абсолютно точно треба перетворювати на сервісну службу. Інакше ми не з цією реформою не впораємося.
— Про конкретні речі ми ще поговоримо. Зараз — щодо процедури: ваш законопроект зареєстрований, і паралельно Мінфін реєструватиме свій?
— Не знаю. Я була б рада, якби вони перші зареєстрували свій законопроект і ми б працювали б з ним за основу. Все таки наш уряд відповідає за економічну політику в країні. Вони працюють з макроекономічними показниками. Тому такий порядок дій був би доречнішим. Але уже сталося як сталося. Я думаю, що після реєстрації нашого проекту Закону уряд має працювати навколо нього, і приймати його за базовий.
Але може таке бути й таке, що виявиться, що ми маємо кардинально різні погляди на економіку в країні, її можливості, критичні кроки, які необхідно зробити, щоб змінити стан речей...
Хоча, скажу відверто, мене особисто дуже порадував вчорашній виступ прем’єр-міністра в рамках «10 хвилин з прем’єром» на каналі «1+1», коли він сказав, що перший пакет економічних перетворень уряду стосувався стабілізації економічної ситуації і що вони виконали його (це завдання — Ред.) достойно, і зараз треба дбати про економіку, про її зростання...
— В цьому ви з прем’єром сходитесь?
— Абсолютно вірно. По-перше, це дуже важливо було почути всім і я буду повторювати його слова для всіх. Тому що незадоволення роботою уряду — величезне: є купа нарікань, що не було проведено ніяких економічних реформ. Так от, ця цитата є відповіддю на такі заяви.
Можливо, ми — парламентарі, бізнес, громадяни — не зовсім володіємо усією повнотою інформації про ситуацію в країні і, можливо, справді цей перший пакет перетворень закінчився саме стабілізацією економічної ситуації в Україні. Я була б дуже рада, якби це було справді так, і що наші наміри на подальшу роботу однакові...
Якщо, ще раз підкреслюю, перший «акт» економічної стабілізації закінчився, то ще один рік гаяти і говорити, що ми будемо розмірковувати, приймати якісь рішення і лише 2017-го зможемо вийти з якимись пропозиціями — це буде неправильно. Це буде рік згаяного часу. За цей рік економіка зруйнується до тла, і ми починатимемо з нуля. Я думаю, що допускати цього не можна. Тому нам зараз важливо разом з Міністерством фінансів працювати разом. Як базову маємо прийняти саме податкову реформу запропоновану Комітетом з питань податкової та митної політики, але доопрацювати її, на основі розуміння всієї глибини макроекономічних показників, деталей, якими володіє уряд, і не володіють депутати. Попрацювати, аби ми могли між першим і другим читанням пояснити депутатам в залі, що ми можемо внести зміни, для того, щоб побудувати Бюджет-2016 на нових базових даних, щоб одночасно приймати в залі і податкову реформу, і Бюджет-2016.
— Наскільки розроблений комітетом законопроект корелюється з Коаліційною угодою?
— Усі ідеї, які закладені в Коаліційній угоді враховані в нашому законопроекті. Ніяких неузгоджених позицій немає. Є норми, які недочитанні до кінця. Мені деякі депутати або ж підприємці телефонують з приводу різних питань, і запитують: а що ви змінили щодо оподаткування сільськогосподарського виробника/щодо спрощеної системи оподаткування? Коли текст стане загальнодоступним, я хотіла б, щоб всі зацікавлені: журналісти, підприємці, депутати, експерти — прочитали його, а потім задавали питання над якими ми би мали ще попрацювати.
Я готуюся до другого етапу роботи — чіткого пояснення позиції комітетського законопроекту. І цей етап не такий простий як може здатися. От я вже чула звинувачення: «ви там змінюєте якусь норму, тому що вирішили вбити галузь». Ні. Це, що ми пропонуємо, складним порядком якраз буде відображено в інших статтях, які допоможуть галузі вижити, стабілізуватися і розвиватися. Це, зокрема стосується, ліквідації спецрежиму по ПДВ для с/г виробників, крім тваринництва, і спрощеної системи оподаткування... Я переконана: спрощена система оподаткування, яка задумувалась першопочатково як тимчасове поняття, повинна еволюціонувати. Вона має бути модернізована. Єдине, чого б мені дуже хотілося, це — загострення боротьби великого бізнесу проти малого, і особливо, щоб ті, хто сьогодні працюють на спрощеній системі оподаткування не почали кричати, що будуть виходити на вулицю і захищати свої права. Поки у нас буде такий підхід податкова реформа не запрацює. Задоволення всезагального не може бути, але має бути розуміння. Якщо через спрощену систему оподаткування сьогодні справді вимиваються кошти для сплати заробітної плати в конвертах (бо це дає податкове навантаження на рівні 4%), то якби ми не змінювали ставку податку на фонд оплати праці, все одно його платити буде невигідно, бо це виходитиме все ж більше ніж 4%. Нам треба зробити так, щоб неможливо було використовувати спрощену систему як схему. І про це мали б дбати самі підприємці, які знаходяться на спрощеній системі. Не давайте можливості використовувати вас. Якщо ви є справжнім підприємцем, не давайте заповнювати повністю дозволений законом вам обсяг для оптимізації. Людина за весь рік напрацьовує мільйон чи два мільйони обороту, але дає «доганяти» якраз надаючи себе для прогонки коштів. Це неправильно. В суспільстві має рости самосвідомість. Ми маємо йти по цьому шляху, який пройшли, коли треба було створювати армію «з нуля»... Завдяки організованості волонтерів, люди несли їм кошти ні під що — ні під які касові апарати і квитанції... Все будувалось на довірі. Тому сотні мільйонів гривень були зібрані волонтерами. Якби не вони, ситуація, я думаю, розверталась би зовсім іншим шляхом...
— Податкові інспектори в Україні, м’яко кажучи, не користуються такою довірою, як волонтери.
— Абсолютно вірно. Тому, завдання № 1 — реформувати державну фіскальну службу до тої міри, щоб сплата податків була бажаною. Це — обов’язок громадянина. Але їх розмір сьогодні непосильний, в тому числі для суб’єктів підприємницької діяльності. От кажуть, «ставки не мають значення», та мають вони значення. Для нашого українського бізнесу — особливо. Якщо маржинальність бізнесу не дозволяє нести податкове навантаження в 47%, то як йому платити ці податки? Тому бізнес пускається в різні схеми оптимізації і в першу чергу -видає заробітну плату в конвертах. Наше громадянське суспільство має вийти з лозунгом -»хочу отримувати білу зарплату!». Це не значить «доносити» на свого роботодавця. Це значить стимулювати державу, зробити податкове навантаження таке, щоб роботодавець мав змогу заплатити зарплату в білу.
— От ви яке навантаження на фонд оплати праці заклали в законопроекті?
— До 30%...
— Як я розумію, голова представництва МВФ України не дуже вірить в те, що після того, коли будуть знижені ставки, раптом з’явиться податкова дисципліна в Україні. Ті коментарі, які поширили наші ЗМІ, посилаючись на вашу розмову з паном, що це було — шантаж?
— Ми, мабуть, спровокували самі таку думку представників МВФ про Україну. Передусім, що не показали реальний приклад того, що ми здатні платити податки. А як же ми могли доводити, якщо у нас падіння економіки, ВВП? Можливості такої і не було. Я думаю, що, по великому рахунку, провідні економісти МВФ розуміють/знають і це вже не один раз доведено про те, що якщо в такому стані знаходиться економіка, в якому вона є в Україні, то лише через ліберальні реформи її можна підняти. Наполягати на тому фіскальному навантаженні, яке є зараз, або ж навіть на його посиленні — неправильно. Більше того, керуючись твердженням, що це виключно для того, щоб збалансувати бюджет. Лібералізація і збалансування бюджету — ось що потрібно українській економіці. Нам слід орієнтуватися на потреби національного товаровиробника. Транснаціональні корпорації наші проблеми не вирішать...
ПРЯМА МОВА
ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»
Арсеній ЯЦЕНЮК, прем’єр-міністр України:
«...Я хотів би говорити про те, що треба робити на загальнодержавному рівні для того, щоб українська економіка почала зростати. Протягом останніх 18 місяців наша програма економічних реформ була спрямована в першу чергу на бюджетну і фінансову стабілізацію. Непомірні борги, мільярдні витрати на їх обслуговування, неймовірні кошти, які потрібно витрачати на національну безпеку і оборону. Треба було знайти додатковий ресурс для підвищення заробітних плат і пенсій. Треба було фінансувати соціальну, медичну і освітню сфери. Тому наш перший пакет економічних перетворень був спрямований виключно на стабілізацію економічної ситуації. І саме це є основою нашої програми з міжнародними кредиторами. Тепер треба говорити про те, як забезпечити ріст».
Із виступу «10 хвилин із прем’єр-міністром». Повна версія тексту доступна на сайті www.kmu.gov.ua
