Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Програмний продукт потрібний,

але поки що в Україні «неїстівний»
16 грудня, 2004 - 00:00

Затребуваність української soft-продукції на внутрішньому ринку продемонстрував Всеукраїнський конкурс розробників програмного забезпечення «Soft Regatta 2004». 39 його учасників подали на суд журі 40 програмних продуктів. Найбільшу активність конкурсанти виявили в номінаціях «Інформаційно-довідкові системи», «ПЗ для автоматизації окремих видів діяльності», «Інформаційно-аналітичні системи», «Комплексні системи для автоматизації промислових підприємств», «Системи автоматизації банків», «Краще рішення на платформі Microsoft». Серед лауреатів «Soft Regatta 2004» — такі відомі компанії, як НТФ «Інтес» (система QD Professional (QDProTM) стала призером одразу в трьох номінаціях), ЗАТ «IDM» (програма FinExpert 10 Проджект Менеджер), Softline, корпорація «UNA» (Український антивірусний центр), НПФ «Енран Телеком». Експертну оцінку програмних продуктів давала компанія Софт-Рейтинг — незмінний тест-спонсор конкурсу. Випробування поданих на конкурс рішень здійснювали на базі УкрСертСофта.

Однак самі дипломанти не схильні переоцінювати тенденцію цього ринку до зростання. Як сказав «Дню» програмiст iз Луцька Дмитро Котельников, попри те, що на ринку програмного забезпечення нинi спостерігається підйом, високоякісних розробок не так уже й багато. Стримано оцінює нинішню ситуацію і керівник проекту київської компанії IDM Володимир Шульга: «Ринок, звісно, зростає, але повільніше, ніж хотілося б. Багато підприємств ще не привчені платити серйозні гроші за нематеріальні активи — зокрема, за програмне забезпечення. Це стримує розвиток ринку. Найбільшу популярність мають зовсім дешеві рішення або рішення, які можна отримати безкоштовно. А ефективні розробки, які справді рухають наш ринок, залишаються, на жаль, недостатньо запитаними». Проте Шульга вважає, що вітчизняним програмістам сьогодні вигідніше працювати на український ринок, ніж експортувати свої послуги. «Раніше офшорне програмування мало переваги, оскільки західні компанії платили більше. Зараз межі оплати праці програмістів тут і там вирівнюються», — сказав фахівець.

Директор компанії Т-софт (Харків) Костянтин Васицький пояснює невеликі обсяги експорту програмного забезпечення відсутністю відповідної законодавчої бази, через що цей вид діяльності, як і раніше, має напівлегальний характер. Крім того, за словами Васицького, стримуючим чинником є труднощі з переказом грошей із-за кордону. На запитання «Дня», що є вигіднішим для України: розвивати внутрішній ринок програмного забезпечення або займатися аутсорсингом, Шульга відповів: «Вигідно і те й інше, бо ці гроші йдуть в українську економіку».

Але і благополучна Європа, виявляється, не чужа проблемам, пов’язаним із бурхливим розвитком цифрової техніки. Середньостатистичний європеєць уже відчуває невдоволення пануючим у його оселі електронним хаосом і готовий вітати будь-яку уніфікацію цифрових пристроїв, що позбавляє його від великої кількості кнопок різної форми й кольору. Як свідчать результати досліджень, проведених на замовлення Intel, дві третини домашніх користувачів у Європі мають чотири і більше пультів дистанційного керування, 38% мають під рукою п’ять і більше пультів, а у 3% їх понад десять. При цьому кожний третій європеєць вважає, що мати багато пультів управління — це надто втомливе заняття (від цього найбільше потерпають жінки). Найбільше невдоволення достатком розрізнених електронних пристроїв висловили англійці: 42% зазнають від цього великих незручностей. Це й не дивно: за кількістю «п’ятипультових» сімей британці (52%) поступаються лише голландцям (55%). На жаль, українці в цьому списку зовсім не фігурують...

Петро ІЖИК, «День»
Газета: 
Рубрика: