Український союз промисловців і підприємців (УСПП) підбив підсумки своєї майже п'ятнадцятирічної діяльності. Квіти, гості, привітання від найвищих осіб держави, колег та нагороди — невід'ємний атрибут чергового 12 з'їзду. За всі роки існування УСПП завжди приймав активну участь в економічних процесах країни. Про свої заслуги головні винуватці свята говорять не без гордості: за даними державного комітету зі статистики всіма членами союзу створюється близько 83% ВВП країни.
За словами президента УСПП та Міністра економіки України Анатолія Кінаха, — а з'їзд одноголосно підтвердив його повноваження на посаді свого президента — союз продовжить курс на створення ефективних передумов успішного розвитку економіки та країни вцілому. Одним з прiоритетних напрямків залишається налагодження прозорих правил конкуренції на українському ринку та надійного захисту всіх його гравців. Правильність обраного завдання підтверджують результати економічного обстеження, яке проводилося наприкінці 2006 року. Серед 125 країн світу Україна посіла 78 місце за рівнем конкурентноздатності. Такий показник безперечно не відповідає реальному потенціалу країни і потребує рішучих дій.
На думку Кінаха, вони не можливі без поглиблення діалогу в трикутнику «суспільство—влада—бізнес». Новий формат розмови «повинен бути постійним, рівноправним та з високою взаємовідповідальністю». Лише при цьому з'являться потрібна прозорість у всіх процесах та омріяна безпека для бізнесу. Не досягнути позитивних змін і без чітко виписаної стратегії національного розвитку, яку виконуватимуть усі без винятку. Свій варіант економічного дива УСПП презентував ще у 2004 році під назвою «Український прорив». Резонності стратегічному питанню надає і бажання України якнайшвидше приєднатися до Європи.
Реалізувати заповітну мрію не так уже і складно, переконує Кінах. Не зважаючи на існування негативних чинників, українська економіка демонструє «високу позитивну динаміку роботи». Так, за вісім місцяв цього року зростання обсягів промислового виробництва становило 10,9%. Кредитні потоки в економіку збільшилися на 43%, при цьому 37% із них — інвесткредити, які спрямовуються на середньо- та довгострокові програми. Не слід забувати і про збільшення інвестицій в основний капітал країни, які за сім місяців зросли на 32,2%.
Якщо ж вірити даними проекту економічного прогнозу на 2008 рік, то позитивна інвестиційна тенденція триватиме і далі. За словами міністра економіки, заплановні $5—6 мільярдів становлять нижню інвестиційну планку. При цьому, одна третя зазначених коштів повинна надійти до аргокомплексу.
Така урядова турбота про аргаріїв має просте пояснення: світова потреба в сировинній базі для виробництва альтернативних джерел енергії постійно зростає. Майже не задіяна в цьому процесі Україна отримала реальний шанс збільшувати свої прибутки за рахунок розвитку «альтернативки». Про перспективність справи свідчить 70—100% цінове зростання на фуражне зерно на міжнародних ринках. Головна перепона для українських агроамбіцій — відсутність національної зернової біржі.
Вирішувати проблему урядові мужі вже почали. За твердженням Кінаха, цього тижня вібудуться зустрічі представників аграрного та економічного урядових блоків з суб'єктами ринку: зернотрейдерами та галузевими асоціаціями. На них спробують збалансувати коротко- та довготермінову політику у зерновому напрямку. Спочатку слід розібратися з експортною складовою та завершити формування продовольчих ресурсів країні, каже міністр економіки. Далі — розробити прозорий механізм побудови земельних відносин. Але зробити це без нової Верховної Ради не вдасться.
Говорячи про збільшення фінансування аграріїв, Анатолій Кінах наголошує на ще одному моменті. Неминучий вступ до Світової організації торгівлі разом з відкриттям кордонів автоматично посилить конкуренцію на ринку. Світовому агрокомплексу в цьому відношенні допомагають міцні методи державного протекціонізму, які забезпечують кредитні ставки на рівні 5—6% річних. Українські виробники з своїми мінімальними 14% можуть тільки мріяти про рівноправну конкуренцію. Тому в майбутньому, за словами Анатолія Кінаха, частка держпідтримки в АПК збільшуватиметься.
