Уряд України офіційно відмовився від контракту з Південнокорейською корпорацією LG вартістю $1,7 млрд. для модернізації Кременчуцького НПЗ. Відповідні листи надіслав 10 травня в Київське представництво LG International Inc. і першому віце-прем’єр-міністру Республіки Татарстан Равілю Муратову голова НАК «Нафтогаз України» Олексій Івченко.
«Вимушені констатувати, що на сьогодні українська сторона не може надати державної підтримки та забезпечити компанії LG International Inc. корпоративні гарантії здійснення проекту модернізації Кременчуцького НПЗ», — йдеться в документі. Власне, про це, а також про намір провести новий тендер на проект модернізації НПЗ голова НАКу говорив ще наприкінці квітня. Пізніше голова правління АТ «Укртатнафта» Сергій Глушко підтвердив рішення про припинення роботи над проектом комплексної реконструкції підприємства та повідомив про підготовку тендера на перший етап модернізації заводу вартістю до $100 мільйонів.
Але вся річ тут не стільки навіть у реконструкції цього другого за своєю потужністю в Україні нафтопереробного заводу. Прикриваючись модернізацією і під тиском чиновників з Татарстану, підприємство хотіли забрати з-під державного контролю.
Історія «дивної реконструкції» Кременчуцького НПЗ може претендувати на «звання» однієї з найрезонансніших корупційних операцій, організованих колишньою владою. Цей проект був задуманий ще в 2002 році, але напередодні президентських виборів його вартість раптом виросла до астрономічної суми — $1,7 мільярда. Для порівняння: металургійний гігант «Криворіжсталь» приватизували вдвічі дешевше — за $804 мільйони. А капіталовкладення в будівництво нового НПЗ в Приморську (Росія) оцінюються в $1,4 млрд.
Завод у Кременчуцi — стратегічне підприємство в нафтопереробній галузі, і контроль над ним, як показують періодично виникаючі бензинові кризи, для України надто важливий. Адже у випадку, якщо Україна втратить останні активи в нафтопереробці, впливати на цінники автозаправок буде набагато складніше, і кожну посівну будуть супроводжувати зліт цін на бензин і дизпаливо.
Сьогодні Кременчуцький НПЗ є власністю українсько-татарської компанії «Укртатнафта». Україні в цій структурі належать 43% акцій. 36,6% акцій офіційно володіють акціонери з республіки Татарстан. Ще 18,3% — американської та швейцарської офшорних фірм, яких також зараховують до сфери контролю татарських чиновників. Тобто під контролем Татарстану перебуває бiльше половини акцій Кременчуцького НПЗ. Але, схоже, під шумок президентських виборів хтось із високопоставлених акціонерів вирішив позбавити Україну і решти частки майна «Укртатнафти».
У січні 2005 року, поки при владі формально ще перебували чиновники «старої хвилі», глава НАК «Нафтогаз України» Юрій Бойко підписав кабальний для України меморандум про реконструкцію підприємства. Цей договір не був скасований і після його відставки. Експерти вважають, що вартість робіт у проекті була завищена щонайменше на мільярд. Але головна загроза полягала в тому, що після реконструкції підприємство мало виявитися в заставі.
Про задуману «операцію століття» уряд дізнався в дні квітневої бензинової кризи: до української преси потрапили подробиці підписаного меморандуму. У квітні в Києві навіть відбулися кілька демонстрацій із вимогою зберегти держконтроль над Кременчуцьким НПЗ. Біля російського посольства учасники мітингу кидали гнилі яблука в картонну фігуру одного з ініціаторів угоди — першого віце-прем’єра Татарстану Равіля Муратова.
Розуміючи, що угода може бути розірвана, Муратов спробував «натиснути» на Тимошенко. Через своїх партнерів в українському уряді татарський віце-прем’єр зажадав залишити угоду в силі. В іншому разі загрожував перекрити «нафтовий кран». Як заявила цього понеділка на прес-конференції Юлія Тимошенко, 7 травня на Кременчуцький НПЗ були припинені поставки нафти, і відновити їх вдалося лише 12 травня після розмови Президента Віктора Ющенка з Володимиром Путіним і прем’єр-міністром РФ Михайлом Фрадковим.
Не є таємницею, що Юлія Володимирівна грубого тиску не любить. Уряд України оперативно провів ревізію названого меморандуму. Потім Івченко денонсував підписаний його попередником небезпечний для нашої країни документ і 10 травня офіційно повідомив про це Равіля Муратова та представників компанії LG. Тепер виконавця реконструкції Кременчуцького НПЗ і вартість робіт визначать на відкритому тендері. Сподіватимемося, що під контролем уряду він пройде чесно.
Утім, на цьому історія не закінчилася. Днями до рук російських і українських журналістів потрапив лист Муратова, в якому він закликає генерального прокурора Росії Володимира Устинова «активізувати розслідування, яке триває стосовно Ю. Тимошенко». Своє прохання Муратов пов’язує із заявою української влади про намір наполягати на поверненні у власність України 18% акцій АТ «Укртатнафта», контрольованих татарськими акціонерами з допомогою компаній Sea Group International (США) і AmRuz Trading AG (Швейцарія)». Автор листа також повідомляє, що «під надуманими приводами чиниться пряма протидія зусиллям татарської сторони із залучення авторитетних міжнародних компаній для реконструкції Кременчуцького НПЗ». Лист беззмінного голови наглядової ради АТ «Укртатнафта» з’явився вже через кілька днів після анулювання урядом України вказаної угоди. «Я переконаний, що якнайшвидше завершення розслідування та передача в суд кримінальних справ стосовно Ю. Тимошенко відповідатиме інтересам Росії», — свідчить лист. Тут уже, як кажуть, без коментарів.
Не виключено, що про контракт на реконструкцію та спірні пакети акцій Равіль Муратов спробує поговорити 19 травня в Києві під час його зустрічі з Президентом Віктором Ющенком, на якій передбачається обговорити поновлення поставок татарської нафти на Кременчуцький НПЗ. Очікується також зустріч Муратова з Юлією Тимошенко. З огляду на зміст вищезазначеного листа, їхня розмова може бути дуже цікавою.
