Альянс «Нова енергія України» виступив ініціатором створення в iнтернеті спеціалізованої сторінки для вчених та винахідників, що працюють у сфері енергозбереження. Це не просто онлайн- сторінка, а, як позиціонують її засновники, справжня програма, що має назву — перший всеукраїнський пункт прийому винаходів в iнтернеті. Сайт створено напередодні конкурсу «Ярмарок ідей», що проходитиме вже вдруге. Отже, відтепер вітчизняні науковці та винахідники можуть в онлайн-режимі надсилати свої пропозиції та ідеї для участі у конкурсі.
«Фактично винахідник, у якого є ідея, заходить на сайт і заповнює анкету з коротким описом проекту, — пояснює голова правління Альянсу «Нова енергія України» Валерій Боровик. За його словами, тестово сторінка функціонує вже тижні зо два, надійшли перші заяви і проекти (25) переважно зі східних областей України. Боровик пояснює це великою сконцентрованістю потужних підприємств саме на сході: «Тому для людей, які живуть там, питання енергозбереження — дуже важливе».
Боровик розповідає про деякі оригінальні, з його точки зору, проекти, що вже надійшли на конкурс. «Один iз них досить цікавий, — починає він, — суть у тому, що акумулюється кінетична енергія морських хвиль шляхом розміщення електричного двигуна на буйку, що виловлює їхнi припливи і відливи, — захоплено говорить він. — Цей проект ще потрібно проаналізувати, але, в принципі, такого роду ідеї в світі ще не реалізовано». Боровик додає, що на основі такого ж принципу можна створити двигун, який «акумулював би в собі шляхом заряджання акумулятора ті ж самі рухи поїзда». І від 5% до 10% поїзд міг би їхати на енергії коливань, — прогнозує енергетик.
Як стає зрозуміло зі слів організаторів цього конкурсу, ціль у них благородна — зробити Україну енергонезалежною. За словами голови Федерації вчених України та члена правління Альянсу Володимира Семиноженка, питання енегрозберігаючих технологій в Україні має ряд проблем. «Україна вимушена сьогодні закупати енергоресурси і, якщо їй доведеться закупати ще й технології, то ніяка економіка не витримає такого навантаження», — вважає він. На його думку, технології потрібно розробляти безпосередньо в Україні, через державні й недержавні механізми. Організатори «Ярмарки ідей» гарантують учасникам збереження авторських прав шляхом підписання відповідних документів, підкреслює Семиноженко. Конкурс проходитиме вже вдруге. Головним призом для переможців стане підтримка та втілення проектів в життя. Так, на сьогодні з 11 проектів, що вийшли у фінал минулого року, три вже реалізовані і приносять прибуток своїм авторам. «На сьогоднішній день у нас іде великий розрив між винахідниками, науковцями і інвесторами чи то з боку держави, чи то з боку різних фондів, які б могли втілювати наші проекти в життя тут, в Україні», — підкреслює Боровик. Він озвучує досить неприємний факт, що «на сьогоднішній день дуже багато наших винахідників працюють на іноземні компанії та інвестиційні фонди і реалізовують свої проекти за кордоном, а потім вони до нас надходять із величезними зисками, які мають закордонні компанії в реалізації цих проектів». Але яким би неприємним не був цей факт, треба погодитися, що так воно і є насправді — ні для кого не секрет, що «мізки країни» тікають туди, де краще платять. Україна приваблювати вчених та винахідників ще не навчилася. Боровик пояснює це тим, що «дуже важко знайти інвесторів саме у сфері енергозбереження і саме в Україні». Цей бізнес вважається на теренах нашої батьківщини невигідним вже протягом багатьох років. І так би і продовжував обростати шкідливими стереотипами, якби, за словами Боровика, «не допоміг президент Росії Путін, який підвищив ціни на газ, і українські чиновники почали замислюватися над ефективністю цього бізнесу». Тему підхоплює Семиноженко і, як приклад, наводить майже анекдотичну ситуацію, що мала місце в 2005 році, коли Комітет з питань енергозбереження підпорядкували Міністерству палива і енергетики. «Мінпаливенерго зацікавлено продавати якомога більше палива, а цей комітет у прямому упорядкуванні економить енергію», — розповідає він і зауважує, що нині ситуація повернула на краще. За його словами, вже в цьому році «близько одного мільярда гривень є в бюджеті саме з акцентом на енергозбереження». «В чистому вигляді на інноваційні програми десь близько 170 мільйонів гривень будуть проходити через Держінвест і через державну інвестиційну компанію. Вже уряд України прийняв положення щодо використання цих коштів», — зазначає Семиноженко. Це — кредитні кошти, зауважує він і додає, що «наступний бюджет, можливо, виділить ще більше». Таким чином в державі з’являються механізми, які стимулюють появу і розвиток таких проектів і програм. В цих проектах допускається, що фінансування може бути спільним — і державним і недержавним, пояснює Семиноженко. Однак Боровик дивиться на проблему державного фінансування енергозбереження не так оптимістично: «В державі склалася така тенденція, що кошти, які виділяються на енергозбереження ідуть на латання дірок і прорваних труб. Тобто в інноваційні серйозні проекти енергозбереження гроші фактично не вкладаються». Проте він зазначає, що надія є, адже «Азаров заявив що ми беремо інноваційну програму розвитку України». «Декілька проектів ми підготували для державного фінансування або для співфінансування, — повідомляє Боровик і додає: — Ми маємо надію спільними зусиллями розвинути програму енергозбереження, яка на сьогоднішній день, на жаль, реалізується тільки на словах. Ми хочемо знайти їй практичне втілення», — викладає програмні засади голова Альянсу. Коли «вимальовується» проект, вартий уваги, то, за його словами, члени правління спочатку розмірковують, чи є можливість самостійно проінвестувати проект. Однак так трапляється, вірогідно, не надто часто: «Деякі проекти є дуже серйозними, на десятки мільйонів доларів, — говорить Боровик. Їх реалізовуємо разом iз профільними компаніями, які виробляють обладнання або з інвестиційними фондами, яких сьогодні дуже багато і які, в принципі, зацікавлені в реалізації проектів».
При цьому організатори конкурсу досить скептично ставляться до перспектив співробітництва з вітчизняним капіталом, бо він обов’язково «хоче увійти в бізнес і контролювати бізнес». «Тому на сьогоднішній день цікавіше працювати з фондами», — говорить Боровик. Він зазначає, що інвестиційний капітал в основному західний і гарантується місцевими представництвами великих банків або інвестиційних компаній. Як приклад голова Альянсу вказує, що «німецький уряд допомагає фінансово і покриває ризики, які несуть німецькі компанії під час реалізації проектів щодо енергозбереження в країнах СНД, в тому числі і в Україні. Ми споживаємо втричі більше палива, ніж німці, тому Німеччина зацікавлена в проектах такого типу. Головне знайти хорошу інвестиційну схему, яка покриє ризики тих інвесторів, які інвестують сюди, а друге завдання — знайти вірну схему погашення кредитних ресурсів».
