Президент Петро Порошенко надав право Рахунковій палаті контролювати бюджетні надходження. Це закріплено в змінах до Закону «Про Рахункову палату». Тож відтепер державний орган має організовувати і проводити оперативний контроль за використанням коштів держбюджету, а не лише за їх надходженням, як було раніше.
Проголосованими змінами Верховна Рада також привела Закон «Про Рахункову палату» у відповідність до Конституції України, в статті 98 якої чітко написано, що контроль від імені парламенту за надходженням коштів до держбюджету та їх використанням здійснює саме Рахункова палата.
«День» попросив експертів та фінансистів оцінити підготовлені зміни і їх вплив на прозорість використання державних фінансів.
«Закон зменшить корупційний фактор при використанні бюджетних коштів. Адже контролювати державні фінанси будуть не тільки на виході, а й на вході. Найперше під контроль потраплять Державна фіскальна служба України та Мінфін», — говорить «Дню» заступник голови Комітету з питань бюджету Віктор Кривенко. За його словами, це перший крок. Адже наразі в комітеті перебуває змінений законопроект про Рахункову палату, який принципово змінить принцип її функціонування. За словами нардепа, ухвалити його мають після травневих свят.
Обов’язки Рахункової палати потрібно укріплювати, погоджується керуючий партнер компанії Capital Times Ерік Найман. Втім, на його думку, сподіватися на значний результат не варто. «Посилення контролюючої функції щодо доходів і витрат бюджету позитивно вплине в короткостроковій перспективі, але в довгостроковій це не змінить відносин між бізнесом, владою і державою. У нас і без того потужна контролююча функція держави. Тому потрібно її послаблювати і передавати суспільству», — говорить він. На думку Наймана, тільки так можна отримати дієвий результат. «Єдиний спосіб дійсно зробити прозорим використання бюджетних потоків на вході та виході з бюджету — створення громадського контролю, який буде непідконтрольним жодному чиновнику. На практиці це означає значно ширші права журналістів, створення контролюючих неприбуткових недержавних організацій», — вважає він.
Економіст, керівник проекту «Успішна країна» Андрій Блінов вважає, що прийняття закону нічого кардинально не змінить. На його думку, хоч і запроваджують контроль над Державною фіскальною службою України та Міністерством фінансів України, але, по суті, нічого не змінюється. Хіба що Рахункова палата у своїх річних звітах для парламенту додасть інформацію про це, каже він. «Не пам’ятаю, щоб її звіти призводили до якогось серйозного збурення чи практичних наслідків для порушників. Механізму практичного покарання винних за виявленими фактами немає», — розповідає Блінов.
Доки цей орган буде підконтрольний парламенту і сліпо залежати від нього, доти, переконаний експерт, раціональної роботи з контролю за використанням бюджетних фінансів не буде. На його думку, найперше потрібно створити інший незалежний від Ради та уряду орган, який матиме зв’язок напряму з правоохоронними органами та сигналізуватиме їм про порушення. По-друге, каже Блінов, звіти палати повинні мати практичні наслідки для порушників. По-третє, звітувати Рахункова палата має не раз на рік, а принаймні щоквартально. Лише тоді, переконаний він, можна отримати позитивний результат. І по-четверте, умова ефективної роботи з бюджетними коштами, вважає він, — це відкриття всіма державними органами на своїх офіційних сайтах інформації про надходження і використання бюджетних коштів. Блінов нагадав, що законодавчо це вже дозволено, але на місцях формування таких відкритих баз затримується. «Було б добре, якби Рахункова палата вела публічний реєстр надходження та використання всіх державних коштів, починаючи з Пенсійного фонду і закінчуючи НАК «Нафтогаз Україна», — підсумовує економіст.
