Ініціатива Міністерства з питань житлово-комунального господарства України щодо розробки проекту Державної цільової програми модернізації комунальної теплоенергетики поки не знаходить відповідної професійної реакції в регіонах.
Нагадаймо, що даною програмою передбачено розроблення Національної стратегії теплозабезпечення України, регіональних програм модернізації комунальної теплоенергетики та програм модернізації комунальної інфраструктури та схем теплопостачання населених пунктів. Усе це — заради подолання системної кризи в галузі шляхом підвищення ефективності використання традиційних видів палива, забезпечення використання альтернативних джерел енергії та нетрадиційних видів палива, заміни застарілого та фізично зношеного обладнання, а також упровадження енергозберігаючих технологій і зменшення обсягів споживання газу, переконують у МінЖКГ.
Проте станом на кінець вересня на розгляді в міністерстві є програми модернізації систем теплопостачання лише Донецької, Рівненської та Херсонської областей, ідеться в повідомленні прес-служби міністерства. Ще дві програми (Одеської та Харківської областей) відправлено на доопрацювання. Загалом же, за даними департаменту розвитку комунальної інфраструктури МінЖКГ, станом на 24 вересня було надіслано 167 пакетів документів із схемами теплопостачання населених пунктів України. З них лише схему Львова було внесено до реєстру, про що вже писав «День». Ще чотири схеми подано на розгляд експертної ради (міст Шостки, Коростеня, Каховки та смт Леніно Ленінського району АРК). Решту також повернено на доопрацювання.
Міністр із питань житлово-комунального господарства України Олексій Кучеренко наголошує: ще ніколи проблема енергозбереження та модернізації комунальної теплоенергетики не стояла так гостро, як сьогодні. «Диверсифікація первинного палива при централізованому теплопостачанні — єдиний шлях до енергетичної та економічної незалежності нашої держави. Це легко зрозуміти, звернувшись до досвіду інших країн, наприклад Швеції. Необхідно зробити відповідні висновки та скористатися вдалим закордонним досвідом», — вважає міністр.
Утім, користуватися таким досвідом українці якраз і не поспішають... Одна з основних причин того — відсутність у регіонах так званих енергоменеджерів. «На сьогодні це велика проблема. Адже ні самі органи місцевої влади, ні структури на місцях, які б могли підтримати дії влади, м’яко кажучи, не готові до реформ у цій сфері. Їм ніхто ніколи не допомагав... Можна на пальцях перелічити ті органи місцевої влади, які мають у своєму складі енергоменеджерів, відповідні структурні підрозділи, технічне оснащення тощо», — говорить «Дню» виконавчий директор Асоціації «Енергоефективні міста України» Анатолій Копець.
Проте таку експертну допомогу є де взяти. Так, Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) ще в лютому оголосило про надання компанії International Resources Group (IRG) проекту «Реформа міського теплозабезпечення» терміном на три роки на суму 13 мільйонів доларів. Серед головних елементів реалізації даного проекту є й робота з містами-партнерами для покращання теплопостачання та енергоефективності через впровадження енергоефективних технологій та систем обліку, розробку енергетичних планів, реалізацію економічно вигідних пілотних проектів, а також створення об’єднань співвласників багатоквартирних будинків. «Але поки що з боку центральних органів влади не помітно особливого запиту на експертну допомогу. Експертів не «роздирають на шматки» для впровадження експертних порад у життя», — констатує Копець.
Водночас зволікати зі створенням схем теплопостачання справді ризиковано, вважає голова правління Асоціації інженерів енергоефективних технологій України Олександр Кузнець. «З розвалом Радянського Союзу практично розвалилися й централізовані системи теплопостачання. Навіть у Києві, Харкові та інших обласних містах рівень опалення житлових приміщень не відповідає скромним нормативам радянських часів, а подача гарячої води розглядається як предмет розкоші», — говорить він «Дню». Внаслідок цього, за словами Кузнеця, централізовані системи і втрачають клієнтів — населення все частіше встановлює автономне обладнання, через що й виникає «тепловий» хаос.
Цього можна уникнути, якщо дотримуватися вимог діючих схем теплопостачання, що регламентують застосування централізованого чи автономного опалення для конкретних територій, нагадує Кузнець. «Проте на сьогодні міста України якщо й мають подібні документи, то вони безнадійно застарілі й не враховують ні забудову останніх років, ні перспективний розвиток територій», — зауважує він.
За словами Кузнеця, за радянських часів виконання цих робіт було покладене на проектні інститути, потужність яких нині низька. Вирішення цього питання гальмується ще й відсутністю необхідних коштів. Разом із цим, стверджує експерт, сьогодні існує ряд приватних проектних організацій, які організаційно, інтелектуально та технологічно здатні розробляти такі схеми. Позитивний приклад — схеми для Каховки та Коростеня. Але навіть таким підприємствам, що вже розробили якісні схеми теплопостачання населених пунктів, часто заважає непрозорість процесу та заангажованість чиновників, говорять експерти.
