Практика спілкування з урядом показала, що влада сьогодні все ще переживає дефіцит ідей і потрібних реформаторських думок. Про це днями на спільному засіданні української громадської організації «Реформаторський клуб» і російської «Ділова Росія» заявив президент «Реформаторського клубу» Іскандер Хісамов. Щоб допомогти держструктурам «почути» бізнес, провідні експерти України та Росії вирішили об’єднати свої зусилля.
Напередодні Дня підприємця більш як сорок представників «Реформаторського клубу» та «Ділової Росії» підписали договір про співробітництво з метою розробки спільних реформаторських ідей. Оскільки, підкреслив голова «Ділової Росії» Борис Тітов, стиль ведення бізнесу і в Україні, й у Росії дуже подібні. У той же час, за словами експерта, у наших країн — різна економічна структура. «У Росії як у країни, що має у своєму розпорядженні серйозні сировинні ресурси, зокрема — нафту і газ, є серйозна «подушка безпеки». Вона і демотивує владу наполегливо працювати над поліпшенням інвестиційного клімату», — пояснив Тітов.
Тим часом в Україні, на думку президента Центру економічного розвитку Олександра Пасхавера, головною проблемою реалізації реформ є те, що їх проводять силами бюрократії. «У нас державні відомства трансформуються чиновниками цих же відомств. У результаті хороші реформаторські задумки зводяться нанівець зусиллями бюрократів різного рівня», — заявив Пасхавер. На думку економіста, виконавцями й координаторами реформ мають бути провідні експерти й аналітичні центри на комерційній основі. Лише так держава уникне конфлікту інтересів реформаторів і чиновників, вважає Пасхавер. Ще один чинник, який гальмує «потепління» вітчизняного інвестиційного клімату, — це корупція. І без боротьби з нею регуляторна реформа, як переконує бізнес, неможлива.
Цікавим і таким, який може бути прикладом, експерти називають досвід проведення економічних реформ у Китаї, Індії та Казахстані. «Потрібно чітко усвідомити, що й Україна, й Росія перебувають на доіндустріальній фазі розвитку. Якщо Китай створює десять мільйонів нових робочих місць на рік з річною оплатою праці 50— 100 тисяч доларів, Бразилія — 2,5 мільйона робочих місць, то Росія й Україна не створюють і ста тисяч. Нам необхідне випереджаюче створення нових робочих місць, це — квінтесенція процесу модернізації», — заявив член «Ділової Росії», керівний партнер ТОВ Strategy partners Олександр Ідрісов. А для цього, на думку бізнесмена, потрібно залучити величезний обсяг інвестицій у країну.
Серед переваг, які здатні зацікавити пристойного інвестора у веденні бізнесу на терені тієї або іншої держави, бізнесмени називають готову інфраструктуру, зрозумілі правила гри й податки, які стимулюють ділову активність. Але стимулювати інновації та модернізацію потрібно паралельно з поліпшенням інвестиційного клімату, підкреслює віце-президент «Ділової Росії» Олександр Галушка. «Інакше — ці інновації працюватимуть на іншу державу», — упевнений експерт.
Згоден із колегою член генради «Ділової Росії», депутат Держдуми Росії Віктор Зубарєв. Він упевнений, що сьогоднішня проблема і Росії, й України полягає не стільки в недоліку інноваційних рішень, скільки у відсутності попиту на них. «Наявні прогресивні розробки не знаходять у наших країнах належного попиту й застосування, відсутній зрозумілий механізм їхньої імплементації. У результаті прогресивні ідеї та вирішення наших співвітчизників знаходять пристосування за кордоном і працюють на підвищення конкурентоспроможності інших держав», — нарікає Зубарєв.
