Міжнародна фінансова корпорація презентувала у Києві проект «Розвиток лізингу в Україні». Він розрахований на три роки і фінансується урядом Нідерландів. МФК обрала чотири основних напрями роботи в рамках проекту: удосконалення законодавства, проведення навчальних та консультативних заходів, інформаційно-освітня робота, пошук потенційних партнерів. З української сторони проект підтримують 12 державних та громадських організацій.
Як відзначив керівник проекту Едвард Кунен, українська економіка має гостру потребу в оновленні основних фондів та нарощуванні виробничих потужностей підприємств. Тільки в аграрний сектор потрібно залучити 50 тисяч тракторів і 120 тисяч комбайнів. Потребують заміни 60% рухомого складу транспорту. За оцінками фахівців Світового банку, попит на лізингові послуги в Україні становить $12—50 мільярдів. На жаль, констатував Е. Кунен, банківська система України недостатньо капіталізована: її загальний капітал становить лише три мільярди доларів. У цих умовах зростає роль лізингу як джерела оновлення основних коштів. За словами Е. Кунена, він може успішно розвиватися в будь-якому оточенні, що підтверджує досвід інших країн, які стикалися з недостатнім фінансуванням.
Разом з тим в Україні досі немає централізованого обліку та контролю за лізинговою діяльністю. За даними президента Всеукраїнської асоціації «Укрлізинг» Юрія Сосюрка, понад 240 компаній у переліку видів своєї діяльності мають слово «лізинг». Із них лише 140 регулярно займаються цією діяльністю — решта мають проблеми з залученням фінансових ресурсів. Не дивно, що сьогодні в Україні лише 10% заявок на лізинг можуть бути реально задоволені. Ю. Сосюрко сподівається на те, що законодавці все-таки вироблять чіткі критерії оцінки та вимоги до лізингових компаній, що дозволить їм без проблем отримувати кредити.
Найбільш упорядкованим представляється облік компаній, які здійснюють фінансовий лізинг, оскільки на них заведено спеціальний державний реєстр. Але, за даними Держкомісії з регулювання ринків фінансових послуг, у реєстрі всього… одна фінансова компанія, яка вважає послуги з надання фінансового лізингу винятковим видом діяльності, і 27 юридичних осіб, які не є спеціалізованими лізинговими компаніями. Як повідомив голова комісії Віктор Суслов, далеко не всі лізингові компанії знаходяться в реєстрі, і отже, багато хто з них не має права цією діяльністю займатися. За словами В. Суслова, 78% компаній, які здійснюють фінансовий лізинг, розміщені у Києві і дуже невелика їхня присутність у регіонах.
Покликаний сприяти лізингу Закон «Про фінансовий лізинг», що набрав чинності цього року. Він зробив цей вид бізнесу більш привабливим, але не усунув усіх проблем. Зокрема, як вважають експерти МФК, у законодавстві необхідно прописати чіткий і прозорий порядок вилучення предмета лізингу у разі несплати лізингових платежів. Експерти також зазначають, що існуючий в Україні механізм адміністрування ПДВ не сприяє розвитку фінансового лізингу. На їхню думку, ПДВ не повинен збільшувати вартість фінансового лізингу і сповільнювати обіг інвестованих у нього коштів.
Особливо актуальною останнім часом стала тема прискореної амортизації активів. Наприклад у Росії, за свідченням керiвника групи радникiв НБУ Андрiя Кияка, після введення прискореної амортизації зростання обсягу лізингових операцій лише за рік становило $10 млрд. Експерти також вважають надзвичайно важливим, щоб терміни амортизації активів, отриманих за договором фінансового лізингу, були максимально наближені до термінів, на які банки згодні надавати кредити. Інакше виникають ризики несплати лізингових платежів, що може викликати вимивання обiгових коштів лізингових компаній.
