На Микуличинському родовищі (Івано-Франківська область) ВАТ «Укрнафта» ввело в промислову експлуатацію технологічну установку для збирання та транспортування нафти і газу та сучасну газову компресорну станцію. Водночас тут введено в дію продуктопровід Микуличин—Надвірна. Технологічна установка розташована у високогірній місцевості (900 м над рівнем моря), тож прийняті проектні та технічні рішення виконано з урахуванням гірських особливостей та екологічних вимог Карпатського регіону.
Компресорна станція на цьому родовищі є унікальною. Вона призначена для подачі нафтового газу в продуктопровід з нафтою та спільного транспортування газу і нафти одним трубопроводом. Станція обладнана допоміжним технологічним устаткуванням та автоматичною системою управління. Тут використовуються два гвинтові компресорні агрегати закордонного виробництва. Приводами їм служать газові двигуни потужністю 500 кВт. На будівництві цього об’єкта освоєно майже 50 мільйонів гривень капітальних вкладень.
Введення на родовищі цієї установки дозволить знизити лінійні тиски в системі нафтогазозбирання на 1—2 МПа, що дозволить підвищити видобуток нафти на 1,5 тисячі тонн, а газу — на 4—5 млн. кубометрів за рік. Завдяки транспортуванню нафти трубопроводом відпаде потреба возити її складними гірськими дорогами у автоцистернах.
Як бачимо, «Укрнафта» приділяє велику увагу модернізації виробничих потужностей, сміливо йде на технічні експерименти і разом з тим раціонально використовує фінансові ресурси там, де йдеться про те, щоб підвищити ефективність виробництва. На жаль, усе, що нині зроблено, є результатом минулих досягнень. Те, що робиться з технічного вдосконалення нині, відбувається скоріше, як мовиться, всупереч, ніж завдяки.
Йдеться про те, що у зв’язку з суттєвим збільшенням державою фіскального навантаження на нафтогазовидобувну галузь в цілому та «Укрнафту» зокрема за підсумками першого півріччя (у порівнянні з першим півріччям 2006 року) значно погіршилися фінансові показники компанії. Це сталося тому, що рентні платежі за видобуток нафти та газового конденсату останнім часом непомірно зросли без будь-якого економічного обґрунтування та врахування думки провідних нафтогазовидобувних підприємств галузі (див. таблицю 1). Як наслідок — видобуток вуглеводнів в Україні став малорентабельним, а на родовищах з важковидобувними та виснаженими запасами — і взагалі збитковим.
Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) зменшився на 626,4 млн. грн. (—9,9%) і становить 5701,1 млн. грн. Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) зменшився на 1303,1 млн. грн. (—31,2%) і становить 2874,3 млн. грн. При цьому чистий прибуток за цей період зменшився на 728,4 млн. грн. (—64,2%) і становить 405,4 млн. грн. Відповідно сплата до бюджетів усіх рівнів склала 2395 млн. грн. Більшу частину цих відрахувань становлять рентні платежі — 1668 млн. грн., які збільшилися у порівнянні з аналогічним періодом минулого року на 52,9%. На погіршення фінансових показників ВАТ «Укрнафта», крім значного збільшення рентної плати за видобуті вуглеводні, вплинуло, як повідомляє прес- центр компанії, неекономічне, неринкове регулювання цін реалізації газу — 318,78 грн. (з ПДВ) за тисячу кубометрів. Та все ж «Укрнафта» продовжує системну модернізацію технологічних потужностей.
Тільки у першому півріччі компанією завершено будівництво та введено в експлуатацію 42 нових свердловини загальною вартістю робіт 12,2 млн. грн., а також проведено облаштування Малосорочинського родовища вартістю 9,5 млн. грн. За півтора місяця другого півріччя облаштовано та введено в експлуатацію 7 свердловин загальною вартістю робіт 2 млн. грн. та об’єкти капітального будівництва загальною вартістю робіт 65,5 млн. грн.
У Сумській області побудовано та введено в експлуатацію дві групові замірні установки (ГЗУ): одну — на 30 свердловин Бугриватівського родовища (вартість робіт 4,5 млн. грн.), другу — на 15 свердловин Великобубнівського родовища вартістю робіт 2 млн. грн. Для підтримання пластового тиску, збільшення видобутку вуглеводнів у Чернігівській області побудовано та введено в експлуатацію установку попереднього скиду пластової води (УПС) на Ярошівському родовищі загальною вартістю робіт 2,5 млн. грн.
Для зменшення втрат вуглеводнів, забезпечення якісної підготовки, обліку і закачування пластової води і для підтримання пластового тиску продуктивних горизонтів, збільшення видобутку нафти у Полтавській області побудовано та введено в експлуатацію блочну кущову насосну станцію (БКНС) Чижівського родовища загальною вартістю 7 млн. грн. В Івано- Франківській області побудовано та введено в експлуатацію БКНС 1 Битьківського родовища загальною вартістю 3 млн. грн.
На Анастасівській газліфтній компресорній станції (АГЛКС) Качанівського ГПЗ, що у Сумській області, замінено на нову автоматизовану систему керування технологічними процесами (АСК ТП) (вартість 14 млн. грн.). Впроваджено також автоматизовану систему керування технологічними процесами установки стабілізації нафти (УСН 2) Гнідинцівського ГПЗ, що у Чернігівській області (вартість робіт 2,5 млн. грн.).
Після розширення та модернізації введено в експлуатацію третій ступінь дотискувальної компресорної станції (ДКС) Глинсько-Розбишівського цеху Качанівського ГПЗ, що у Сумській області. Завершено монтаж, обв’язку компресорного агрегату №5, змонтовано систему запалювання та регулювання оборотів. Тривають роботи з обв’язки компресорного агрегату №6, який до кінця поточного року також заплановано ввести в експлуатацію. Загальна вартість робіт з модернізації цього ступеня ДКС становить 15 млн. грн.
Оновлюються й розширюються резервуарні парки для зберігання нафти, конденсату та продукції газопереробки. За півтора року компанією наполовину оновлено Глинсько-Розбишівський резервуарний парк у Полтавській області та на третину — Гнідинцівський резервуарний парк у Чернігівській області. До кінця року планується завершити будівельно- монтажні роботи у Сумській та Полтавській областях з реконструкції кінцевого збірного пункту (КЗП) Бугриватівського родовища загальною вартістю будівництва 35 млн. грн., установки підготовки конденсату (УПК) Глинсько-Розбишівського цеху Качанівського ГПЗ загальною вартістю будівництва 30 млн. грн. та установки попереднього скидання пластової води (УПС) Великобубнівського родовища (вартістю будівництва 4 млн. грн.). Ці об’єкти стануть до ладу в першій половині наступного року.
Фахівці «Укрнафти» готують документацію на проведення тендеру з проектування, поставки та монтажу ряду блочних компресорних станцій. Великобубнівська компресорна станція з обсягом транспортування газу до 0,5 млн. кубометрів за добу забезпечить стабільну роботу свердловин, збільшення видобутку. Вона запобігатиме втратам та сприятиме повній утилізації газу на Великобубнівському родовищі у Сумській області. Вартість першої черги становить 15 млн. грн., загальна вартість приблизно 50 млн. грн.
Дотискувальна компресорна станція з обсягом транспортування газу до 1,5 млн. кубометрів на добу та газліфтна компресорна станція з обсягом транспортування до 1,2 млн. кубометрів за добу забезпечуватиме стабільну роботу, виконання плану з видобутку газу та конденсату із свердловин Андріяшівського родовища, забезпечуватиме високонапірним газом для газліфтного видобутку родовища у Полтавській області та родовища Роменської групи у Сумській області. Вартість проекту становить приблизно 150 млн. грн.
Нині на черзі реалізація двох найперспективіших інвестиційних проектів: будівництво нового Гамаліївського газопереробного заводу вартістю приблизно мільярд гривень та реконструкція Пасічнянського газопереробного виробництва, що коштуватиме приблизно 100 млн. грн. Чи здійсняться ці амбітні плани? За нинішньої рентної політики вони, безумовно, під великою загрозою, хоча реалізація інвестиційних проектів і зростання активів «Укрнафти» в першу чергу відповідають інтересам акціонерів, в тому числі й держави, яка володіє тут 50% і однією акцією. Тому для того, щоб відбувався розвиток товариства, потрібна підтримка компанії з боку держави як найбільшого акціонера « Укрнафти». Цілком очевидним є те, що при такому підході до розподілу прибутку (100% на виплату дивідендів), який склався протягом останніх років, подальший розвиток компанії є неможливим. Якщо зазначені об’єкти вчасно стануть до ладу, то, як стверджують фахівці, можна сміливо стверджуватити, що товариство отримає також і певні можливості для виплати дивідендів своїм акціонерам і, в першу чергу — державі. Питання ж лише в тому, що нинішні рентні платежі фактично стали удавкою на шиї потужної перспективної компанії.
