Народні депутати України від «Батьківщини» — Олександра Кужель та Ксенія Ляпіна, від імені страйкового комітету підприємців звернулися до усіх підприємців України із закликом розпочати загальнонаціональний страйк заради підтримки євроінтеграції України та проти недотримання прав людини.
«З сьогоднішнього дня ми оголошуємо територію кожного свого підприємства, магазину, кіоску, кав’ярні, ресторану, ринків і окремих торгових місць територією, вільною від Януковича», — заявила Кужель. Протестувати проти влади планують шляхом організованої непокори контролюючим органами і блокуванням проведення перевірок. Серед вимог протестуючих — відставка уряду й Президента та проведення дострокових виборів до Верховної Ради України, підписання Угоди про асоціацію, внесення змін до Конституції України та реформування Конституційного суду та судової системи загалом.
Ще минулого тижня прем’єр-міністр Микола Азаров заявив про серйозні проблеми держави із наповненням бюджету — за 11 місяців 2013 року до державного бюджету надійшло 309 мільярдів гривень податків, що на 34 мільярди гривень менше, ніж передбачалося бюджетним розписом.
Але у страйкарів — своя «правда». Олександра Кужель відзначає, що страйк не призведе до затримки видачі зарплат бюджетникам і соціальних виплат. «За січень-березень 2013 року прибуток українських підприємств скоротився в 2,3 рази, а податки податкова адміністрація забрала на 1,5 роки вперед», — сказала народний депутат. Разом із тим, Ксенія Ляпіна звертає увагу на те, що, згідно з інформацією Міндоходів, з 2010 року частка малого та середнього бізнесу у сплаті податків збільшилася. Сьогодні вона складає більше 50%. «Не прибуткові гіганти сьогодні фінансують бюджет, а малий і середній бізнес» — підкреслила вона.
«День» дізнавався, на скільки доцільним є такий спосіб протесту, і до яких наслідків це може призвести.
В’ячеслав БИКОВЕЦЬ, перший віце-президент, генеральний директор Спілки підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України:
— Наразі ми це питання ще не обговорювали. Тому я не можу говорити від імені усієї Спілки підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України. Але особисто я вважаю, що для того, щоб робити такі кроки, потрібно мати певне юридичне підґрунтя. Тут є політичні ноти і мотиви, які не кожен бізнес зрозуміє і захоче підтримати. Тому важко сказати, яке рішення буде прийнято Спілкою.
В законі чітко вказано, що підприємець має право не допускати контролюючий орган до перевірки в випадку, коли його не попередили належним чином у відповідний строк — за 10 днів до здійснення планової чи позапланової перевірки. Якщо є планова чи позапланова перевірка, яку повинна провести адміністрація, є законні підстави для цього, то на яких тоді підставах підприємець буде не пускати контролюючі органи — податкові чи будь-які інші, на своє підприємство? Ніяких. В такому випадку підприємець починає порушувати закон. І постає питання: хто його буде захищати? Тут дуже багато політики і навряд чи всі підприємці будуть підтримувати цей заклик.
Ми повністю підтримуємо євроінтеграційну політику нашої держави. Я особисто перебував у Вільнюсі в листопаді, відвідував різні події, зокрема й бізнес-форум, де говорив про прагнення членів Спілки. Ми підтримуємо і Євромайдан. Тому що ті підприємці, які приймали участь у засіданнях Спілки підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України і ті, з ким я спілкувався особисто, продовжують відстоювати свою позицію — Україна повинна бути в Європі, а українська влада повинна зробити все, щоб угоди про Асоціацію та ЗВТ були підписані. Це напрямок, в якому повинна рухатись Україна.
Якщо говорити про те, що міг би отримати вітчизняний бізнес після підписання Угоди про асоціацію, і тепер не отримав, то, перш за все, варто сказати, що бізнес буде потерпати від меншої доступності до ринку ЄС, оскільки митні тарифи не буде переглянуто, відповідно — не буде знижено. А зниження митних тарифів могло б призвести до покращення умов ведення бізнесу. Перевагою, в тому числі й для малого і середнього бізнесу, мав би стати обмін технологіями, досвідом, гармонізація вітчизняних стандартів до норм ЄС. Тобто, реформування тієї системи технічних стандартів, яка сьогодні є, пішло би більш швидкими темпами.
Найосновніше — це втрати потенційних прямих іноземних інвестицій. Коли я був у Вільнюсі, і ми говорили із представниками Єврокомісії, то відзначили що ті намагання і прогресивні кроки, які робила Україна заради вступу в ЄС, значно покращили її імідж, що можна побачити й у рейтингу Doing Business. Це було хорошим стимулом для збільшення прямих іноземних інвестицій. Але сьогодні Європа в очікуванні. І в ситуації, яка є зараз, навряд чи можна очікувати європейських інвестицій в українську економіку.
Разом із тим, ми повинні розуміти, що є й певні виклики для українського бізнесу. Адже ЗВТ призведе до збільшення конкуренції на внутрішньому ринку. Адже відбудеться притік європейських товарів, які можуть бути якіснішими і водночас дешевшими за українське виробництво. Тоді вітчизняний бізнес стане неконкурентним. Також виникатимуть додаткові витрати, пов’язані із адміністративними та неправовими змінами в державі. Адже, якщо ми хочемо торгувати з ЄС, то повинні прийняти їхні вимоги щодо виробництва, а це — нові технології, документація і, відповідно, — нові витрати.
Є виклики, є позитив і негатив, але очевидно, що ті країни, які сьогодні є членами ЄС і підписали певні угоди, мають набагато швидший і кращий розвиток економіки, ніж у нашій державі та країнах СНД.
