Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Рейдеру досить тижня... щоб розбагатіти

Цього року в Україні станеться не менш як п’ять тисяч незаконних захоплень, упевнений активіст. Як цього не допустити?
11 серпня, 2016 - 10:16

«Рейдерство стало сьогодні в Україні однією з найбільших проблем економіки», — заявив директор Антирейдерського союзу підприємців України Андрій Семидідько. На його думку, це явище необхідно розглядати як похідну корупції. Особливо зараз, коли відсутня персональна відповідальність реєстраторів, нотаріусів, суддів і правоохоронців за участь у відповідних схемах.

За оцінками експертної ради Антирейдерського союзу, за останні 15 років в Україні сталося понад 30 тисяч випадків незаконного перерозподілу власності на загальну суму понад $20 мільярдів. За 2014 рік зафіксовано більш як дві тисячі таких випадків, розповідає Семидідько, причому йшлося здебільшого про перерозподіл власності представників колишньої влади. 2015 року було вже близько трьох тисяч випадків рейдерства. Вони проходили великою мірою на тлі оголошення банків неплатоспроможними й мали форму вилучення закладеного майна. При цьому активність виявляли працівники правоохоронної системи й податкової, які прагнули отримати контроль над підприємствами або їхніми власниками за допомогою порушення кримінальних справ. З початку цього року, за словами директора Антирейдерського союзу, лише Мін’юстом зареєстровано більш як тисячу заяв про незаконні дії з переділу власності з боку реєстраторів.

У суботу на гарячу лінію Антирейдерського союзу були одразу чотири дзвінки з Кропивницького, розповідає він. І всі вони були пов’язані із захопленням приватних сільськогосподарських підприємстві (ПСП). І що цікаво, говорить експерт, незважаючи на те, що це, по суті, дрібні підприємства, схема рейдерського захоплення застосовується майже така сама, як і для великих компаній у всій країни. Власність просто переоформляється на іншу фізичну особу.

Як це відбувається? «Враховуючи те, що у всієї власності в нашій країні одна родова травма — процес приватизації — у статутних документах легко можна знайти якісь зачіпки, якісь шорсткості, завдяки яким можна знайти підстави для переоформлення корпоративних прав, — упевнений Семидідько. — У результаті відкритості реєстру не важко дізнатися, кому конкретно належить підприємство. Потім можна спокійно прийти до приватного реєстратора або нотаріуса і з його допомогою, звісно не безкорисливою, провести переоформлення».

«Причому ці чиновники, — підкреслює Семидідько, — тепер не зобов’язані перевіряти законність і правильність переоформлення, вони не несуть ні адміністративної, ні кримінальної відповідальності за неправомірні, незаконні дії. За це відповідає лише той, хто претендує на власність, а реєстратори й нотаріуси мають стежити лише за тим, щоб були представлені всі необхідні документи. Саме тому зараз спостерігається вал переоформлень корпоративних прав».

«Враховуючи млявість і недієздатність дій Верховної Ради щодо врегулювання законодавства про доступ до реєстрів, а також відсутність реакції Мін’юсту щодо посилення доступу  до них, ми можемо прогнозувати до п’яти тисяч незаконних захоплень власності, майна й переоформлення права власності  на земельні ділянки й корпоративних прав українських і іноземних підприємств у нашій країні», — зазначає експерт.

Він вважає, що для запобігання протиправним діям у сфері власності державі необхідно звернути увагу на роботу органів, що створювалися для запобігання рейдерству. Так, комісія при Мін’юсті з невизначеним статусом працює, що називається, в ручному режимі, виключно за зверненнями підприємців, які постраждали від рейдерства. Вона засідає  раз на тиждень і вивчає здебільшого склад наданих потерпілим документів, стежачи лише за тим, щоб їхній комплект був повним.

Якщо до потерпілого претензій у цьому питанні немає, то комісія добивається повернення порушеного статус-кво. Але ж у пресі (й це було б правильно) її часто називають антирейдерською. Але запобіганням рейдерству вона, по суті, не займається, продовжуючи традицію, закладену ще Міжвідомчою комісією з протидії незаконному поглинанню й захопленню підприємств, що «працювала» колись  при Кабміні.

На думку Семидідька, в основі нинішньої активізації рейдерства зміни в реєстраційному законодавстві. Заповзятливі люди без моральних комплексів отримали в результаті хороший шанс обзавестися власністю. Незаконно оформляючи або просто підроблюючи документи, вони перехоплюють управління підприємствами у законних власників. І це ще не все. «За нашими даними, зараз рейдерські дії вже докотилися до побутового рівня. Дедалі частіше фіксуються захоплення квартир, що належать людям, які виїхали з тих чи інших причин за  кордон».

З такими випадками нещодавно довелося розбиратися в Харкові, розповідає Семидідько.  Рейдери-шахраї оформляли на себе власність, підробляючи договори купівлі-продажу. Експерт вважає, що Мін’юсту й уряду не можна закривати очі на такі кримінальні новації. Він нагадує, що ще в березні цього року групою народних депутатів був зареєстрований законопроект 4216, який зобов’язав реєстратора вимагати для переоформлення корпоративних прав або власності на нерухоме майно нотаріальних свідоцтв укладених операцій. Чому його не розглянули?

«Дві сторіночки з якимись лівими підписами під назвою «установчий протокол» дозволяють сьогодні зареєструвати нового керівника й дістати доступ до підприємства, його рахунку в банку й майна, до його транспорту й землі», — обурюється  експерт і підкреслює, що через це найбільше страждають сільськогосподарські підприємства, в яких у результаті вивозять урожай. Він додає, як би докоряючи антирейдерській комісії: «Для цього достатньо отримати контроль над підприємством буквально на тиждень».

Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»
Газета: 
Рубрика: