Україна залишається аутсайдером у Європі по боротьбі з комп’ютерним піратством. Вітчизняний показник — 83%. І такі цифри не можуть не розчаровувати міжнародний бізнес, котрий вже багато років безрезультатно очікує реалізації нахваленої ними ж української перспективи... «Асоціація виробників програмного забезпечення (Business Software Alliance (BSA) стурбована стабільно високим рівнем піратства в Україні», — заявив днями директор BSA по Центральній і Східній Європі, Близькому Сході та Африці Георг Херрнлебен.
На його думку, Україні необхідно підсилити співпрацю держави й бізнесу в сфері боротьби з нелегальним використанням програмного забезпечення. Адже, як підкреслив Херрнлебен, ситуація в Україні виглядає особливо тривожно на тлі тенденцій серед її сусідів — Росії й Польщі. Так, рівень піратства в Російській Федерації за останні три роки знизився з 87% до 73%. Протягом цих же трьох років аналогічний показник для України коливається в діапазоні 83—85%.
Вітчизняні чиновники нібито й не проти «надавати по рукам» піратам і відкрити дорогу для ефективного зростання легального ринку, утім, тут проблеми з психологією. Зокрема, як стверджує заступник голови Державного департаменту інтелектуальної власності Валентин Чеботарьов, він більш ніж переконаний, що для бізнесу краще й дешевше використовувати легальну продукцію, а використання піратської продукції може привести до втрат інформації, що коштує мільйони. «Тож наше з вами завдання — довести до відома організацій-користувачів, що їм вигідно працювати чесно. Саме це забезпечить зниження рівня піратства в Україні. І ми будемо всіляко сприяти поширенню розуміння цього факту серед українських суб’єктів», — обіцяє Чеботарьов.
Прискорити психологічну адаптацію до цивілізованих норм використання інтелектуальної власності допоможе адекватна кримінальна відповідальність, натомість вважає керівник підрозділу по боротьбі зі злочинами в сфері інтелектуальної власності й комп’ютерних технологій Департаменту держслужби по боротьбі з економічною злочинністю Міністерства внутрішніх справ України Євген Рудик. За його даними, підсумки роботи правоохоронних органів по злочинах у сфері інтелектуальної власності за перші три місяці поточного року наступні: було виявлено 376 злочинів, з них по 169 завершене розслідування й вони спрямовані на розгляд органів прокуратури. У правопорушників вилучено понад 330 тисяч одиниць контрафактної продукції на загальну суму понад 4 мільйона гривень.
З тезою про прискорення психологічної адаптації з допомогою кримінальної відповідальності згоден і юридичний представник BS A в Україні Владислав Шаповал. На його думку, залучення правоохоронних органів є невід’ємною частиною переслідування правопорушників, оскільки в Україні практично відсутні можливості «несилового» примусу правопорушників до легалізації програмного забезпечення. За словами Шаповала, українське законодавство в сфері авторського права має багато гарних загальних норм, однак існує кілька істотних прогалин, що перешкоджають ефективній реалізації положень закону. «Ми задоволені, що всі наші рекомендації з усунення прогалин законодавства враховані в законопроекті, розробленому Державним департаментом інтелектуальної власності, але цей документ, як і раніше, знаходиться на розгляді Кабінету Міністрів, і невідомо, коли він виявиться в парламенті. До того ж, як нам відомо, у парламенті є свої погляди на це питання, але вони поки не відображені в законодавчій ініціативі, і ніхто не знає, коли вона з’явиться», — скаржиться він на неквапливість влади у вирішенні цих питань.
А тим часом, за словами Шаповала, кримінальні справи в сфері інтелектуальної власності, на порушення і розслідування яких витрачені значні зусилля співробітників міліції, і далі одержують досить м’яку оцінку в українській судовій системі. Навіть рецидивність дій розцінюється як несуттєве порушення й часто припиняються.
Для тих, хто не бачить явних і прихованих причин боротися з піратами, окрім збільшення прибутків для легальних виробників програмного забезпечення, учасники ринку ПЗ нагадують: легалізація ринку — це зростання економіки, нові робочі місця та доволі пристойна частка ВВП... «У період кризи ми повинні задуматися про довгострокові інвестиції. Інтелектуальна власність — це значна частка ВВП країни, якої сьогодні немає і яка в нас має бути. Ті фахівці, що працюють на аутсорсинг і тіньовий ринок, могли б працювати на українську економіку», — говорить голова Комітету BSA в Україні Данило Ключников.
Аналогічної думки й генеральний директор компанії «Майкрософт Україна» Ерік Франке. Він, виступаючи днями на Форумі інновацій у Києві (що був присвячений питанням інноваційної активності в різних сферах державного й суспільного життя та захисту прав інтелектуальної власності в Україні), знову підкреслив наш неймовірний потенціал. «Україна входить у п’ятірку країн із найвищим ІТ-потенціалом, і сьогодні держава повинна спонукати цей потенціал запрацювати на користь економіки та суспільства. Побудова інноваційної економіки має бути спільною справою державного, приватного та громадського секторів», — вважає Франке.
А з таким спонуканням поки сутужно, знову визнають чиновники... Так, за словами народного депутата України, голови Комітету Верховної Ради з питань науки та освіти Володимира Полохала, нині в сфері інноваційної політики країна має понад тисячу нормативних актів, законів, указів тощо. Але більшість з них або застаріла, або суперечить одне одному... «Хто їх наплодив? — риторично запитує він, сам даючи відповідь, чому: — Держава не мала стратегії інноваційного розвитку».
Як повідомив Полохало на Форумі, з ініціативи його комітету, 17 червня мають відбутися парламентські слухання щодо стратегії інноваційного розвитку України, на яких буде прийняте конкретне рішення з подальшим прийняттям закону. «І тоді не буде ніяких суперечностей, не буде тіньового лобізму... — обіцяє Полохало й констатує: — А нині в цій сфері маємо масштабну корупцію й великий тіньовий ринок».
Крім цього, як зазначають експерти, Україна продовжує бути величезним «донором інноваційних мізків». Хоча з успіхом могла б експортувати вже готовий продукт цих самих мізків: нашу країну в такій ролі бачать іноземці. «Україна може стати центром розвитку для багатьох компаній світу в сфері інновацій», — зокрема, вважає президент Американської торгівельної палати в Україні Хорхе Зукоскі.
Як підтвердження натяків Зукоскі на відмінний інтелектуальний ресурс України — нещодавні результати студентського конкурсу інформаційних технологій Microsoft Imagine Cup. Переможцем національного етапу стала команда Baby Guards Харківського національного університету радіоелектроніки, що взяли й «змізкували» систему контролю самопочуття вагітних жінок, яка включає оперативну діагностику, зв’язок з доктором на відстані, можливість стежити за своїм способом життя й одержувати консультації по його оздоровленню «iMommy»...
«Вагітним жінкам не вистачає інформації, моральної підтримки й консультацій фахівців. Численні обговорення з докторами допомогли нам зрозуміти, що в Україні є гарні фахівці, але не вистачає обладнання. Ми розраховуємо створити прилади, здатні відслідковувати важливі параметри стану вагітних жінок, з вартістю устаткування, що у десятки разів нижче існуючих іноземних аналогів», — так мету проекту пояснює учасник команди-переможниці Андрій Гордієнко.
Як бачимо, молоде покоління не лише відчуває гостру потребу власного суспільства та економіки в інноваціях, а й цілком реально намагається її задовольнити. І терпляче чекають, коли їхню ініціативу нарешті підтримають неквапливі чиновники, багато з яких є чи не уособленням епохи архаїзму...
