Не треба боятися кризи, не треба боятися колапсу — заспокоюють українців експерти. «Лише в тому разі, якщо обрушиться вся світова економіка, США, Китай, то ми теж обвалимось. А зараз рецепт дуже простий: усі центральні банки друкують гроші. ЄЦБ (Європейський центральний банк. — Авт.) робить це таким темпом, що НБУ просто відпочиває і виглядає білим і пухнастим зайчиком на тлі цього сірого вовка. Друкарський верстат у Європі реально розжарений до білого», — переконаний доктор економічних наук, управляючий партнер компанії «Капітал Таймс» Ерік Найман. «Найголовніший ризик для гривні, — констатує експерт, — це друкарський верстат Національного банку, а ще — панічні настрої населення. Ми розуміємо, що перед виборами почнуть виконувати соціальні обіцянки, почнеться емісія». Він вважає, що випуск Нацбанком 5 мільярдів гривень є некритичним для України, емісія у розмірі понад 10 мільярдів гривень може стати негативним чинником, оскільки вільні гривневі ресурси неминуче опиняться на валютному ринку. Також небезпечно для країни, якщо населення, як було 2008 року, винесе з банків 40 мільярдів гривень і захоче придбати на них долари...
Проте, на думку Наймана, це — крайній варіант. Він посилається на оприлюднене днями послання Президента України парламенту і зазначає: «На мою думку, найближчим часом з’являться нормативні документи про перехід від фіксованого до такого собі плаваючого курсу (гривні. — Авт.) в якомусь валютному коридорі, й, напевно, він буде ширше, ніж 2—2,5%, який сьогодні заявлено». За його оцінкою, курс гривні до кінця нинішнього року може знизитися до 8,25 гривні за 1 дол., а до кінця 2013 року — до 8,5—8,6 гривні за 1 дол. Середньорічний курс 2012 року (тут Найман згоден із оцінкою МВФ) може скласти 8,04 гривні, а 2013 року — 8,31 гривні за 1 дол. Не побоюється експерт і високої інфляції в нашій країні. За підсумками року вона, на його думку, може становити 2012 і 2013 рр. 5—6%.
КОМЕНТАРІ
В’ячеслав ЮТКIН, перший заступник голови правління «Промінвестбанку»:
— Політична дестабілізація завжди зачіпає економіку і б’є її в найболючіше місце. В України це курсові «речі», інвестиції й ділова активність. А вже всі ці чинники можуть впливати й, найімовірніше, впливають на курс національної валюти. Нинішнє політичне загострення вкрай небажане для економіки. Воно, безумовно, матиме для неї найбільш негативні наслідки.
Олександр ПАСХАВЕР, президент Центру економічного розвитку:
— Нинішню політичну ситуацію можна порівняти із зернятком. Що з нього виросте? У цілому, політична ситуація в Україні негативно позначається на економіці — це очевидно. Скажімо, відсутність кредитів міжнародних фінансових організацій дуже для нас зараз болюча. Якщо ми маємо нині менше 2% зростання, то для такої млявої економіки, коли, до того ж, політичні обставини зводять до нуля рівень довіри до України, все це дуже чутливо. А нинішній етап — це загострення загальної політичної ситуації. Як вона впливатиме, залежить від розвитку подій. Як на мене, то зміст закону про мови збуджує наше населення, принаймні на паритетних началах, із способом його прийняття. Я б сказав, що це — незвичний для української політики тип парламентської поведінки. Але все залежить не лише від того, як розвиватиметься нинішній скандал. Політична ситуація в країні в цілому просто пригнічує економіку.
Олег УСТЕНКО, виконавчий директор Фонду Блейзера в Україні:
— На думку багатьох, рівень політичного ризику в країні зріс. Економіка в таких випадках, у першу чергу, реагує змінами в страховках за ризик роботи в Україні. Теоретично можна очікувати як зростання ціни такої страховки, так і зниження. Це — не лише теорія, а й висновки з практики. Але за будь-якого розкладу це — чинник ризику, оскільки незрозуміло, як ринок може відреагувати. Проте вочевидь, що такі чвари можуть вплинути на ставлення міжнародних фінансових організацій до України. Вони завжди дуже уважно стежать за рівнем політичних ризиків у тій чи іншій країні. Отже, я б чекав змін у поведінці великих міжнародних фінансових інституцій. А зменшити негативні наслідки, які несе загострене політичне протистояння в Україні, можна. Потрібно впевнено рухатися в напрямі лібералізації економіки, зокрема, вводити гнучке курсоутворення й не піддаватися паніці, причому не лише населенню, а й уряду. Він має утримувати низький рівень дефіциту держбюджету. Хоча б тримати його на рівні 3,5% ВВП. До цього уряд просто зобов’язаний. У нього немає вибору.
ДО ТЕМИ!
Кошти євро-туристів зміцнили гривню на два місяці
Усупереч очікуванням українців заробітки на футбольному чемпіонаті не зможуть посилити курс гривні в довгостроковій перспективі. Кошти іноземних туристів в українську економіку змогли підтримати стабільність національної валюти лише на перші два літні місяці, переконані фінансові аналітики. «Україну відвідало близько 400—500 тисяч туристів. За підрахунками спеціалістів, сума коштів, яку туристи залишили в Україні, не перевищує мільярда доларів, — говорить керуючий партнер «Капитал Таймс» Ерік Найман. — Для порівняння — це те ж саме, що до вас на годину приїхали друзі і, погостювавши, лишили вам 50 гривень. Так, було приємно, весело, але подібна сума, очевидно, вам особливо не допоможе». Утім, фінансисти ще до початку футбольного чемпіонату скептично оцінювали перспективи євро-ефекту для курсу гривні. Мовляв, обсяг валюти, яка надійде в Україну, не буде мати істотного впливу на курс гривні. Як підкреслив економічний експерт Центру ім. Разумкова Павло Розенко, НБУ ще до чемпіонату штучно утримував гривню за рахунок спалення ресурсів Національного банку України. Тому завдяки Євро-2012 курс гривні став стабільнішим на короткий термін. Імовірно, вже в кінці липня — на початку серпня курс гривні втратить свої позиції, незважаючи на те, що Національний банк України намагатиметься зробити все, аби стримати його до парламентських виборів, переконують експерти. Андрій КЛИМЕНКО, Літня школа журналістики «Дня».
Аналітики: страх перед девальвацією необ’єктивний
Сьогодні причин для девальвації гривні, попри наближення парламентських виборів, немає, переконують експерти. На думку аналітиків, головна загроза девальвації криється у страху перед нею. За словами фінансового аналітика, керівного партнера «Капітал Таймс» Еріка Наймана, саме поведінка населення, а не економічні причини, нині є головним курсоутворювальним фактором в Україні. «Страх перед девальвацією через нерозуміння, із якої ноги встане чиновник Нацбанку і на яку позначку курсу він його переставить, провокує думки на кшталт «різниця депозитних ставок — це добре, але краще ми посидимо в доларі», — каже експерт. — Тиха українська ніч, але сало треба переховати. І гривню треба «переховати» в долар. Так думає народ, і це саме політика Нацбанку фіксованого обмінного курсу. Як тільки ми перейдемо до більш плаваючою курсу гривні щодо долара, населення думатиме: а чи варто тікати? Один, два рази обпечеться — і зрозуміє, що краще не бігати. Потім уже порівнюватимуть депозитні ставки». Додати впевненості в гривні мають і оцінки МВФ. Відповідно до них, валютний фонд прогнозує середньорічний курс гривні щодо долара 2012 року на рівні 8.04, 2013-го — 8.31, і лише на кінець 2013-го очікує 8,50 — 8,60. Лілія ГРИЦЕНКО, Літня школа журналістики «Дня».
