Чи введе Нацбанк обмеження на валютне кредитування фізичних осіб? Це запитання перманентно виникає в Україні як реакція на відсутність у країні дієвих інструментів хеджування валютних ризиків. У результаті позичальники, які не мають доходів у валюті, можуть дуже підвести банківську систему. Звісна річ, підготовлені кулуарно нововведення не могли не непокоїти банкірів, які зібралися на круглий стіл. При цьому сам предмет обговорення існував суто умовно: підтвердити або спростувати інформацію про відповіднi плани НБУ міг би директор департаменту валютного регулювання, але він, попри запрошення, був відсутній. Однак, як відомо, диму без вогню не буває...
«Цей процес постійно перебуває в полі зору НБУ і не є предметом одного якогось рішення», — заспокоював банкірів керівник групи радників глави НБУ Валерій Литвицький, пообіцявши при цьому зважену й обережну політику. За його словами, не менші ризики є й у невалютному кредитуванні. Завдання Нацбанку та комерційних банків Литвицький вбачає у «поверненні довіри до монетарної та курсової політики таким чином, щоб у людей був попит на «довгі» ресурси».
Рішучим противником заборонних заходів у валютному кредитуванні виступив колишній керівник департаменту НБУ, а нині радник міністра фінансів Сергій Яременко. «Якщо зараз обмежити кредитування фізичних осіб в іноземній валюті, то залишається незатребуваним зростаючий пасив в інвалюті у комерційних банків. НБУ зазначає, що цим ми уникаємо курсових ризиків: у разі зміни курсу гривні стосовно ВКВ населення не зможе погасити кредити у валюті. Отже, банки повинні взяти на себе курсовий ризик — продати не належну їм валюту і видати кредити в гривні», — змалював він можливі наслідки для банків. Більш виправдано, вважає експерт, було б перекласти ризики на суб’єктів підприємництва та фізичних осіб і не наражати на випробування банківську систему. Тим паче, що банків в країні набагато менше, ніж суб’єктів господарювання. До того ж, зазначає Яременко, у суб’єктів господарювання є активи в нерухомості, техніці, землі, тощо, тоді як у банків усі активи у фінансовій формі і вони набагато менше застраховані від будь-яких катаклізмів. Називаючи цю позицію «макропідходом» до економіки, Яременко нагадав про відсутність у країні «чіткого» фінансового ринку, який регулював би вартість національної валюти, тому в перехідній економіці за курс відповідає Центробанк. У разі заборони або обмеження кредитування фізичних осіб у валюті, прогнозує Яременко, все одно цей інструментарій (кредитування в гривнях) діятиме в межах двох-трьох місяців, а якраз такі кредити найменше запитані.
На думку голови правління Міжнародного іпотечного банку Юрія Блащука, видача кредитів тільки в гривнях також не є вирішенням проблеми, і це не гарантує їх повернення. Якщо ризики зростуть, попереджає банкір, то банки почнуть перекладати їх на позичальників і буде якщо не валютна, то інфляційна прив’язка. Піти іншим шляхом пропонує Нацбанку заступник голови правління ВАТ ТФБ «Контракт» Павло Крапивін: «Чому ідеологія завжди спрямована на обмеження та заборони, чому б не зробити кредитування у національній валюті більш вигідним? Наприклад, це може бути рефінансування під іпотечне кредитування в нацвалюті». Стурбованість НБУ ризиками неповернення кредитів у валюті банкір розцінює як визнання неможливості втримувати стабільний курс. «Отже, Нацбанк не в змозі впливати на один з основних макроекономічних показників», — підсумовує Крапивін.
«Мені здається, цю розмову треба винести з круглого столу на наукову конференцію», — вніс пропозицію Блащук, маючи на увазі багатоплановість порушеної проблеми. Недивно, що дискусія поступово вийшла за рамки валютного кредитування. Яременко дорікнув Нацбанку в тому, що минулого року він ухвалив два помилкові рішення, що призвели до збільшення доларизації економіки: скасування обов’язкового продажу 50% валютної виручки експортерами та ревальвація гривні. За його словами, ці кроки призвели до того, що населення «пішло» у валюту більш стабільну, ніж національна. «Ми порушили стабільний курс валюти», — констатує Яременко. Після скасування 50% продажу, як стверджує радник міністра, у комерційних банків зросла ресурсна база в інвалюті та зменшилася в нацвалюті.
Із цією думкою категорично не погоджується Литвицький. Він вважає, що скасування обов’язкового продажу валюти та ревальвація гривні, навпаки, сприяли зниженню доларизації. А окремі періоди її сплеску пов’язані насамперед із політичними циклами та зростанням доходів населення в 2003—2005 роках. За словами Литвицького, в першому кварталі 2006 року досягнуто історичного максимуму зростання номінальних доходів громадян — плюс 24%. Зараз, зазначає експерт, доларизація знову зростає (на відміну від аналогічного торішнього періоду), що пояснюється наявністю «ризиків невизначеності». «Вбачаю в цьому дві причини: люди більше отримують і більше уваги приділяють збереженню грошей», — пояснює Литвицький.
