Акціонери ВАТ «Трест «Луганськшахтопроходка» минулого тижня заявили про протиправне захоплення підприємства. Водночас і супротивна сторона звинувачувала їх майже у тому ж. Та, на щастя, емоції учасникам конфлікту врешті-решт вдалося вгамувати, й вони вирішили сісти за стіл переговорів. Але ситуація, насправді, повчальна.
26% акцій цього прибуткового підприємства придбав нещодавно акціонер Сергій Хлюпін. Підприємець стверджує, що його права були порушені, адже про низку судових процесів, що вирішували майбутнє його акцій «Луганськшахтопроходки», акціонера навіть не повідомили. Загроза над ним нависла досить серйозна: як зазначила «Дню» представник «Луганськшахтопроходки», торік чистий прибуток цього підприємства становив 350 тисяч гривень, а за перший квартал більш ніж подвоївся і досяг 750 тисяч гривень. «Я вийшов на торги легально, купив ці акції. А через місяць чомусь починаються судові тяганини... Я відстоюватиму свої інтереси в судах до кінця!» — заявив підприємець журналістам на прес-конференції, скликаній з цього приводу.
Однак заступник голови правління ВАТ Ірина Касаткіна відкидає звинувачення, називаючи рейдером саме Хлюпіна. Як на докази, вона при цьому спирається на події судової епопеї: «Пакет акцій ще задовго до цього був повернутий Фонду держмайна, а Фонд у свою чергу ці акції, що купив Хлюпін, виставив на продаж до рішення суду». Що тут можна зрозуміти?
На бік Хлюпіна тим часом стала Міжвідомча комісія з питань протидії протиправному поглинанню та захопленню підприємств у особі секретаря цієї організації Володимира Петренка. На його думку, погано, коли цілком легальна покупка вважається рейдерством. Петренко кваліфікував цей випадок як елементарний корпоративний конфлікт. «Ми часто отримуємо листи, де корпоративні конфлікти розглядаються як рейдерські атаки. А такі конфлікти насправді повинні вирішувати самі акціонери через суд. Проте, на жаль, у 95% випадках саме суди й виступають каталізатором рейдерських атак», — переконаний Петренко. З його слів, в Україні вже 10 суддів звільнено. «Ми хочемо, щоб громадськість знала імена суддів, що підтримали рейдерів!» — виголошує секретар комісії.
Однак голова дисциплінарного комітету Української асоціації інвестиційного бізнесу Володимир Левін наголошував ще й на приватизаційному та інвестиційному аспектах цієї проблеми, адже гроші акціонера уже вкладено в підприємство. Якщо ж інвестор в результаті корпоративного конфлікту постраждає, а акції підприємства надалі потраплять на фондову біржу, то, як вважає Левін, таким же скривдженим покупцем може стати будь-хто з нас!
Насамкінець представник АІБ запропонував учасникам конфлікту вирішити його самостійно й без судової тяганини. На диво, сторони на цю пропозицію зголосилися, позбавивши таким чином суди роботи і... заробітку. Може, такі дії слід було б взяти за правило? Чи не поменшало б тоді у нас корупції?
