Найбільший київський кабельний оператор «Воля», піонер розвитку в Києві (і в країні) цифрового телебачення, частково змінює власника. Передісторія створення найбільшого кабельного монополіста така. У 2000 році «Сигма» (український партнер приватної міжнародної інвестгрупи SigmaBleyzer) придбала активи двох провідних київських операторів кабельного телебачення — «ІВК» і «КТМ». Підприємство назвали «Воля». Великі інвестиції перетворили його на провідного провайдера телекомунікацій у столиці.
Тепер маленька імперія розділилася. Минулого тижня оголосили, що «Сигма» продала телеканали ЗАТ «ТРК «ІВК» («ІнтерВідеоКиїв»), ВАТ «КТМ» («Київтелемонтаж»), а також ТОВ «Воля- промоушен» та ТОВ «Воля-кіно». Усі ці структури входили до ЗАТ «Воля-медіа», яке в свою чергу було частиною групи компаній «Воля».
Покупця SigmaBleyzer називати відмовляється (як і суму угоди). Але незабаром не тільки фахівці, а й звичайні телеглядачі помітять зміну власника — за умовами договору покупець назву «Воля» не використовуватиме. Невідомо, чи змінять свою мовну політику міськi кабельні канали КТМ та IVK. Принаймні, досі вони не були помічені у політичних амбіціях. Але наближення президентських виборів дає підставу робити найсміливіші припущення. Хоча рейтинги у київських каналів невеликі, перебування в мережі мовлення їм забезпечене ще на 9 років. Рік тому Національна рада з питань телебачення і радіомовлення видала компанії «Воля» ліцензії строком на 10 років як оператору кабельного телебачення з правом на ретрансляцію каналів.
То які передумови такого «поділу брунькуванням»? У SigmaBleyzer сказали, що «рішення про продаж викликане бажанням «Волі» зосередитися на своїй основній діяльності — наданні послуг кабельного телебачення». Якщо в даний момент «Воля» спеціалізується на послугах кабельного аналогового телебачення (торгова марка «Воля Кабель»), цифрового телебачення («Воля Преміум ТБ») і доступу в Інтернет за кабельними мережами («Воля Броадбенд»), то незабаром бренд «Воля» кияни пов’язуватимуть переважно з цифровим телебаченням (яке через високу вартість нині приймають лише 3% із 500 тисяч абонентів). На прес-конференції, що відбулася 27 травня, «Воля» оголосила, що від розвитку аналогового телебачення в Києві відмовляється.
У країнах Заходу ретрансляція телеканалів — це тільки перший ступінь кабельного сервісу, причому не основний. У цивілізованому світі кабельні мережі — це не аналог колективної антени, а мультисервісна мережа. Так, до пакета наданих послуг у тих самих США входять і Інтернет, і телефоний зв’язок, і відео на замовлення, й інші функції. SigmaBleyzer — практично єдиний іноземний інвестор кабельних мереж в Україні, інші не хочуть вкладати кошти в слаборозвинений сегмент ринку. Тепер і ця компанія вирішила йти уторованою цивілізацією дорогою.
На сьомому з’їзді Спілки кабельного телебачення України, що завершився 27 квітня (де найбільшим і найвпливовішим членом є «Воля»), зазначали, що «наша країна перебуває на узбіччі світового інформаційного процесу, і їй ще слід пройти основні етапи, якими вже пройшли розвинені країни». До яких результатів приведе кабельну галузь України продаж частини компаній «Воля» — покаже майбутнє.
