Експлуатація старих родовищ вуглеводнів стає нерентабельною, а зупинка свердловин може завдати непоправної шкоди екології.
Починаючи з 1 березня відкрите акціонерне товариство «Укрнафта» вимушене призупинити видобуток вуглеводнів на родовищах Західного нафтопромислового регіону (Івано-Франківська, Львівська, Чернівецька області) та на родовищах із важковидобувними та виснажливими запасами.
Таке вимушене рішення, як повідомив «Дню» прес-центр ВАТ «Укрнафта», викликане не лише нерентабельністю, а й навіть збитковістю видобутку вуглеводнів на цих родовищах після чергового суттєвого зростання з 1 січня 2007 року ставок рентної плати за нафту та газовий конденсат. Поновлення видобутку вуглеводнів на зазначених родовищах можливе тільки за умови зменшення державою фіскального навантаження на підприємство.
У надісланій до «Дня» заяві також відзначається, що «Укрнафта» докладе всіх зусиль до того, щоб забезпечити соціальний захист працівників, які працюють на зазначених родовищах, в тому числі в частині збереження їхньої заробітної плати, як це і передбачено Колективним договором.
Довідково: Динаміка зростання рентної плати за нафту і газовий конденсат в 2001—2007 роках, грн./т (див. табл. №1).
КОМЕНТАР
Віктор ПОЛУБІНСЬКИЙ , помічник голови правління ВАТ «Укрнафта»:
— Минулого року рентна плата за нафту сплачувалася залежно від трьох рівнів її залягання: до 4 тисяч метрів (876,17 грн./т), від 4 до 5 тисяч метрів (550 грн./т) та понад 5 тисяч метрів (325 грн./т). Цього ж року законодавець встановив дворівневу залежність рентної плати від глибини залягання вуглеводнів: до 5 тис. (1090 грн./т) та понад 5 тис. метрів (404 грн./т).
Більша частина покладів, з яких видобуває вуглеводні ВАТ «Укрнафта», залягають на глибині до чотирьох тисяч метрів. Для цієї категорії свердловин рентна плата зросла майже на 25% (з 876,17 до 1090 грн./т). Але значна частина покладів, з яких компанія видобуває вуглеводні, залягає на глибині від 4 до 5 тисяч метрів. Минулого року товариство сплачувало ренту за нафту, видобуту з цієї категорії свердловин на рівні 550 грн./т. Цього ж року цей платіж зріс удвоє — до 1090 грн./т. Цифри говорять самі за себе. Крім того, до 2006 року рентна плата зовсім не сплачувалася з родовищ із важковидобувними та виснаженими запасами, оскільки їх розробка сама по собі малорентабельна. А при такій ставці ренти видобуток вуглеводнів з цих родовищ є взагалі збитковим.
ВІД РЕДАКЦІЇ: Здається, тут перелічено далеко не всі негативні наслідки, до яких може призвести призупинення експлуатації вуглеводневих родовищ. Додатково до вищесказаного можна також передбачити підвищення цін як на нафту, так і на газ вітчизняного видобутку, оскільки на ринок їх надходитиме менше, ніж до 1 березня. Інший і дуже небезпечний наслідок може полягати у різкому погіршенні екологічного стану населених місць, поблизу яких є родовища, що їх доведеться законсервувати. Окрім того, якщо з 1 березня експлуатація свердловин на названих типах родовищ буде дійсно припинена, то пізніше, коли ситуація, можливо, зміниться і вони будуть розконсервовані, дебіт свердловин може виявитися набагато нижчим, ніж був до зупинки. Отже, держава зазнає значно більших втрат, ніж ті доходи, які були отримані від запровадження нових, руйнівних, ставок рентної плати.
