Збільшення проявів організованої злочинності, розширення масштабів протиправної діяльності, прагнення "криміналітету" впливати на макроекономічні процеси й соціально-політичну ситуацію - все це стає реальною загрозою національній безпеці держави. Головний соціальний чинник відтворення цих явищ - тіньова економіка.
Наведемо деякі цифри. За даними вибіркових загальнонаціональних опитувань, що їх провів Центр соціальних експертиз та прогнозів (ЦСЕП) протягом останніх двох років, до 40% молоді у великих містах і прикордонних регіонах задіяно у тіньовій економіці. Майже для 2,5 млн. громадян України тіньова зайнятість є основним джерелом прибутків. Безробіття, в тому числі приховане, є головним чинником ускладнення криміногенної ситуації.
За оцінками фахівців, більш ніж 60% організованих злочинних груп мають корумповані зв'язки в різних структурах державної влади.
Але всю тіньову економіку не можна ототожнювати з кримінальною. Неофіційна економіка має два прошарки - економічну діяльність, яка не зовсім врегульована державою, і кримінальну, пов'язану зі свідомим порушенням законодавства.
До першого належить дрібне виробництво в домашніх господарствах, надання послуг на непостійній основі, невеликі приробітки, прибуток з присадибних ділянок тощо.
До другого - отримання прибутків, що навмисно приховуються, й нелегальне виробництво товарів та надання послуг, крадіжки, шахрайство, наркобізнес та інші різновиди кримінальної діяльності.
За оцінкою ЦСЕП, основними видами кримінальної економічної діяльності й тіньових прибутків є: корупція у різних формах; приховування реальних прибутків громадян, а також прибутків підприємств від оподаткування; нелегальний експорт капіталів; незаконна приватизація державної власності; отримання тіньових прибутків шляхом прихованого вилучення з обігу різниці між офіційними й реальними цінами на товари та послуги; дрібні крадіжки на державних, акціонерних та колективних підприємствах; нелегальні валютні й зовнішньоекономічні операції (контрабанда); випуск та реалізація продукції, що не враховується, й надання послуг, що не враховуються; кримінальні промисли (рекет, наркобізнес, проституція, крадіжки та пограбування); фінансове шахрайство.
Проте, саме тіньова діяльність, а не зусилля держави втримують сотні промислових та сільськогосподарських підприємств "на поверхні" й частково рятує від зубожіння 2/3 громадян України. Для останніх така діяльність (разом з ухиленням від сплати за житлово-комунальні послуги) стала основною формою "самооборони" за умов потужного податкового пресу, свавілля чиновників, несплати зароблених грошей та кримінальної сваволі.
