Урочисте відкриття під Новоградом-Волинським заводів ТОВ «Церсаніт Інвест», безумовно, стало топ-подією бізнесового й суспільного життя Житомирщини нинішнього тижня («День» коротко повідомляв про це). У своєму виступі під час велелюдної церемонії Президент України Віктор Ющенко, який спеціально прибув із столиці, наголосив, що дане підприємство є зразком високої інженерної та технологічної культури, воно здатне замістити великий імпорт такої продукції і, крім того, означає зростання експортної потуги країни. Дійсно, загальна сума реалізації першої черги даної інвестиції, здійсненої названою компанією (в ТОВ «Церсаніт Інвест» 99% складає частка польської фірми «Церсаніт Сайпрус», а 1% — Європейського банку реконструкції та розвитку), визначається солідною сумою у 80 мільйонів євро. Після закінчення другої черги вона зросте ще на 40 мільйонів. Виробнича потужність заводу керамічної плитки нині складає 7 млн. кв. м продукції на рік, заводу сантехнічної кераміки — один мільйон штук на рік, а в підсумку по обох показниках випуск продукції має збільшитися майже вдвічі. Виробництво максимально автоматизоване, значна частина персоналу працює в умовах, наближених до офісних, і належить до так званої категорії білих комірців. Планується, що загалом на підприємстві працюватиме понад 1200 чоловік.
Але не можна обминути й той факт, що воно займає лише 25 гектарів великої ділянки землі площею близько 900 гектарів, що колись використовувалася військовими як полігон, і поки залишається на ній єдиним промисловим об’єктом. Автору в нашій газеті вже доводилося писати, що міська влада Новограда-Волинського кілька років тому проявила ініціативу, і на міжнародний грант було розроблено проект перетворення даного майданчику на спеціальний промпарк, куди б могли приходити інвестори та будувати серйозні об’єкти. Адже поруч проходять автотраса міжнародного значення Київ — Чоп, електрифікована залізнична магістраль, неподалік прокладено нафтопровід «Дружба», газопроводи низького й середнього тиску, оптоволоконна лінія. Місто готове, що дуже суттєво, надати свій водогін і очисні споруди. Проблемою, достатньо капіталомісткою, але вирішуваною, може бути хіба що підведення електроліній високої потужності. Але, не зважаючи на такі серйозні переваги, нові будови в промзоні нині не зводяться.
Щоправда, голова Новоград-Волинської райдержадміністрації Микола Іванюк, з яким кореспондент «Дня» розмовляв після урочистостей, зазначив, що нині готуються проекти будівництва на даній території меблевої фабрики і заводу з виробництва так званих швидких будинків площею в 120 кв. м, які на місці розташування можна зібрати ій здати «під ключ» за кілька днів. Вартість такого будинку може складати 50 — 55 тисяч дол. Проекти збираються втілювати українські інвестори. Як зазначив директор приватного підприємства «Меблева фабрика «Мірт» Олександр Ющенко, потужність нового виробництва розрахована на випуск недорогих меблів, передбачається сучасна технологія, а чисельність персоналу має скласти близько 200 чоловік. Обсяг інвестицій передбачається в сумі 20 мільйонів гривень на зведення приміщень і 40 мільйонів євро на обладнання. Тобто знаходяться бізнесмени, які потроху збираються освоювати дану зону. Іванюк додав також, що на заводі швидких будинків має працювати 120 осіб, а загальний обсяг інвестицій має скласти 10 — 15 мільйонів дол. Виробництво конструкцій відбуватиметься в основному в автоматичному режимі, а люди займатимуться здебільшого монтажними роботами. Очільник району говорив також ще про кілька серйозних інвестицій, але вже в інших місцях — наприклад, про цегляний завод і завод із переробки відходів деревини. І запевняв, що район готовий приймати нових і нових інвесторів.
У той же час заступник міського голови Новограда-Волинського Сергій Колотов, згадавши, що свого часу перемовини з «Церсанітом» вела команда мерії, з жалем відзначив, що проект створення повноцінної промзони там, де вже зведено згадані корпуси, поки припадає пилом в його сейфі. Справі суттєво могло допомогти ухвалення законів та інших актів, які б регулювали взаємодію сільської, міської, районної влади у процесі створення промпарків, щоб відповідні громади мали можливість отримати від цього користь. Але відповідні законопроекти застрягли в коридорах Верховної Ради — мабуть, констатував віце-мер, народним депутатам не до цього. Отже, серйозна інвестиція «Церсаніту» виглядає дуже самотньо у розрізі можливостей даної промзони. Їй вочевидь потрібні нові пристойні сусіди. Перспективи для них є, і достатньо привабливі.
