«Мушу сказати, і регіонам, і українцям... що жодних зауважень і проблем щодо підготовки до осінньо-зимового періоду немає», — запевнив у вівторок на нараді з підготовки до опалювального сезону голова Міненерговугілля Ігор Насалик. За його словами, накопичення запасів вугілля й газу зараз триває. Він також повідомив, що українськими компаніями зафрахтовано більш ніж п’ять суден (це скільки: шість, сім чи всі десять?), що доправлять до України понад 0,5 мільйона тонн імпортного енергетичного вугілля.
Тим часом відомство Насалика в очікуванні зими дійсно провело велику й проігноровану попередниками роботу. «Розроблено й уточнено прогнозний баланс електроенергії ОЕС України (Об’єднаної енергосистеми), яким передбачено збільшення 2016 року обсягів виробництва АЕС з 79 мільярдів 320 мільйонів кВт/год. до 80 мільярдів 472 мільйонів, що на 1 мільярд 152 мільйони кВт/год. більше, ніж було передбачено попереднім прогнозним балансом електроенергії», — йдеться в повідомленні прес-служби відомства.
Утім, Насалику, як і будь-якому іншому керівникові, важко уникнути спокуси малювати ситуацію в рожевих тонах. Заступник директора з оперативного управління — головний диспетчер НЕК «Укренерго» Віталій Зайченко, без зайвого мудрування, повідомив журналістів того ж дня, що теплові електростанції енергогенеруючих компаній відстають сьогодні від затвердженого міністерством плану накопичення вугілля (2,2 мільйона тонн) на 340 тисяч тонн. Зокрема, щодо антрацитної групи — на 160 тисяч тонн, щодо газової — на 180 тисяч тонн.
Зайченка така ситуація не лякає. Він розраховує, що вона різко зміниться в кращу бік після того, як найближчим часом стануть до ладу (7 і 8 жовтня) блок №2 Запорізької АЕС і блок №4 Рівненської АЕС, що перебувають зараз у ремонті. Це дозволить зменшити спалювання вугілля й прискорити накопичення його запасів на теплових станціях. Головний диспетчер навіть прогнозує, що в середині лютого в об’єднаної енергосистеми України з’явиться профіцит вироблюваної електроенергії. Через це на АЕС можуть бути накладені обмеження з вироблення електроенергії, а низку блоків ТЕС може бути переведено на роботу мінімальним складом устаткування.
За словами Зайченка, в «Укренерго» розроблено кілька сценаріїв проходження зимового максимуму споживання електроенергії залежно від температурних режимів. Він упевнений, що при морозах мінус 5-7 градусів ресурсів ТЕС (вугільних блоків) і АЕС буде цілком достатньо. А якщо впродовж десяти й більше діб температура триматиметься на рівні мінус 25 градусів (цей сценарій він характеризує як «нежиттєвий»), то, на його думку, буде необхідно підключати газомазутні блоки ТЕС на Трипільській і Запорізькій ТЕС. За розрахунками «Укренерго» десятиденна витрата газу на цих станціях становитиме 250—300 мільйонів кубометрів (зауважимо, що це коштуватиме приблизно 500 мільйонів гривень). Що стосується Вуглегірської ТЕС, то її газомазутні блоки, як зазначив заступник директора НЕК, буде неможливо включити в мережу через пошкодження ліній електропередачі.
Майже в унісон з міністром рапортував про зроблене керівник департаменту ДТЕК Енерго Дмитро Маляр. «Холоди, що наближаються, накладають на нас велику відповідальність. Ми адекватно оцінюємо ситуацію, бачимо можливі ризики й управляємо ними. Ми гідно вийшли з критичної ситуації в літній період, коли за позапланового підвищеного навантаження на наші ТЕС ми виконували й виконали план постачань вугілля (на 98%). І зараз ми робимо максимум для стабільного проходження осінньо-зимового періоду», — запевнив він і пояснив, що додаткове навантаження на ТЕС ДТЕКа лягло у зв’язку з ремонтною кампанією на АЕС.
За словами керівника департаменту, компанія стала на шлях диверсифікації постачань вугілля. Для цього вона збільшила інвестиції у власний видобуток, а також уклала довгострокові контракти з постачальниками імпортного вугілля з Польщі (газова група) і ПАР (антрацит). Маляр запевнив, що компанія здійснює стабільні постачання палива на свої ТЕС, що дозволяє їм виробляти заявлені диспетчерами «Укренерго» обсяги електроенергії. У роботі перебувають 38 енергоблоків, що виробляють близько 5,5 ГВт потужності в енергосистемі.
«Щоосені у нас починається обговорення, пройдемо ми зиму чи не пройдемо», — зазначає екс-член НКРЕКУ, незалежний експерт Андрій Герус. Він підкреслює, що забезпечення вугіллям — це не лише технічна, а й фінансова проблема. Коли змінилися принципи ціноутворення для енергогенеруючих компаній, нагадує він, то глава регулювальника Дмитро Вовк, захищаючи нову формулу, сказав, що це було зроблено для того, щоб забезпечити автономність постачань вугілля із зони АТО. Крім того, 2 червня генеральний директор ДТЕК сказав, цитує його Герус, що його влаштовує перехід до формульного ціноутворення й додав: за цією формулою ми працюватимемо.
Герус показує, як змінювався тариф для теплової генерації, встановлюваний НКПЕКУ. Перший високий тариф був у квітні, говорить експерт, 1,2 гривні. При цьому він підкреслює, що постачання вугілля із зони АТО не відповідають вимогам до безпеки (постачань). Отже, у квітні вже була можливість імпортувати вугілля, якби компанії хотіли диверсифікувати постачання. Але з часом вугілля почало дорожчати. І тут компанії почали стверджувати: у нас недостатній тариф. Але чи є зволікання із закупівлями, які могли бути рентабельними, проблемою споживачів, запитує експерт і нагадує, що їм пішли назустріч.
У червні тарифи вже були 1,29 гривні, і багато хто прогнозував, що вони на цьому рівні й залишаться. Але вже в липні тариф був 1,07 гривні. У серпні він становив 1,16 гривні, у вересні — 1,23 гривні. Очікування на четвертий квартал — напевно, буде 1,4 гривні. Отже, тариф вересня порівняно з весною 2015 року зріс на 35%. Причому за цей час чотири рази піднімалися тарифи для населення й для промисловості. Отже, зібрано додатково 40 мільярдів гривень. Але сьогодні у нас знову проблема елементарного проходження зими. І якщо немає диверсифікації закупівель, то це банальний обман споживача й держави. Тому що зараз маржа на вугілля із зони АТО. І якщо горезвісна формула не забезпечує закупівлю імпортного вугілля, то... у липні не треба було вітати її появу, а пропонувати її зміни.
Герус вважає, що використання газомазутних блоків і додаткова закупівля газу — це не те, що може нас виручити. Імпортних партій вугілля сьогодні, на його думку, мало б бути значно більше, якщо ми добиваємося стабільності в електроенергетиці. Час засвоїти уроки, які ми щороку отримуємо при підготовці до зими, зазначає експерт. Проблеми в постачанні енергетики вугіллям Герус описує у вигляді дилеми, що стоїть перед компаніями, у яких виникає спокуса заробити великі гроші. «Треба вирішити, — наголошує він, — або стабільно ввозити імпортне вугілля, на якому заробітку практично не буде, або купувати його в АТО, забезпечуючи таким чином відчутну маржу». «У нас є залежність щодо вугілля від зони АТО, і з цим треба щось робити, треба з цим кінчати, — радить він: — Переходити з марки А на марку Г там, де це можливо, імпортувати електроенергію з Європи, забезпечувати запаси вугілля на складах ще з весни...»
ДО РЕЧІ
Хто відповість за тепло у столиці
і хто — за підключення до нього?
Мер Києва Віталій Кличко у зв’язку з очікуваним похолоданням доручив «Київенерго» та ТОВ «Єврореконструкція» з 10 жовтня розпочати подачу тепла в лікарні, поліклініки, школи, дитячі садки та інші установи соціального спрямування за їх заявками. При цьому міський голова чомусь наголосив, що персональну відповідальність за підключення установ соціальної сфери і належний температурний режим у них несуть голови районних адміністрацій, керівники департаментів освіти і науки, культури, охорони здоров’я.
