Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Сергій ОСИКА: «На ЧАЕС відстали на два роки,

а перевитратили триста мільйонів доларiв»
22 лютого, 2005 - 00:00
МОМЕНТ РОБОЧОЇ ЗУСТРІЧІ СЕРГІЯ ОСИКИ З ПРЕЗИДЕНТОМ ФРАНЦІЇ ЖАКОМ ШИРАКОМ / ФОТО НАДАНЕ АВТОРОМ

Минулого тижня Президент України Віктор Ющенко порушував проблеми Чорнобильської АЕС на переговорах із міністром закордонних справ Франції М. Барньє та лідером європейської партії «Союз за народний рух» Н. Саркозі. Міністр надзвичайних ситуацій України Давид Жванія в своєму першому виступі як глава цього відомства також особливо виділив питання ЧАЕС. Про проблеми Чорнобиля «День» розмовляє з Сергієм ОСИКОЮ, головою тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань перевірки ефективності діяльності органів держуправління на Чорнобильській АЕС.

— Ви кілька років очолювали урядову переговорну групу (з країнами «великої сімки», Євросоюзу, Росією) із виведення ЧАЕС iз експлуатації. Чи правда, що саме багаторічна корупція на ЧАЕС стала мало не головною причиною всіх наявних проблем на ЧАЕС?

— Зіставляючи безліч конкретних фактів у діях підрядчиків, колишніх дирекцій ЧАЕС, їхніх вищестоящих органів управління, інших причетних осіб й установ, роблю висновки, що в деяких моментах зрив графіка робіт або велике завищення фактичних цін порівняно з тендерними явно не випадкові. Можна рекомендувати правоохоронним органам розслідувати цю конкретну ситуацію. Але останнє слово, зрозуміло, може бути тільки за судом.

— Але ви не заперечуватимете, що в запитах народних депутатів України та матеріалах ЗМІ наводиться багато конкретних і дуже тривожних фактів? Скажімо, що старий об’єкт «Укриття» (саркофаг) уже давно перебуває в аварійному стані, і достатньо сильного штормового вітру або легкого землетрусу, щоб повторився Чорнобиль-86?

— Цього ніхто й не приховує, досить звернутися до офіційних інтернет-сайтів Мінпаливенерго або ЧАЕС. Це, до речі, й відображене у багатьох статтях, де описувався стан саркофага. Але така інформація часто «висмикується» з загального контексту та створює неадекватну, необ’єктивну думку загалом.

Важливо, наприклад, знати, що на об’єкті «Укриття» забезпечується щоденний контроль стану паливомістких матеріалів і радіонуклідного складу повітря та води, для чого береться понад п’ятдесят відповідних проб на день, тобто майже 20 тисяч на рік. Окремо проводять контроль будівельних конструкцій, а також радіаційно-технологічний. Для оцінки стану «Укриття» використовують інформаційно-вимірювальну система «Фініш», систему контролю «Сигнал», а також експериментальну систему «Пілот» й інші. Але всього цього мало. Саркофаг аварійний, і треба прискорити роботи з його капітального ремонту. Не можна сказати, що їх не проводять. Тільки одні люди це роблять добре, а інші — геть погано. У справі підтримки ядерної безпеки країни це неприпустимо.

— Є багато тривожних сигналів як у здійсненні планів підготовки до ремонту об’єкта «Укриття», так і в питаннях виведення ЧАЕС iз експлуатації…

— Так, є. У частині підготовки саркофага до капітального ремонту, що офіційно іменується «стабілізаційні заходи» об’єкта «Укриття», «вузькі місця» — промислово-опалювальна котельня, новий санпропускник для персоналу, мала будівельна база, програми та центр підготовки персоналу, реабілітаційний центр, модернізація системи пилепоглинання, фізичний захист і система контролю доступу, стабілізаційні заходи (обладнання, матеріали, послуги). Наша комісія розслідує суб’єктивні й об’єктивні аспекти зриву графіків введення в дію цих об’єктів і причини завищення фактичних цін порівняно з тендерними. Тенденції досить тривожні, і ми постараємося розібратися, з чиєї вини сталися порушення, та дати фактам об’єктивну оцінку. Хочу звернути увагу, що це тільки щодо об’єктів, які згадували в ЗМІ в зв’язку з затримками початку комплексних робіт із капітального ремонту старого саркофага. Подібні проблеми існують і на інших об’єктах.

— На яких?

— Це — реконструкція геодезичної мережі, вентиляційна труба, об’єкт саншлюз і каналізаційна розподільна насосна станція, інженерні мережі, свердловини для водопостачання, їдальня, аварійна система пилепоглинання, технологія поводження з радіоактивними відходами, спеціальний протипожежний захист, технологія витягання паливномістких матеріалів, поводження з радіоактивною водою в об’єкті «Укриття», інтегрована система контролю (ІСК), поставка імпортного баштового крана вантажопідйомністю 80 тонн. Це аж ніяк не повний перелік об’єктів, які не потрапили під приціл ЗМІ. І тут також зриви початку або закінчення робіт, непрозорі тендери тощо.

Наше розслідування на основі документів триває. Одним із них є базовий графік Плану здійснення заходів (ПЗЗ) на об’єкті «Укриття», в якому чітко вказано: «Базовий графік є провідним елементом процесу планування виконання проекту». Це 100-сторінковий документ, останнє коригування в який внесене 9 вересня 2004 року. У ньому потижнево, а іноді по днях розписаний кожен елемент кожного заходу й об’єкта.

Аналізуючи зроблене, приходимо до висновку — основні роботи Плану на об’єкті «Укриття» або ще не початі, або не виконуються вчасно.

— Але на офіційному інтернет-сайті Мінпаливенерго від 30 листопада минулого року зазначалося, що почалися безпосередні фізичні роботи зі стабілізації об’єкта «Укриття».

— Я викладаю конкретні факти, які в комплексі, у взаємопорівнянні та в співвідношенні з різними документами, неминуче призводять до досить однозначних і безальтернативних висновків. Як до хороших, так і не дуже. Я не впевнений, що ці ж фізичні роботи зі стабілізації старого саркофага реально (тим більше в запланованих обсягах) почалися навіть зараз. Досить сказати, що підрядчики з гучною назвою консорціум «Стабілізація» всього- на-всього не мають людей для проведення таких робіт. І не консорціум, а новий директор О. Смишляєв веде екстрені переговори з будівельними організаціями ХАЕС і РАЕС, щоб знайти кваліфікований персонал у необхідній кількості. Наголошую — робить це не консорціум, а новий директор. Ще один величезний знак питання: як же тоді цей консорціум зміг виграти тендер, який проводила колишня дирекція ЧАЕС? Адже одна з базових вимог тендера — наявність у достатній кількості кваліфікованого персоналу, готового вести роботи в умовах жорсткої радіації. Ось комісія і з’ясовує це питання, до речі, надважливе для всього проекту.

— А як тривають справи з виведенням ЧАЕС з експлуатації? Адже її зупинили ще 15 грудня 2000 року.

— Ситуація така. Енергоблок №4 було зупинено внаслідок аварії в квітні 1986 року. Енергоблок №2 — 11 жовтня 1991 року через пожежу в машинному залі. (Його ядерне паливо повністю вивантажили з реактора в приреакторні басейни). До речі, тоді це «замовчали», очевидно, не до того було: розвалювалася державна система, хоча тоді ми знову були за крок від трагедії 1986 року. Енергоблок №1 був остаточно зупинений 30 листопада 1996 року і відтоді перебуває, як і блок №2, у режимі зняття з експлуатації. 15 грудня 2000 року був зупинений останній, що працював із 1996 року, енергоблок №3. Із цієї дати ЧАЕС остаточно закрита. Водночас усі зупинені блоки й об’єкт «Укриття» перебувають у правовому режимі ядерної небезпеки. Розуміння цього статусу дуже важливе для здійснення всіх заходів щодо виведення ЧАЕС iз експлуатації.

— Чи можна вважати, що стабілізація об’єкта «Укриття» та виведення ЧАЕС iз експлуатації — це єдина програма? Чи все ж таки вони різні?

— Логічно та юридично їх можна об’єднати в одну: три зупинені енергоблоки й один зруйнований разом становлять те, що йменується ЧАЕС. Проте з погляду ступеню ймовірної ядерної та технологічної загрози, безумовно, це не лише різні програми, але й різні суспільні пріоритети.

— І що ж важливіше?

— Звісна річ, саркофаг. Його побудували за рекордно короткий термін — усього за п’ять місяців! — як сховище неорганізованих радіоактивних відходів (визначення РНБО). Його стан уже до середини 1990-х років обумовив позицію країн «великої сімки», інших країн Євросоюзу про зняття ЧАЕС iз експлуатації, капітальний ремонт старого саркофага та зведення нового. Сьогодні очевидна досить довга та наростаюча аварійність укриття. Ймовірна та вельми висока також ядерна загроза зі сторони ЧАЕС. Але спитайте в будь-якого, навіть ядерника-початківця, чи можна зберігати майже 20 років на поверхні близько 200 тонн неконтрольованих високоактивних ядерних відходів? Упевнений, він відповість: не можна. На той момент саркофаг був вимушеним та безальтернативним, до того ж тимчасовим, кроком захисту від надпотужного випромінювання цих 200 тонн, що «діставало» навіть до Швеції. Тоді як відпрацьовані твели «ховають», як правило, на глибинах понад п’ять кілометрів.

— Чи означає це, що не треба проводити заходів щодо зняття з експлуатації трьох зупинених енергоблоків ЧАЕС?

— Зовсім ні. Я кажу про правильну поетапність та ефективне використання наявного, нехай великого, але аж ніяк не необмеженого ресурсу для реалізації цих різних програм.

— Ви вели переговори на найвищих рівнях. Із ким?

— Довелося прямо працювати з президентом США Біллом Клінтоном і його довіреними особами — міністром торгівлі США Роном Брауном і заступником держсекретаря Строубом Телботом. Із дуже впливовими тоді й зараз сенаторами Конгресу США Ричардом Лугаром, Ньютоном Гінгричем, Джозефом Ліберманом. Із канцлером ФРН Гельмутом Колем, президентом Франції — Жаком Шираком і їхніми помічниками. Дуже конструктивною була робота з прем’єр-міністром Канади Жаном Кретьєном (усе ж таки серед населення Канади майже два мільйони громадян українського походження) та з прем’єром Ізраїлю Іцхаком Рабіном (найбільші зв’язки по всьому світу, особливо в США та Європі). Дуже корисними були зустрічі з президентом Польщі Олександром Квасневським (найближчий сусід, для якого слово «Чорнобиль» не абстракція, а сувора реальність).

— І що ж ми в результаті маємо сьогодні? Яка ситуація на ЧАЕС?

— На жаль, обидві програми почали здійснювати не поетапно, а одночасно. У результаті, як у тій приказці: «За двома зайцями погналися…» Ресурс розпилили, плюс, а точніше, мінус — ті самі непрозорі тендери, відставання за термінами, величезні завищення фактичних цін порівняно з тендерними тощо. Ось і маємо: за об’єктом «Укриття» перевитрата коштів порівняно з тендерними цінами становила понад 140 мільйонів доларів, а за об’єктами програми зняття ЧАЕС з експлуатації — майже на 170 мільйонів доларів, відставання від графіків майже на два роки.

Як бачите, комісія має що сказати про проблеми ЧАЕС. Незабаром побачить світ наш попередній звіт. У ньому буде багато всього: і фактів, і аргументів, і пропозицій.

Олена ЧОРНИХ
Газета: 
Рубрика: