Парламент зробив ще один крок до відкриття земельного ринку в Україні. Депутати відмовилася подовжити мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення до 2014 року. За продовження життя «земельного» мораторію висловилися тільки 111 депутатів. Тож документ не пройшов навіть першого читання. Разом із тим депутати справно (234 обранці) проголосували за законопроект, щоб іноземні громадяни та підприємства з іноземним капіталом могли купувати землю несільськогосподарського призначення в Україні. Тобто більшість, потрібна для подовження мораторію (за бажання), на той момент у Раді була.
Такий підхід нардепів до ухвалення одного з найважливіших земельних документів залишає без відповіді чимало запитань. Наприклад, чому депутати раптом порушили багаторічну традицію і не подовжили цього мораторію? Адже умови для його зняття ще виконано не всі... Відкритим залишається й питання, чи стартує з 1 січня 2013 року вільний ринок сільськогосподарських земель? Адже міністр аграрної політики і продовольства Микола Присяжнюк учора чітко заявив: «Ніяких передумов для того, щоб ринок сільськогосподарської землі запрацював із 1 січня 2013 року, немає». Міністр пояснив, що за Земельним кодексом землі сільськогосподарського призначення можуть бути введені в обіг лише після ухвалення закону про Земельний кадастр, який уже затверджений парламентом, і закону про ринок землі, підготовлений до другого читання. І головна проблема полягає у швидкому запуску земельного ринку, за словами Присяжнюка, що законопроект про ринок земель, підготовлений до другого читання, не може бути ухвалений у такій редакції. І наостанок запевнив, мовляв, ринок сільськогосподарської землі почне працювати лише тоді, коли будуть створені гарантії захисту прав аграріїв на землю. А коли це буде? Хтозна. Мабуть, займатися земельним законом доведеться депутатам нового скликання, а доки вони зберуться, то й 2013 рік настане.
Що очікує земельний ринок країни наступного, 2013 року, зважаючи на останні законодавчі ініціативи депутатів? Про це «День» запитав експертів.
«НЕЗАКІНЧЕНА ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ»
Геннадій НОВИКОВ, голова Аграрного союзу України:
— Депутати не продовжили мораторію. Але його буде скасовано тільки з 1 січня 2013 року, якщо до того часу депутати знову його не продовжать із другої спроби. Час для цього ще залишається. Із другого боку, виникла цікава ситуація: мораторій знято, а закону «Про ринок землі» немає. На мій погляд, правильним було б рішення поки що продовжити мораторій, хоча б до того часу, поки буде ухвалено цей закон, а також до завершення інвентаризації земель. Найбільшим бар’єром для запуску ринку є незакінчена інвентаризація. Усі інші питання (кому продавати, скільки в одні руки) вже обговорювали, і в будь-який момент зауваження щодо них є можливість врахувати. Тому можна, наприклад, доручити Держземагентству здійснити інвентаризацію державних земель, і саме з них можна починати земельні торги. Крім того, в Україні багато актів насправді не винесено. Що ж відбудеться: закону про ринок земель немає (правила гри), а мораторій не продовжили? То як далі розвиватиметься ситуація? Без правил будемо торгувати? Так починати торги не можна. Я маю надію, що земельний ринок за таких умов із 1 січня 2013 року не відкриється. Чому депутати пішли на такий крок? Можливо, сподіваються, що Рада наступного скликання зможе ухвалити всі земельні закони, щоб ввести в дію ринок землі. А може, вони не хочуть брати на себе відповідальність за хиткий, політично чутливий земельний ресурс.
«ЗАВАЖАЄ КОРУПЦІЯ І НЕРОЗУМІННЯ РЕАЛЬНОЇ ВАРТОСТІ»
Ростислав КРАВЕЦЬ, адвокат, старший партнер адвокатської компанії «Кравець, Новак і партнери»:
— Відхилений депутатами законопроект не знімає мораторію, а лише не продовжує. З другого боку, ухвалений закон про розширення прав іноземців на несільськогосподарські ділянки означає, що з 1 січня 2013 року можна вносити права на земельну ділянку (несільськогосподарського призначення) у статутні фонди господарських товариств. Із цього випливає, що провадити сільськогосподарську землю все одно не можна, бо в прикінцевих положеннях Земельного кодексу чітко зазначено: купівля-продаж чи відчуження іншим способом земельних ділянок і паїв сільськогосподарського призначення можливі лише після набуття чинності закону про ринок земель (дискусії довкола якого в парламенті тривають), але не раніше 1 січня 2013-го. Тож якщо до початку наступного року Закон «Про ринок земель» не ухвалять, то вільного рикну землі та торгів не буде.
Я проти відкриття вільного рикну землі. Чому? З одного боку, заважає корупція, а з другого — нерозуміння реальної вартості українських сільськогосподарських земель. Нині у світі на перший план поруч із ІТ-технологіями виходить аграрна сфера через загрозу продовольчої безпеки. При розумному проведенні земельної реформи Україна має шанси стати передовою аграрною країною в світі. А введення й розбазарювання землі може позбавити нас цього шансу.
«ЩЕ ТРЕБА РОЗВ’ЯЗАТИ ЯК МІНІМУМ ДВА ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ»
Леонід КОЗАЧЕНКО, президент Української аграрної конфедерації:
— За відсутності законодавчо визначених правил купівлі-продажу землі рішення депутатів дуже насторожує й несе значні ризики для успішного розвиту АПК. Чому я так кажу? Проаналізуймо законопроект «Про ринок землі», який відомий аграрній спільноті своєю строкатістю. Якщо, не дай Боже, його ухвалять у такому варіант та з урахуванням непродовження мораторію, то серйозні катаклізми у веденні сільського виробництва та підґрунтя для корупції — забезпечені. На мій погляд, авторам цього земельного законопроекту треба розв’язати два проблемні питання. Перше — збільшити мінімальну площу придбання землі в одні руки зі 100 га до 1,5 — 2 тисяч. Якщо залишиться 100 га, то жоден агрохолдинг в Україні не зможе працювати. А саме в них зосереджено виробництво значної кількості сільськогосподарських культур, які є украй важливими для рикну. Наприклад, цукровий буряк. Коротше кажучи, публічні компанії в такому разі просто зупиняться. Я не ратую за те, щоб держава працювала на агрохолдинги, просто перш ніж виконувати якісь дії на рикну, треба думати, як це позначиться на загальному економічному добробуті країни. А хто виграє від того, якщо, наприклад, буде знищено цукрову галузь? Ніхто, крім конкурентів України. Друге питання — обмеження права оренди до 10% на рівні району. За нашими підрахунками, цей показник треба збільшувати, в окремих регіонах — навіть до 30%, як-от на Поліссі.
«ЗАБАГАТО АДМІНІСТРАТИВНИХ ОБМЕЖЕНЬ»
Максим ФЕДОРЧЕНКО, керівник ІРЦ «Реформування земельних відносин в Україні»:
— На мій погляд, навіть якщо до першого січня 2013 року ухвалять Закон «Про ринок земель» і заборона продажу сільгоспземель автоматично відпаде, то на вільний земельний ринок годі сподіватися. Поки що забагато адміністративних обмежень у цьому секторі. Як на мене, уся нинішня підготовча робота (ухвалення такого варіанту проекту земельного закону та створення в запропонованому вигляді земельного банку тощо) створить ситуацію, коли потенційний інвестор утримуватиметься від істотних інвестицій в український АПК. Яскравих змін не варто очікувати. Оренда залишиться панівною формою землекористування в сільському господарстві. А якщо запрацює земельний банк, то на рику з’явиться мегапотужний гравець із необмеженим доступом до бюджетних фінансових ресурсів, який фактично не матиме обмежень на цьому рикну. Наразі не зрозуміло, скільки землі він акумулює, як він нею розпоряджатиметься. У таких умовах, гадаю, цивілізовані гравці працюватимуть не дуже активно. Тобто ті компанії, які могли б принести на український ринок культуру цивілізованого ведення бізнесу та інвестувати значні суми, просто не підуть працювати на такий земельний ринок. Тож головне завдання — відмовитися від надмірних обмежень і дати справді свободу дії гравцям агроринку.
«У НОВОЇ РАДИ ЩЕ БУДУТЬ ТРИ ДНІ, ЩОБ УСТИГНУТИ ПРОДОВЖИТИ МОРАТОРІЙ»
Андрій МАРТИН, завідувач кафедри Національного університету біоресурсів та природокористування України:
— Із двох обов’язкових умов запуску вільного рикну землі виконано тільки одну — ухвалено закон про кадастр. Закону «Про ринок земель» немає, тому вільного обігу з наступного року, найімовірніше, не буде. Просто в парламенті є традиція щороку продовжувати цей мораторій, а цього року вони її зламали. Не виключено, що після парламентських виборів у нової Ради ще будуть три дні і вони встигнуть продовжити мораторій. На мій погляд, мораторій зніматимуть після виборів у першому півріччі 2013 року, коли нинішню редакцію закону про ринок земель замінять новим законом про обіг земель сільськогосподарського призначення. Гадаю, держава наразі повинна визначити, яке сільське господарство вона хоче збудувати, і відповідно до цього діяти. Якщо хочемо велике з багатьма потужними агрохолдингами та високими доходами, то треба готуватися до мінімуму робочих місць у селі та до поступового вимирання сіл. У такому разі треба пускати на земельний ринок іноземців та юридичних осіб. Якщо прагнемо, щоб виграли люди (мали можливість розвивати малий агробізнес, заробляти та мати багато робочих місць), то треба готуватися дотувати і дозволяти право купувати землі тільки фізичним особам, які реально займатимуться сільським господарством.
«ЗАРАЗ ТРЕБА УВАЖНО ВИПИСАТИ ПРАВИЛА»
Євген БЕРДНІКОВ, заступник голови Державного агентства земельних ресурсів України:
— Якщо подивитися на діючу редакцію прикінцевих положень Земельного кодексу, то видно, що скасування мораторію пов’язано з прийняттям двох законів («Про земельний кадастр» та «Про ринок земель») і може відбутися не раніше 1 січня 2013 року. Закон «Про державний земельний кадастр» прийняли ще 7 липня 2011 року, а «Про ринок земель» пройшов лише перше читання в листопаді 2011 року і подальшого руху документа немає. Тож з двох обов’язкових законів прийнято тільки один. Тому про відкриття вільного ринку земель сільськогосподарського призначення та про можливості зміни цільового призначення земельних ділянок для товарного сільськогосподарського виробництва з першого січня 2013 року не йдеться. Вільний ринок сільськогосподарських земель може з’явитися лише тоді, якщо буде прийнято закон «Про ринок земель», або за умови зняття прив’язки земельного мораторію до кінцевих положень Земельного кодексу.
Відкриття ринку сільгосземель обов’язково потребує і врегулювання питань особливостей їхнього обігу. Це специфічна категорія земель. Це наше національне багатство. Тому дуже велике значення мають «запобіжники» в законі «Про ринок земель»... Прийняття законопроекту «Про ринок земель» — це не формальна вимога для скасування мораторію. Це документ, який визначить правила гри. Поки що цих правил гри немає, тому говорити про плюси і мінуси для учасників ринку та держави від відкриття ринку не варто. Зараз треба уважно виписати ці правила.
