Україна на противагу своїм конкурентам уже
робить конкретні кроки, і тому має високі шанси, аби транзит каспійської
нафти проходив через її територію», — так резюмував своє враження після
відвідин Львівщини та оглядин будівництва нафтопроводу «Одеса — Броди»
генеральний секретар Енергетичної Хартії Пітер Шютерле. Мета його візиту
полягала в ознайомленні з українським проектом транзиту нафти з Каспію
незадовго до його презентації на представницькому енергетичному форумі,
запланованому на вересень у Брюсселі.
Водночас пан Шютерле зазначив, що Україні потрібні інвестиції для забезпечення
екологічної безпеки транзиту. Щодо їх надання вже ведуться переговори між
українськими енергетиками, з одного боку, та ЄБРР і транснаціональним концерном
АВВ — із другого. Минулої середи в розмові сторін брав участь і генсек
Енергетичної Хартії. Він, до речі, відзначив і досить низьку вартість будівництва
нафтопроводу «Одеса — Броди» ($0,5 мільярда). Для порівняння проект-конкурент
«Баку — Джейхан» за попередніми підрахунками коштуватиме від $1,7 до $4
млрд.
На сьогодні, за словами генерального директора Державного підприємства
магістральних нафтопроводів «Дружба» (генеральний замовник будівництва)
Любомира Буняка, із загальної запланованої довжини нафтопроводу в 667 кілометрів
збудовано — 182 км. Ведуться роботи ще на 280 кілометрах. На будові вже
освоєно $180 мільйонів. Її буде завершено до кінця 1999 року. Дешевизну
проекту Любомир Буняк пояснює цінами Харцизького та Новомосковського трубних
заводів.
Перша черга нафтопроводу «Одеса — Броди» буде розрахована на транзит
12 мільйонів тонн нафти на рік. Однак із запланованим у подальшому введенням
у дію проміжних перекачувальних станцій об’єми транзиту можуть зрости до
40 мільйонів тонн.
Пан Буняк спростував чутки про наміри російських компаній приєднатися
до будівництва, і підтвердив дані про можливу участь в інвестуванні проекту
відомим міжнародним концерном АВВ. Деталі попередніх переговорів наразі
не розголошуються, однак, не виключено, що саме вони можуть стати на перешкоді
швидкому розв’язанню проблеми. На думку Любомира Буняка, транспортні артерії
такого масштабу мають залишитися винятково в руках держави і «передавати
їх для управління іншим структурам небезпечно». Оскільки ця думка була
висловлена в присутності начальника управління економічного й науково-технічного
співробітництва Міністерства закордонних справ України Богдана Соколовського
і не зустріла заперечення, можна припустити, що це на сьогодні є позицією
Києва.
«На мою думку, — говорить Б. Соколовський, — у першу чергу йдеться про
транспортування нафти з Чорноморського нафтового ринку, і вже інша річ,
звідки вона на нього потраплятиме — з Каспію чи ні». Пан Соколовський вважає,
що транзит нафти в Західну Європу дозволить поглибити співробітництво з
ЄС, що, у свою чергу, може бути одним із факторів, котрі сприятимуть входженню
України до європейського співтовариства. Окрім того, на думку Б. Соколовського,
нафтопровід «Одеса — Броди» сприятиме диверсифікації джерел постачання
нафти в Україну.
