ЄС на півроку (до 15 березня 2016-го) продовжив санкції щодо посадовців РФ і самопроголошених народних республік. Про це у своєму Твіттері написав брюссельський кореспондент «Радіо Свобода» Рікард Йозвяк. Таке рішення прийняв Комітет постійних представників ЄС. Санкції стосуються 150 фізичних осіб і 37 компаній з Росії. Офіційне рішення буде прийняте 14 вересня.
Нагадаємо, що у вересні спливає термін їх дії (заборона на в’їзд та арешт рахунків у разі їх виявлення) щодо низки депутатів Держдуми, таких як Свiтлана Журова, Олег Лебедєв, Iгор Лебедєв, заступник голови Ради Федерації РФ Юрій Воробйов, лідер ЛДПР Володимир Жириновський, голова фракції «Единая Россия» у Держдумі Володимир Васильєв, перший заступник голови комітету Держдуми з міжнародних справ Леонід Калашников. Серед тих, хто підпав під персональні санкції ЄС у вересні минулого року — російський генерал-майор Олексій Наумець, причетний до захоплення Криму. Цей пакет санкцій був впроваджений також проти представника окупованого Криму при президентові РФ Георгія Мурадова, а також ватажка «ДНР» Олександра Захарченко та інших чиновників невизнаних республік на сході України.
Про що свідчить сигнал з Європи? І чи вплине це на поведінку Володимира Путіна? Про це «День» запитав голову правління, директора Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігоря БУРАКОВСЬКОГО:
— Сигнал позитивний. По-перше, міжнародна спільнота лишається мобілізованою і готовою й далі боротися не стільки проти Путіна, як проти порушення базових принципів, які визначають світовий устрій. Ми маємо чітко розуміти, що в даному випадку це не Путін комусь не подобається, а відбувається руйнування системи повоєнного глобального устрою. Це небезпечно продовжувати, враховуючи всі процеси у світі.
По-друге, економічні санкції діють і їх негативний вплив визнають навіть представники Кремля (Медведєв і Путін).
По-третє, санкції проти окремих людей мають більше політико-демонстративний характер і несуть агресору сигнал стосовно неприйнятності його поведінки. Путін не всесильний. Він має свою команду, яка дозволяє йому так діяти. Європейські санкції направлені саме проти таких людей і створюють їм проблеми не просто особистісні, а й бізнесові. Тому їх треба вітати. Однак російська держава автократична, тому не можна з впевненістю казати чи відреагує на це Путін. Тож треба вітати продовження санкцій, але паралельно домагатися розширення економічних санкцій стосовно самої Росії, які мають сьогодні найбільший ефекти. Це, наприклад, можливість користуватися доступом до технологій та міжнародних ринків капіталів.
