На наступний день після першого туру виборів Президента України курс гривні істотно зміцнився на міжбанківському валютному ринку — як щодо долара, так і щодо євро українська гривня подорожчала на 30 копійок. Швидше за все, це простий збіг, що не має стосунку до виборів.
За три перших місяці 2019 року гривня зміцнилася стосовно долара на 1,8%, євро — на 3,7% (при оцінці динаміки курсу гривні до євро потрібно врахувати підвищення курсу долара до євро за цей період з 1,14 до 1,12 — нагадаю, що нацвалюта України орієнтується на долар США).
Таким чином, цього року з курсом складається ситуація, значною мірою не типова для кількох попередніх років. Зокрема, ми не бачимо тимчасової, але відчутної девальвації гривні, яка починалася в грудні і тривала більшу частину січня (2016 — 2018 рр.), деколи зачіпаючи і лютий (2015 року). Ймовірно, ключову роль зіграло рівномірне витрачання коштів держбюджету наприкінці року, що відбулося вперше за останні п’ять років. Найбільш кричущий випадок агресивного витрачання бюджетних коштів був 2017 року, коли за грудень залишок коштів на єдиному казначейському рахунку уряду зменшився в 10,6 разу. Як наслідок, офіційний курс гривні до долара з 1 грудня 2017-го до 24 січня 2018 року знизився на 6,3%, зробивши помітний внесок у високу споживчу інфляцію січня — березня минулого року.
Разом з тим, якщо порівнювати з попереднім роком, можна помітити схожість динаміки одного важливого для курсу гривні фактора. Маю на увазі вкладення нерезидентів в ОВДП. За перші два місяці минулого року іноземні інвестори збільшили свої вкладення в українські державні цінні папери більш ніж удвічі (в абсолютному вираженні — на 6 млрд грн).
А за січень — березень 2019 року нерезиденти наростили свої вкладення в ОВДП в 3,2 разу (у вартісному вираженні — на 13,9 млрд грн). Як бачимо, політичні ризики не злякали зарубіжних фінансових діячів. Високі ставки по ОВДП, на рівень яких впливає і зберігається на високому рівні облікова ставка НБУ, переважили політичні ризики.
Як минулого, так і цього року йдеться переважно про придбання іноземцями «коротких» облігацій, термін обігу яких перебуває в межах від трьох до шести місяців. Чому це насторожує? А тому, що минулого року ми побачили, як вихід іноземних спекулянтів із вкладень в українські держпапери призвів до істотного зниження курсу нацвалюти, яке спостерігалося з кінця червня до початку вересня. Так, за період з 1 червня до 5 вересня 2018 року гривня знизилася щодо долара на 9%. Очевидно, що свою роль тоді відіграли високі ціни на нафту, необхідність закачування газу в ПСГ, пауза в експорті агропродукції, яка відбувається в червні-липні, на стику сільськогосподарського маркетингового року. Але і серйозний обсяг погашення ОВДП, кошти від чого нерезиденти конвертували в інвалюту, також зробили внесок у торішню літню девальвацію гривні. Потрібно бути свідомими того, що деякі описані нюанси 2018 року можуть повторитися і цього року.
Втім, протягом найближчих кількох місяців радше не варто очікувати тривожних подій на валютному ринку України.
По-перше, продовжиться експорт сільгосппродукції врожаю минулого року, який був рекордним — наприкінці березня опубліковано остаточний звіт Держстату щодо збору врожаю 2018 року, в ньому підтверджується подолання історичної для України межі виробництва зерна на рівні 70,1 млн тонн. Також були отримані найвищі в історії показники валового збору кукурудзи, сої, соняшнику. Надмірного оптимізму плекати не варто, оскільки світові ціни на пшеницю та кукурудзу вже кілька місяців як стабілізувалися на відносно невисокому рівні. Але завдяки великим обсягам експорту аграрії знову підтримають курс гривні.
По-друге, починається сезонне підвищення попиту на продукцію і напівфабрикати з чорних металів — вони є другою після сільгосптоварів статтею українського експорту. Ціни демонструють помірно позитивну для українських металургів динаміку — за перші три місяці 2019 року вартість метричної тонни сталі зросла на 6%.
Отже, приплив валюти від експортного прибутку протягом весни прогнозується непоганий. Крім того, аграрії можуть збільшити обсяги її продажу порівняно зі звичайним рівнем — у зв’язку з початком весняної посівної кампанії та необхідністю масштабних закупівель палива для її проведення.
По-третє, закупівлі природного газу навесні традиційно знижуються, що відповідним чином зменшує попит на іноземну валюту.
По-четверте, істотне зростання імпорту в перші два місяці 2019 року було обумовлене радше тимчасовими факторами — закупівлею тепловиділяючих елементів для АЕС, імпортом енергетичного вугілля (який скорочується порівняно з попередніми роками, а світові ціни на вугілля за січень-лютий цього року знизилися майже на 10%), активним ввезенням автомобілів після закінчення пільгового режиму митної легалізації авто з єврономерами. Вплив цих причин на зростання попиту на валюту послабить свою актуальність.
Нарешті, є ще один чинник, який може справити позитивний вплив на стабільність гривні в перспективі до кінця року. Риторика керівництва основних центральних банків світу засвідчує, що підвищення ставок і посилення монетарної політики, швидше за все, не відбудеться ні в США, ні у Великобританії, ні в зоні євро. Тому ставлення фінансових спекулянтів до ринків, які розвиваються, буде поліпшуватися. Таким чином, не варто очікувати втечі валюти із країн з ринками, які формуються. Імовірність зростання вкладень в їхні держпапери підвищується. Стосовно України це може мати наслідком те, що частина коштів, отриманих від погашення короткострокових ОВДП, не буде конвертована в іноземну валюту, а буде реінвестована в боргові держпапери нашої країни.
Звичайно, істотний вплив на курсову динаміку може надати продовження співпраці України з МВФ. Обсяги погашення зовнішнього боргу 2019 року досить істотні, і, щоб не витрачати міжнародних резервів НБУ, було би вкрай бажано продовження залучення кредитів МВФ і пов’язаного фінансування. Але зараз складно робити припущення про сценарії розвитку ситуації в цьому питанні. Тому, як то кажуть, винесу це питання за дужки.
Підводячи баланс між ризиками та перспективами гривні у часовій перспективі трьох-шести місяців, схиляюся до того, що звична для кількох десятиліть ситуація, коли курс гривні знижувався восени, може змінитися новою, схожою на торішню: певна девальвація протягом другої половини літа зміниться зміцненням курсу нацвалюти на початку осені та його стабілізацією. Основним чинником буде експортний прибуток від сільгосппродукції. Україна дедалі більше стає аграрною (і при цьому деіндустріалізованною) країною, тому і курс гривні дедалі сильніше залежить від обсягу врожаю сільгосппродукції та світових цін на неї.
