Днями уряди України та Японії підписали Меморандум про співпрацю щодо впровадження Рамкової конвенції ООН про зміни клімату і Кіотського проколу до неї. Підписання даного документа відкриває для України нові можливості залучення так званих зелених інвестицій і реалізації спільних проектів в рамках цiєї співпраці.
Згідно з текстом Кіотського протоколу, якому, зокрема, і присвячено Меморандум, схема зелених інвестицій — це форма міжнародної торгівлі викидами, яка здійснюється на умовах, якщо виручені від реалізації квот кошти спрямовують на подальше скорочення викидів на інших об’єктах екологічної політики. Україна на зелені інвестиції дуже розраховує, як, в принципі, й на будь- які інші фінансові вливання у власну економіку. Проте з цими коштами все трохи складніше, ніж з прямими інвестиціями. Їх можна отримати тільки внаслідок реалізації країнам-претендентам власних квот на викиди вуглекислого газу.
Передбачається, що країни, що ратифікували Кіотський протокол, домовилися зафіксувати об’єми викидів своїх виробництв на рівні 1990 року. Україна вказаного року, за інформацією Міністерства охорони навколишнього природного середовища, викидала в повітря близько 920 мільйонів тонн вуглекислого газу за рік. Сьогодні ми скоротили викиди шкідливого газу більш ніж у два рази — до 430 мільйонів тонн. Однак це сталося не за рахунок переоснащення виробництва, а за рахунок скорочення його обсягів, що у свою чергу було зумовлено спадом економіки. За словами міністра охорони навколишнього середовища Георгія Філіпчука, сьогодні Україна може розраховувати на реалізацію іншим державам-претендентам квот на близько 450 мільйонів тонн вуглекислого газу. Правда, це також означає, що разом з квотами ми продаємо і власну перспективу розвитку. Хоча, якщо подивитися на це в плані охорони природи, то, продавши дозвіл на збільшення обсягів забруднень, ми змушені будемо впроваджувати нові технології збереження для розвитку виробництва. На що, в принципі, й розраховує уряд, ставлячи в приклад вітчизняному приватному бізнесу окремі підприємства вугільної галузі Донбасу, які нещодавно інвестували в переоснащення близько $450 мільйонів. Переоснастивши виробництво, ці підприємства можуть розраховувати на п’ятиразове скорочення викидів у майбутньому...
«Уже сьогодні можна говорити про те, що Україна щорічно може скорочувати об’єми вуглекислого газу, що викидається, на 18 мільйонів тонн за рахунок впровадження новітніх технологій виробництва», — зазначив міністр.
А з 2008 року Україна, ратифікувавши міжнародну угоду в рамках Кіотського протоколу і надавши секретаріату Конвенції Держреєстр власних господарюючих суб’єктів, може перейти до реальної торгівлі квотами. Інвесторами, тобто покупцями дозвільних об’ємів, можуть виступити підписанти аналогічних меморандумів. Виручені кошти, за словами Філіпчука, мають бути спрямовані на підтримку розвитку енергетичної, кам’яновугільної, гірничодобувної та металургійної галузей вітчизняної економіки як найбільш пріоритетних. Хоча, разом з тим, право на першочергове освоєння фінансових вливань у рамках «зелених інвестицій» мають отримати підприємства, які лідирують із впровадження лояльного до навколишнього середовища виробництва.
