Міжнародний валютний фонд допускає припинення співпраці з Україною в разі поглиблення політичної кризи та відсутності результатів у боротьбі з корупцією. Про це йдеться в заяві директора-розпорядника МВФ Крістін Лагард, яка є у розпорядженні редакції «Дня».
«Я стурбована повільним прогресом України в боротьбі з корупцією і зменшенням впливу корпоративних інтересів у формуванні політики», — цитує прес-служба Лагард.
Директор-розпорядник МВФ підкреслює, що без істотних спроб оживити реформи в країні по боротьбі з корупцією важко прогнозувати наскільки програма співпраці МВФ і України буде успішною і чи буде продовжена.
Крім того, Україна ризикує повернутися до провальної економічної політики, зазначила в учорашній заяві Лагард.
Українські експерти тим часом «з олівцем» читають звіт МВФ про технічну допомогу Україні в реформі управління держмайном і нагляду за ним. І вони обурені: кажуть, Фонд сам стимулює корупцію в Україні. Деталі — прямою мовою у коментарі члена Наглядової ради Інституту енергетичних стратегій Юрія КОВАЛЬЧУКА:
— Пропозиція МВФ створити єдиний мега-холдинг, який об’єднає найбільші і найбільш привабливі підприємства України, призведе до формування єдиного центру корупції замість існуючих декількох — в кожній з галузей економіки.
До того ж, ключовою ідеєю такого мега-холдингу має стати не просто участь, а управління з боку так званих міжнародних партнерів України — МВФ, ЄБРР, ЄІБ, Світового банку. До цього часу кредитори цілком законно претендували на контроль за використанням наданих коштів. Зараз же ці «партнери» непомітним рухом змінять свій статус з звичайних контролерів до учасників корупційних схем.
Щодо єдиного мегахолдингу, то дивує позиція МВФ, який пропонує і наполягає на застарілому методі управління для економіки України. Адже в ЄС практично відсутній досвід створення таких мега-холдингів, а навпаки протягом останніх 15 років пропагується і реалізується ідея поділу впливів і економічна децентралізації. Тим більше в Польщі, Угорщині, Румунії, Болгарії, Словаччини, які проходили схожий на український шлях, МВФ подібних ідей не пропонував.
Неспроможність ідеї МВФ особливо видно на прикладі «Нафтогазу». Адже «енергопакету» ЄС передбачають поділ монополіста «Нафтогазу» на три окремі напрямки — продаж, видобуток і транспортування ресурсів. Про який холдинг можна в такому разі говорити?
Зрештою, у всіх компаній і банків, які пропонують включити в мегахолдинг, немає ринкової капіталізації — їх акції не котируються на міжнародних біржах, вони не реалізували IPO, вони не проходили передпродажний аудит. Відповідно, навіть зараз немає розуміння, яку ефективну роль зможе грати кожне з підприємств в новому мегахолдингу. Відповідно, єдина мета створення такого мегахолдингу — це концентрація корупції в одному місці; контроль за майном, яке можна буде приватизувати; посилення монополізму на ринках України.
