Уряд вніс на розгляд парламенту законопроект «Про державний бюджет на 2014 рік» №3000 Треба сказати, що формально Кабмін вписався у відведений для бюджетного процесу час і за день до завершення терміну (14 вересня) передав його в Раду. Проте, ані текст документа, ані фінансові розрахунки до нього не було оприлюднено на сайті парламенту чи Кабміну. Ба більше: відразу після реєстрації в парламенті проекту держбюджету Кабмін «заблокував» бюджетний процес. Голова Верховної Ради Володимир Рибак на прохання прем’єра Миколи Азарова повернув документ на доопрацювання. Тож, окрім основних макроекономічних показників, більше нічого у інформаційному просторі немає. Нагадаємо, що на наступний рік уряд визначив головні макреокономічні показники так: зростання ВВП — 3%, інфляція — 8%, дефіцит бюджету — 2,7% від ВВП, рівень держборгу — 32,4% ВВП, Пенсійному фонду з бюджету перерахують 87 мільярдів грн. Курс гривні та ціна газу — невідомі.
За словами політолога, директора Інституту глобальних стратегій Вадима Карасьова, особливість українського бюджетного процесу кінця 2013 року полягає в тому, що це — перший державний бюджет, який формується в умовах економічної рецесії і спаду промислового виробництва основних українських галузей. За таких умов говорити про зростання доходів у бюджет непросто. «Але апетити у основних економічних гравців залишаються такими ж, як і були. Чим менший бюджетний пиріг — тим більше боротьби за нього, в першу чергу, зі сторони лобістських бізнес-структур. Є різні політично-економічні угрупування. І вони хочуть зберегти свій вплив. Тому навколо держбюджету і його витратної частини буде серйозна лобістська боротьба», — пророкує політолог. В таких умовах, переконаний він, уряду буде дуже не просто діяти, бо вітчизняна економіка дійшла до своєї межі продуктивності і демонструє закон «вбивчої віддачі». Не дуже оптимістичні й прогнози ВВП , бо, на його думку, ніхто не може сказати, яким буде економічне зростання. Все призведе до того, переконаний експерт, що в 2014 році слід очікувати «бюджет максимального напруження останніх економічних резервів країни», бо економіка вперлася в стіну обмежень. «Бюджет економічної стагнації з намаганням забезпечити більш-менш сприятливі умови для соціальної сфери напередодні президентських виборів», — так охарактеризував головне спрямування бюджету на 2014 рік Карасьов.
Чому уряд приховує від громадськості бюджет? Що такого секретного в цьому документі, чого не має знати кожен українець, який сплачує державі податки? Можливо, причина в тому, що дискусії довкола наповнення бюджету можуть виявитися досить ажіотажними? Адже, визначаючи основне завдання для бюджету на наступний рік, Президент України Віктор Янукович заявив: «В Україні, як і в світі, вирує економічна криза... Наше головне завдання в цій ситуації — зробити все, щоб життя у людей, як мінімум, не погіршувалася... Бюджет 2014 повинен бути не гіршим, ніж бюджет 2013 року, а кращим». А виконати це завдання в нинішніх економічних реаліях навіть віртуозам економічної справи не просто.
КОМЕНТАРI
«РОЗРАХОВУВАТИ НА ДЕРЖАВНУ ПІДТРИМКУ ЗМОЖУТЬ ЛИШЕ ОБРАНІ ПІДПРИЄМЦІ»
Андрій НОВАК, голова Комітету економістів України:
— Підготовка бюджету говорить про те, що уряду, напевно, дуже важко підібрати об’єктивні поточні дані про стан української економіки, на основі яких розробляються макроекономічні параметри на 2014 рік. Уряд не розраховував, що всі базові цьогорічні економічні показники будуть набагато гіршими від прогнозованих раніше, тому зараз ламає голову над тим, як представити українському суспільству не реалістичний бюджет 2014 року. Адже цей документ демонструє падіння національної економіки...
Для кожного громадянина цей проект означає, що не буде адекватних темпів розвитку мінімального прожиткового мінімуму, від якого «танцює» цілий ряд соціальних показників, наприклад, мінімальна зарплата. Як наслідок, зростання доходів населення буде незначним упродовж 2014 року.
Для бізнесу бюджет із озвученими макропоказниками також не віщує нічого оптимістичного.2014 року для підприємців спрацює фактор виживання. Адже за кошти державного та місцевого бюджетів наступного року дуже мало створюватимуться замовлення й закупівлі для вітчизняних виробників. Тож бізнес залишиться сам на сам зі своїми проблемами. Розраховувати на державну підтримку в різних формах зможуть лише обрані підприємці. І все це супроводжується відтоком іноземних і вітчизняних інвестицій із України. Тож перспективи для бізнесу на 2014 рік доволі песимістичні. Єдина надія, що після підписання Угоди про асоціацію з ЄС на політичному рівні виконуватимуться поставлені умови, й поступово відновиться роботи з МВФ та іншими кредиторами. Тож надія на повернення наступного року в Україну інвесторів є.
Найбільший виклик для бюджету 2014 року, на мій погляд, — його реалістичність. Як і 2013 року, наступного доведеться проводити секвестр бюджету або переглядати його основні показники.
«Я ЩЕ НЕ БАЧИЛА ПРОЕКТУ БЮДЖЕТУ»
Оксана КАЛЕТНИК, перший заступник голови парламентського комітету з питань бюджету:
— Я ще не бачила проекту бюджету. Моє звернення до голови Секретаріату бюджетного комітету завершилось нічим. Чому Кабмін не презентував проект бюджету на сайті парламенту? На мій погляд, уряд не хоче вести дискусію з депутатами. Це ще раз підкреслює, що думка парламенту для КМУ не цікава. Виконавча влада вважає її недоцільною, неефективною і невартою обговорення.
Чому не готові до обговорення? Це — неготовність торгувати з політичними фракціями.
Тож розробники діють за принципом «чим менше часу буде документ в Раді, тим менше депутати на нього наговорять»... Характеризуючи озвучені макроекономічні параметри, скажу, що частка нинішнього держборгу сформувалася не сьогодні, а всі зовнішні борги — це наслідок політики проїдання. Накопичення заборгованості зменшує золотовалютні резерви, бо якщо все нарощене економічне зростання «здати», то з чого ж тоді заробляти валюту?.. Закладений у проекті бюджету показник держборгу нереалістичний. Думаю, він буде більшим. Наскільки — залежить від геополітичного вибору України і реакції на нього Росії. Якщо Росія дійсно включить всі економічні важелі, як і обіцяла, то в українському бюджеті може утворитися «дірка» в 10 мільярдів доларів. І ця дірка, звісно, вплине на обсяг зовнішніх позик, бо 3% зростання ВВП не вистачить, аби її покрити. Економічне зростання на рівні 3% ВВП (тобто загалом 1,67 трильйона гривень), теж навряд чи реальний показник. Скільки себе пам’ятаю, то він ніколи не закладався в бюджет реалістичним... На мій погляд, найбільшим викликом для бюджету стане геополітичний вибір України. І зараз слід готувати кілька сценаріїв розвитку бюджетної політики.
