Серед не вельми обнадійливих показників економіки осібно стоїть прогноз урожаю, який буде вирощений цього року в нашій країні. За даними АПК-інформ та Української зернової асоціації, валовий збір зерна становитиме 57,4 мільйона тонн, зокрема пшениці — понад 20 мільйонів тонн (середня врожайність 33 центнери з гектара), ячменю — 7.4 мільйона тонн (25,4 центнера з гектара) і кукурудзи — близько 28 мільйонів тонн (61 центнер з гектара). Незважаючи на скорочення площ під зерновими культурами через негоду під час осінньої сівби, а також на захоплення Криму Росією, ці показники лише трохи гірші, ніж минулого, рекордного для українських аграріїв. Внутрішнє споживання зерна залишиться приблизно на такому ж рівні, як і 2013 року (30 мільйонів тонн з врахуванням залишків). Питання в тому, яким буде експорт. Згідно з прогнозами українських фахівців, він становитиме 30 мільйонів тонн (-7%), зокрема пшениці — 8,5 мільйона тонн (- 8%), ячменю 2,3 мільйона тонн (- 6%) і кукурудзи — 19 мільйонів тонн (-6%). Згідно з прогнозом Мінсільгоспу США, за експортом пшениці Україна виходить на шосте місце у світі, кукурудзи — на четверте і ячменю — на п’яте.
Президент УЗА Володимир Клименко зазначає, що певне скорочення українського експорту зернових пов’язано також і з тим, що Україна тимчасово втратила можливість працювати через порти Криму. «Кримські перевалки простоюють. Люди залишилися без роботи, тому що там перевалювати нічого, — каже експерт. — Проте Путін нещодавно підписав закон про те, що Крим буде гральною зоною». «Отже люди, що втратили роботу, тепер гратимуть у карти», — не без гіркоти іронізує президент УЗА. Проте, як заявив Клименко, експорт зернових з України вже розпочався і триває навіть вищими темпами, ніж на цей же час торік. На кінець липня було вивезено 1,7 мільйона тонн, зокрема 558 тисяч тонн пшениці, 896 тисяч тонн ячменю і 286 тисяч тонн кукурудзи (торішнього врожаю).
Як протистояти обставинам, що впливають на скорочення українського експорту? УЗА і Мінагрополітіки мають намір до 10 серпня підписати меморандум про співпрацю, що передбачає узгодження обсягів експорту зерна в нинішньому маркетинговому році, інформує Клименко, — один з авторитетних аграріїв країни. Він також розповідає, що нещодавно в Міністерстві інфраструктури відбулося засідання робочої групи. Його вів перший заступник міністра Олександр Малін, і воно тривало лише годину, але після нього президент УЗА відчув себе наче в минулому столітті.
Річ у тім, що при попередньому поганому уряді Януковича — Азарова, розповідає Клименко, УЗА разом з компанією «Нібулон» три роки добивалися від Мінінфраструктури дозволу на днопоглиблювальні роботи на Дніпрі лише у двох місцях. Там було необхідно прибрати скальні породи і поглибити дно річки. В результаті Дніпро стало б судноплавним на відстані 700 кілометрів. Це дозволило б перевозити головною водною артерією країни будь-які вантажі а основне — зерно у морські порти. «Нібулон», як відомо, вже побудував на Дніпрі вісім сучасних елеваторів, а також справжній флот — 24 баржі і шість буксирів, з нуля реанімував таким чином розкрадений Укррічфлот. Але працювати цей флот як слід не може, тому що по Дніпру зараз вантажі возити не можна — його ніхто не чистить. Цей сільгоспвиробник за свої гроші розробив проект перетворення Дніпра на транспортну артерію. На його реалізацію потрібно лише 20 мільйонів гривень. Їх наша держава три роки не може знайти.
На нараді в Кабміні в перших числах квітня Клименко докладав про цю проблему, і прем’єр-міністр Арсеній Яценюк дав доручення 30 червня закінчити всі необхідні днопоглиблювальні роботи. Після наради міністр фінансів Олександр Шлапак також підтримав це рішення, оскільки розумів, що воно обіцяє країні великі доходи не лише за рахунок поліпшення логістики, але й у зв’язку з тим, що банки почнуть фінансувати будівництво судів і причалів. Клименко нагадує, що за радянських часів по Дніпру щорічно перевозилося 60 мільйонів тонн вантажів, а зараз лише чотири мільйони. «Ми зробили Дніпро безробітним і бомжем, — обурюється він, — а компанія, яка замість держави хоче зробити цю корисну для всієї країни роботу, три місяці не може отримати папірець з дозволом». «І тепер Малін, — цитує замміністра президент УЗА, — знову говорить: а ми не збираємося нічого робити, де це ми знайдемо 20 мільйонів». Почувши від опонента закид стосовно того, що свого часу міністерство знайшло 40 мільйонів на Євробаскет, замміністра послався на дефіцит часу і закрив нараду...
Клименко звертає увагу журналістів на цілі армії чиновників, які зосередилися в державних інспекціях, — сільськогосподарській, ветеринарній, транспортній. На його думку, ці вертикальні структури були створені і використовувалися лише для збору хабарів і мають бути ліквідовані. «Всі учасники ринку, — зауважує керівник УЗА, — згодні з тим, що в аграрному комплексі має бути одна інспекція з функціями, необхідними учасникам ринку». Експерт цитує довідку, отриману в Мінфіні. Виявляється, лише в Держсільгоспінспекції працює 5,5 тисяч чоловік. «Це майже дивізія, озброєна до зубів старими інструкціями часів СРСР, — говорить Клименко, — які знущаються над цілим ринком зерна». У ветеринарній службі, за його словами, працевлаштовано 42 тисячі чиновників, які обходяться бюджету в 2,5 мільярда гривень.
Особливі претензії у аграріїв до транспортної інспекції, яка працює нібито в одній упряжці з рідним Міністерством інфраструктури і всіляко перешкоджає експорту українського урожаю, не йдучи на жодні поступки сільгоспвиробникам і лише посилюючи штрафи для них (з кожної машини вагою понад 20 тонн — 80 тисяч гривень). «Якщо говорити про наш аграрний бізнес, — продовжував Клименко, — то у мене таке враження, що наші бізнесмени прагнуть щасливого життя, а у них, як гирі на ногах, висять всі ці чиновники і не несуть жодної відповідальності за рішення, які приймають».
«День» поцікавився ціновою ситуацією на міжнародному ринку зерна, від якої багато в чому залежить кінцевий результат українських сільгоспвиробників. «Практично рік ми спостерігаємо падіння цін, — відповів Клименко, — Якщо говорити про ціни, то ситуація гнітюча. Добрий урожай не лише в нас. Працювати доведеться за умов низьких цін. Але не можна забувати, що гривня в Україні стала дешевша в півтора рази. Якби курс національної валюти залишився на рівні 8 гривень за долар, то всі виробники зерна були б у збитках. Але через зміну курсу виникнув інший, сприятливий для українського виробника ефект. Якщо за якимось контрактом приходить, наприклад, 100 доларів, то раніше трейдер отримав би 800 гривень, зараз він отримає 1200 гривень». «І наші виробники тепер у плюсах, це я вам відповідально говорю», — запевнив глава УЗА. З цим можна було б погодитися, якщо не брати до уваги, що аграріям, своєю чергою, потрібно купувати за імпортом сільгоспмашини, добрива, засоби захисту рослин, насіння, газ і так далі, а все це через девальвацію сильно подорожчало. Отже ще питання, чи вийде український селянин за підсумками року навіть на нуль.
Це питання «День» адресував віце-президентові Спілки сільськогосподарських кооперативів України, главі фермерського господарства «Муравський шлях» (Харківська область) Віталієві Львову. «На полях мого господарства цього року непоганий урожай — 50-60 центнерів з гектара, — розповів він. — Але, чесно кажучи, про це не хотілося б розбалакувати, бо всі розмови про високі, але не зібрані і не продані врожаї сильно впливають на нашу внутрішню ціну, на її зниження. Про це ще навесні справедливо говорив наш міністр Швайка. Що стосується вашого запитання, то цього року рентабельність зернових (якщо не враховувати кукурудзу, яка у доброму стані, але до збирання ще далеко) становитиме 10—15%. Це буде добре. Але так буде лише за тієї умови, якщо господарства зможуть притримати свій урожай і продадуть його пізніше. Якщо продавати зараз, то виходитимемо на нуль. А той, хто зібрав не 40—50 центнерів з гектара, а 15—20 — буде зі збитками».
