В Україні спостерігалося стрімке падіння обсягів виробництва паливних брикетів та пелетів. За даними аналітичного звіту Центру відновлюваної енергетики Fuel Alternative, частка цієї «чистої» продукції у другому кварталі 2011 року зменшилась на 52%, порівняно з першим. Тож на 1 липня 2011 року понад 80% компаній (а їх всього близько 120), задіяних у виробництві паливних брикетів та пелет, повністю зупинили випуск продукції, йдеться у звіті.
Аналізуючи причини такого падіння, експерти Fuel Alternative головним негативним фактором для галузі в 2011 році назвали гострий дефіцит і подорожчання сировини: відходи з деревини та лушпиння соняшника. Також, на їхню думку, на багатьох виробників альтернативного палива негативно вплинув пункт Податковий кодексу про обмеження при веденні господарської діяльності для суб’єктів на єдиному податку.
Зі звіту Fuel Alternative випливає, що практично 100% малих і середніх виробників біопалива (з обсягом виробництва від 300 до 500 тонн в місяць), які домінують на ринку, призупинили випуск продукції в літній період. Виробникам біопалива з деревних відходів, говориться в звіті, доводиться сьогодні конкурувати на сировинному ринку з виробниками будівельних матеріалів.
«Дефіцит на сировинному ринку значно гальмує розвиток галузі твердого біопалива в Україні. Разом із тим, брак сировини може стати стимулом для розвитку нових сегментів виробництва біопалива — з соломи і швидкозростаючої верби. Сьогодні попит на українське біопаливо істотно домінує над пропозицією, у зв’язку з цим, галузь стоїть на порозі чергового етапу розвитку», — так коментує результати дослідження виконавчий директор Fuel Alternative Юлія Березовська.
Доки в окремо взятому сегменті відновлювальної енергетики відбувається спад, офіційні дані свідчать, що похвалитися в розвитку інших напрямків «альтернативки» теж особливо нічим. За словами голови Національного агентства України з питань забезпечення ефективності використання енергетичних ресурсів (НАЕР) Миколи ПашкевичА, в енергобалансі країни частка відновлюваних джерел енергії — менше 1%. І за останні чотири роки цей показник практично не змінився в кращий бік. А його таки треба міняти, тому що одна з вимог членства в ЄС не менше 6% — частка «альтернативки» в національному енерговиробництві, і не менше 12% — з урахуванням великої гідроенергетики. За даними Міжнародного енергетичного агентства, частка відновлюваної енергетики в енергобалансі Німеччини за 2008 рік становила 6,9%, Польщі — 6%, Чехії — 4,8%, Словаччини — 3,7%, Грузії — 12,6%, Білорусі — 5,5%.
Про такі показники Україна сьогодні може хіба що мріяти, бо наші реальні здобутки куди скромніші. Проте з Національної доповіді НАЕР з питань реалізації державної політики в сфері енергоефективності за 2009 рік випливає, що потенціал відновлюваної енергетики дуже обнадійливий: в рік Україна може виробляти стільки альтернативної енергії, щоб замінити більше 50% загального енергоспоживання в державі!
Тим часом, дані з доповіді Організації Об’єднаних Націй вказують на те, що світові інвестиції у відновлювану енергетику за минулий рік збільшилися на 32% (211 мільярдів дол.). Зокрема, такий результат дали масштабні проекти з розвитку парків вітряків у Китаї та сонячних панелей на дахах в Європі. Попри брак прогресу в міжнародних переговорах про уповільнення викидів парникових газів від викопних видів палива сонячна, вітрова енергія, енергія біомаси та інші форми «зеленої» енергії набирають обертів, йдеться в доповіді. Лідер серед впровадження «зелених» енергій — Китай, який витратив 48,9 мільярда дол. на проекти, переважно з виробництва вітрової енергії, збільшивши таким чином свої витрати на «альтернативку» на 28%, у порівнянні з 2009 роком. На другому місці — США, які витратили 23,8 мільярда дол.
