Держкомрезерв не дорахувався 340 тисяч тон зерна. За припущенням голови цього відомства Віктора Кириченкa, його було розкрадено. А ще 40 тисяч тон було реалізовано за низькою ціною — 129 гривень. «Нам потім це зерно знову намагалися продати, але вже по 840 гривень, — розповідає головний комірник країни журналістам і додає: — Ми, звичайно, вживаємо самі активні заходи щодо його повернення, але повернути вдається незначну частину. Робота продовжується». Кириченко навіть зазначив, що існує спеціальне доручення прем'єр-міністра Віктора Януковича до відповідних силових структур і облдержадміністрацій.
Проте крадіжка — це, як мовиться, справа літ минулих. На закупівлях урожаю нинішнього року вона відбитися не повинна. Потрібну кількість буде зібрано вчасно, стверджує Кириченко. За його словами, до кінця року в держрезерві на зберіганні знаходитиметься один мільйон тон зерна — рівно стільки, скільки приписано розпорядженням уряду. Контракти на закупівлю близько 250 тисяч тонн вже укладено. Що стосується коштів для його закупівлі, то Кириченко повідомив, що їх цілком достатньо для виконання плану. Скільки зерна вже зберігається в держзасіках, голова Держкомрезерву не уточнює, посилаючись на те, що ця інформація «не для широких мас».
Політика комітету така, що поступово ціни закупівель, здійсненних ним, підвищуються: «Ми переглядаємо цінову політику у бік збільшення та наближення до ринкових цінностей». Сьогодні пшеницю третього гатунку закуповують за ціною 840 гривень, а четвертого — 780. Раніше ціни були нижчими, але у зв'язку із ситуацією, що склалася на внутрішньому ринку, комітет був вимушений їх підвищити. Закуповується зерно на умовах конкурсів, а з недавнього часу й через Аграрну біржу.
Але якщо із зерном є шорсткості, то із цукром усе гладко. Залишилося закупити невелику кількiсть, приблизно 10—15 тисяч тон, і держрезерв буде сформовано, зазначає голова відомства. Але, виявляється, такі обсяги — це, за визнанням Кириченка, «максимум, що ми закуповуватимемо». Так чи куплено хоч щось досі?
Конкретної відповіді на це питання не було. Зате було запевнення в тому, що незабаром проблема більшою мірою буде вирішена та роз'яснення щодо того, що комітет співробітничає із урядом, адже він — важлива складова і державної політики, і економіки, і соціальної сфери. Ну хто б сперечався? Якби голова відомства висловлювався більш чітко та, як мовиться, менше надував би щоки, переконуючи у своїй значущості.
Насправді нинішній держрезерв, що включає також резерв мобілізаційний, — це великий клубок проблем. За радянських часів там зберігалося буквально все, включаючи, напевно, не тільки ковбасу, але і ракети. Сьогодні зберігати величезні запаси практично ніде, а підприємства-виробники, які раніше робили це покірно, тепер стали приватними та вимагають із держави плату за послуги. Кириченко також нарікає на те, що «якщо вчасно не сплатити приватним підприємствам за зберігання, то виникає передумова до свавільного використання мобілізаційного резерву».
У результаті в Держкомрезерві постійно зростає дебіторська та кредиторська заборгованість. І Кабміну доводиться зараз працювати над вирішенням цього питання. Серед найбільших державних боржників — енергогенеруючі компанії, та навряд чи уряду вдасться примусити їх розщедритися в зимовий період, коли від них так багато залежить... А всього, за даними Кириченка, загальна заборгованість перед комітетом різних підприємств, міністерств і відомств за надані раніше товарні кредити складає близько 3,5 мільярда гривень. А борг комітету за зберігання — всього 58 мільйонів гривень. І все ж таки судові виконавці заблокували рахунки Держкомрезерву, через які велися розрахунки за зберігання товарно-матеріальних цінностей. При цьому Кириченко хвилюється за бази — підприємства, які спеціалізуються виключно на зберіганні. Адже вони виживають лише за рахунок своєчасної сплати за ці послуги із боку комітету...
Нещодавно Рахункова палата провела його комплексну перевірку. За словами Кириченка, серед іншого докоряли у «непрозорості проведення тендерів». Із цим голова, схоже, згоден. Він сподівається, що незабаром Кабмін ухвалить постанову про новий порядок реалізації товарно-матеріальних цінностей держрезерву, що дозволить уже з наступного року використовувати більш прозору схему. Раніше доступ до конкурсів, які проводилися Держкомрезервом, мали лише певні структури, розповідає відверто Кириченко. «На жаль, — інформує він, — лише певне коло підприємств виходило на конкурси із придбання товарно-матеріальних цінностей, і від цього вони (структури. — Авт.) мали прибутки, а то і надприбутки». Зважаючи на таку ситуацію, комітет вніс на розгляд уряду пропозицію про те, щоб конкурси із закупівлі товарно-матеріальних цінностей із держрезерву для таких структур як Міністерство внутрішніх справ, Міністерство оборони й інші, проводилися лише за участi цих міністерств і відомств. Таким чином, відомство Кириченка розраховує знизити рівень корупції.
«Держкомрезерв повинен стати могутнім важелем впливу на внутрішній ринок товарно- матеріальних цінностей», — вважає Кириченко. Для цього він спільно із Мінекономіки розробляє концепцію вдосконалення діяльності комітету, яку повинен буде затвердити Кабмін. А поки комітет робить перші кроки в боротьбі з «одвічними» проблемами — корупцією, розкраданням, боргами.
