Нещодавно глава держави призначив нового керманича Міністерства регiонального розвитку, будiвництва та житлово-комунального господарства (Мінрегіонкомунгоспу). Ним став екс-голова Донецької обласної державної адміністрації Анатолiй Близнюк. Тож саме йому «випала честь» слідкувати за всіма процесами в «тяжких» секторах економіки. І це не перебільшення, бо багатообіцяючі темпи зростання будівельної галузі підкосила криза, а житлово-комунальне господарство (ЖКГ) і так важко назвати принадним для нарощування рейтингу його управлінця, адже його модернізацією не займалися давно, а про нинішній стан українських водо- та тепломагістралей ходять цілі легенди.
Проте нового очільника Мінрегіонкомунгоспу цей факт, схоже, хвилює мало. За визначенням самого Близнюка, він — «людина команди», тому виконуватиме поставлене гарантом завдання — реформуватиме ці два сектори. За словами Анатолія Близнюка, до осені завершиться ліквідація Міністерства з питань житлово-комунального господарства та Міністерства регіонального розвитку і будівництва. У процесі, чесно зізнається він, треба буде прийняти ряд рішень, серед яких є й непопулярні, зокрема звільнення з роботи приблизно 72 осіб. Паралельно у відомстві до осені розроблять оновлену стратегію розвитку будівельної та житлово-комунальної сфер. Про основні напрямки очікуваних реформ Анатолій Близнюк розповів журналістами провідних ЗМІ, серед яких був і «День». Тож ми подаємо стисле баченням міністром реформування будівельної галузі та ЖКГ.
За словами очільника Мінрегіонкомунгоспу, сьогодні в країні різні регіональні тарифи на комунальні послуги, які встановлюються місцевими органами влади. І часто діючий тариф не співпадає з реальними затратами на виготовлення певного комунального блага. Тож різницю між собівартістю та реальним тарифом компенсує з бюджету держава, або вона лягає на плечі теплокомуненерго у вигляді кредиторської заборгованості цих підприємств. Тому в процесі реформування потрібно згладити ці цінові тарифні піки та привести тарифи до єдиного середнього показника. «Ми не повиннi ставити питання про пiдвищення тарифiв вступу. Ми маємо говорити про структуру собiвартостi, побачити її», — каже А.Близнюк, відповідаючи на запитання «Дня» про майбутній механізм економічно обѓрунтованих тарифів. Говорячи про конкретний період запровадження таких тарифів, він уточнив, що очолюване ним відомство до початку опалювального сезону пiдготує загальну iдеологiю формування тарифiв на житлово-комунальнi послуги. «До початку опалювального сезону та формування бюджетної полiтики наступного року ми маємо пiдiйти з чiтким розумiнням, що робити з тарифом: якщо його пiдвищувати, то як це зробити, щоб люди в результаті не постраждали. Ми вiдпрацюємо iдеологiю цього процесу, а потiм вiдповiднi органи державного управлiння ухвалять рiшення. Якщо потрiбен закон, Верховна Рада ухвалить рішення», — деталізував він.
Однак остаточну крапку в розмірах та термінах уведення нових тарифів ставитиме вже не міністр. Якщо його попередників постійно звинувачували у зволіканні з вирішенням цього питання, то нинішньому главі значно легше. Справа в тому, що указом президента №743/2011 вiд 8 липня 2011 року було створено Нацiональну комiсiю регулювання ринку комунальних послуг, на яку й переклали весь тягар установлення економічно обѓрунтованих тарифів та єдиної державної полiтики у сферi тарифоутворення на житлово-комунальнi послуги.
Тож пан Близнюк не може говорити про конкретні величини нових економічно обѓрунтованих тарифів. Однак, відповідаючи на запитання «Дня», він повідомив, що виступає за диференційовані тарифи на воду (залежно вiд обсягу її споживання). «Якщо сьогоднi європеєць споживає на добу 75 лiтрiв холодної води й 75 лiтрiв гарячої, тобто загалом 150 лiтрiв, то ми — 360 лiтрiв. Тодi нам слiд сказати, що 150 лiтрiв — це одна цiна, 200 — друга цiна, а 300 лiтрiв — третя. Необхiдно пiдходити диференцiйовано, як це роблять у цивiлiзованому свiтi i як у нас щодо електроенергiї та газу», — сказав він.
ТІЛЬКИ ПОВНОЦІННИЙ ВЛАСНИК — ЕФЕКТИВНИЙ ГОСПОДАР
Сьогодні в Україні 98% будинків належать людям, а не державі, говорить Близнюк. Проте де-факто за їхній фізичний стан гривнею відповідає саме остання. Хоча, продовжує він, законом визначено, що в разі приватизації в будинку більше 50% квартир підлягає зняттю з бюджетного утримання та передачі на баланс власникам. Однак сьогодні об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) не дуже багато. Щоб їхня кількість зростала, на думку міністра, треба створювати стимули. Зокрема, обіцяє він, буде лобіювати прийняття законодавчої бази, щоб у мешканцям ОСББ передавалося право власності на землю під таким будинком та прибудинкова територія. Іншим шляхом вирішити ситуацію навряд чи вдасться, каже він.
МОДЕРНІЗАЦІЯ ЖКГ — КОШТОМ ІНВЕСТОРІВ
За підрахунками Близнюка, щоб переоснастити систему ЖКГ в середньому на один регіон потрібно 40 мільярдів гривень. Зрозуміло, у бюджеті ніколи не знайдеться таких коштів для цілої країни, тому вже сьогодні міністерство почало готувати на 2012 рік низку програм у сфері житлово-комунального господарства на загальну суму 700 мільйонів дол., щоб залучити інвесторів для їх реалізації. За словами Близнюка, уже існує не менше 15 донорських організацій, які надають гранти та кредити на подібні цілі. У першу чергу це стосується програм установлення будинкових лічильників. «Сьогодні в країні не працює 6 тисяч ліфтів, із яких 3 тисячі не працюють понад два роки. Тому ми запропонуємо ці програми для фінансування в 2012 році в абсолютно новій ідеології», — розповідає новоспечений міністр про програми вкладення грошей. «140 мільйонів гривень на сьогоднішній день міністерство реалізовує за різними напрями», — уточнив він.
Окрім того, Близнюк зазначив, що міністерство хоче взяти участь у двох донорських програмах із залученням фінансування у проекти ЖКГ. Зокрема, міністр повідомив, що «шведи зроблять нам проект» із капітального ремонту житлових будинків.
