5—9 липня в Брюсселі відбудеться черговий раунд переговорів України з ЄС щодо створення зони вільної торгівлі (ЗВТ). Зустріч, за оцінками експертів, обіцяє стати вирішальною для досягнення домовленостей.
Адже, за даними Міністерства закордонних справ, сьогодні ми вже пройшли 11 етапів переговорів щодо підготовки Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. За їхніми результатами досягнуто суттєвого прогресу в контексті створення поглибленої та всеохоплюючої ЗВТ, відзначають у МЗС. Зокрема, узгоджено її загальну структуру та формат, що включатиме питання лібералізації руху товарів, послуг, капіталів та, частково, робочої сили.
Тим часом для вітчизняних аграріїв така співпраця вимальовує не дуже радісні перспективи...
Так, у ЄС дуже сильний тарифний захист внутрішнього ринку, ввізні мита на деякі продукти харчування досягають ста й більше відсотків. А Україна при вступі до СОТ взяла на себе зобов'язання знизити мита від нуля до 10%, тому різниця у тарифах буде не на користь нашої країни. Тому існує загроза того, що експорт із ЄС до України буде значно більшим, ніж з України до ЄС. Про це днями на прес-конференції зазначив генеральний директор Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) Володимир Лапа. Крім того, на думку президента УКАБ Алекса Ліссітси, Європа нав'язує Україні невигідні умови підписання договору про створення ЗВТ.
Як зазначають експерти, Україна сьогодні експортує більше продукції, ніж зможе експортувати в рамках ЗВТ на запропонованих ЄС умовах. Зокрема, ЄС вимагає або взагалі вилучити з переліку товарів, що дозволяється ввозити в рамках ЗВТ, ті продукти, які наша держава зацікавлена експортувати до ЄС, або встановити на них невигідні для України квоти. Зокрема, це стосується зерна, м'яса та олії.
Також ЄС вимагає скасування експортного мита на соняшник. Експерти ж відзначають, що це буде руйнівним не лише для олійної промисловості, а й для інших галузей, зокрема, тваринництва, які використовують продукцію переробки соняшнику. За даними ж Міністерства аграрної політики, діючі в Україні потужності з переробки насіння олійних культур станом на 1 січня поточного року становлять 8,7 млн. тонн на рік. Та мають тенденцію до подальшого зростання. Тож за 2009 рік Україною було експортовано 2,333 млрд. тонн соняшникової олії у 64 країни світу. Таким чином наша держава вийшла на перше місце в світі за продажем соняшникової олії на світовому ринку. На думку ж УКАБ, якщо уряду не вдасться відстояти збереження експортного мита на соняшник, Україна ризикує перетворитися з експортера на імпортера рослинних жирів. Крім того, варто зауважити, що ціни на соняшникову олію в ЄС вищі, ніж у нас, а відтак така «зміна ролей» — це ризик зростання цін на олію й на внутрішньому ринку України. В УКАБ пророкують подорожчання кожного літра соняшникової олії приблизно на 70%, а продукції з її використанням (майонези, маргарини) — на 130—150%.
Аби убезпечити українських аграріїв від ризиків ЗВТ з Європою, експерти УКАБ напрацювали ряд принципових позиції, які, на їхню думку, Україна повинна відстоювати на переговорах з ЄС. «Ми розробили відповідні розрахунки, насамперед по так званих критичних видах продукції, де наслідки для українського сільського господарства можуть бути суттєвими. Наприклад, ми вважаємо, що по всіх трьох видах м'ясної продукції — курятині, свинині та яловичині — квоти на імпорт до ЄС у зоні вільній торгівлі мають бути не менше 50 тисяч тонн. По зернових культурах... ми вважаємо, що можна вести розмову про повну лібералізацію торгівлі зерном», — зазначає Лапа.
Якщо Україна все ж буде працювати на умовах Євросоюзу, погодившись із всіма його умови, то ризикує завдати непоправної шкоди своєму аграрному сектору, переконаний Ліссітса. Останній, на думку експерта, зазнає суттєвих збитків. Тож аграрії закликають чиновників відстояти позицію українського агропромислового комплексу в переговорах з Європейським Союзом. Зокрема, в частині тарифного захисту внутрішнього ринку, скасування вивізного мита на соняшник та розміру державної підтримки.
Щодо останнього, треба зауважити, українська влада значно активізувалася. Варто лише згадати, що на минулому засіданні Кабінету Міністрів України Віктор Янукович доручив Національному банку й уряду вирішити питання про здешевлення кредитів, що надаються для розвитку економіки, зокрема, для сільського господарства. При цьому він підкреслив, що забезпечити можливість надання пільгових кредитів аграріям необхідно вже на період збиральної кампанії.
Тож і Кабмін не барився з виконанням дорученням глави держави. Вже 23 червня була видана постанова уряду, згідно з якою, із загальної суми державного фонду майже в 3 мільярди гривень по мільярду буде спрямовано на часткову компенсацію кредитів та вартості будівництва чи ремонту тваринницьких комплексів. Ще 200 мільйонів гривень уряд планує спрямувати на створення гуртових ринків сільгосппродукції. Майже 260 мільйонів гривень — становитимуть дотації на вирощування цукрового буряка, 150 мільйонів гривень підуть на часткову компенсацію вартості сільгосптехніки вітчизняного виробництва. На умовах повернення виділяється 130 мільйонів бюджетних гривень для надання кредитів фермерським господарствам (80 мільйонів гривень), закупівлі племінної великої рогатої худоби, вітчизняної техніки й обладнання для агрокомплексу з подальшою реалізацією їх для сільгоспвиробників на умовах фінансового лізингу (50 мільйонів гривень).
