Фінансові показники ЗАТ «Укртатнафта» за 2006 рік свідчать про те, що компанія як і раніше використовує схеми мінімізації прибутку, а надприбутки від продажу пального осідають у посередницьких структурах.
Таку думку в інтерв’ю агентству УНІАН висловив віце-президент Центра досліджень корпоративних відносин Ростислав Іщенко. «За даними рейтингу «Гвардія 500», за 2006 рік чистий прибуток «Укртатнафти» збільшився на понад 56% — до 13,7 мільярдів гривень. При цьому чистий прибуток підприємства у 2006 році склав усього 20,4 мільйона. Таким чином, найбільше нафтопереробне підприємство країни на одному найліквідніших ринків працює з рентабельністю 0,15%. Думаю, це більш, ніж серйозний привід задуматися як для структур, що перевіряють, так і для акціонерів підприємства як з боку України, так і Татарстану», — вважає аналітик.
Водночас Іщенко не виключив, що основна частка прибутку від роботи Кременчуцького НПЗ може осідати в кишенях посередників, пов’язаних з менеджментом російської «Татнафти». «Прибуток близького до Татарстану трейдера «Новойл» минулого рокуц склав понад 10,5 мільярда гривень, офіційний чистий прибуток — 101 мільйон гривень. Виходить, що посередницька структура заробила вп’ятеро більше, ніж завод, на якому вона купує нафтопродукти», — вважає експерт.
На думку Ростислава Іщенка, подібна схема роботи для татарстанської сторони може виявитися вигіднішою, ніж отримання прибутку від своєї частки у статутному фонді «Укртатнафти» як акціонера, оскільки цей фінансовий ресурс не потрапляє в поле зору російських фіскальних органів, а значить, не стане чинником тиску на них з боку Кремля і російського уряду.
