Усесвітній економічний форум підготував «Світовий рейтинг сприяння торгівлі 2012». Відповідно до цього дослідження, Україна посідає 86-е місце в рейтингу щодо легкості ведення бізнесу з 132 країн світу. (Перші місця посіли Гонконг і Сінгапур). Не кращі й інші наші показники. Зокрема, порівняно з 2010 роком у ефективності митного управління Україна скотилася з 110-го на 126-те місце, за прозорістю управління кордонами — з 102 на 123-те, щодо регулятивного середовища — з 117-го на 125-те місце. Не зайве нагадати: рейтинг «регулятивності» в Україні 2010 року дав їй 81-е місце серед 125 країн, 2009-го — 71-е з 121 країни, 2008-го — 68-е місце з 118 країн.
А скільки у нас говориться про скорочення кількості й спрощення регулятивних актів?! От і минулого четверга Верховна Рада ухвалила в цілому Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної реєстрації іноземних інвестицій». Він передбачає, що державна реєстрація (перереєстрація) іноземних інвестицій і її анулювання здійснюються в семиденний термін з дня подання іноземним інвестором відповідних документів.
Тим часом, у Фонді Блейзера прогнозують, що прямі іноземні інвестиції до України цього року виявляться в півтора разу меншими, ніж минулого (4 млрд дол. замість 6 млрд дол.). При цьому, згідно з даними із сайту Мінфіну, державний і гарантований державою борг України на 30 квітня 2012 року становив майже 60,9 млрд дол., що на 0,6% більше, ніж на кінець березня 2012 року, та на 2,8% більше, ніж на кінець 2011 року.
Який вихід з цієї ситуації? Схоже, робитимемо нові й нові борги. Цього року виповнюється 20 років взаємодії нашої країни з Міжнародним валютним фондом. З цієї нагоди прем’єр-міністр України Микола Азаров пропонує «відзначити цю подію» активізацією співпраці, тобто не прогавити можливості за рахунок нових кредитів іще більше надути боргову кулю. Під час зустрічі прем’єра з главою місії МВФ в Україні Крістофером Джарвісом сторони, зокрема, говорили про нестабільну ситуацію на зовнішніх ринках та її можливий вплив на економіку України, обговорили шляхи мінімізації виникаючих ризиків. При цьому Джарвіс не шкодував компліментів. За його словами, Україні вдалося досягти значного просування в проведенні структурних реформ, «оздоровленні» фінансового сектора й поверненні довіри до банківського сектора. «У мене склалося враження, — сказав глава місії, — що уряд має рішучість і чітке бачення, в якому напрямку проводити реформи. І я вірю, що ви й ваші міністри, глава Нацбанку, серйозно налаштовані на проведення реформ». Такі слова можуть означати ні що інше як обіцянку довгоочікуваного кредиту.
Схоже, нашому уряду Джарвіса вдалося умовити. Це майже успіх, якщо не брати до уваги те, що під час цього свого приїзду місія навіть не збирається обговорювати в Україні тему фінансування. І все одно «ура» главі МЕРТ Петру Порошенку, якому доручили всесторонньо інформувати гостя. У нас немає під рукою протоколу їхньої розмови, зате виступ Петра Андрійовича на нещодавньому засіданні Ради регіонів дає зрозуміти, чим ми заслужили оцінки Джарвіса. «Заходи, реалізовані в рамках Національного плану, на сьогодні працюють і приносять абсолютно об’єктивні результати, — запевняв міністр Раду регіонів і продовжував: — Зараз ми почали роботу в уряді, щоб забезпечити своєчасне набуття чинності всіма положеннями Митного кодексу. Це також має продемонструвати великий ефект». Міністр, швидше за все, не встиг ознайомитися зі «Світовим рейтингом сприяння торгівлі 2012» Усесвітнього економічного форуму, а тому щиросердо розвішував локшину на довірливі вуха: «Робляться кроки для дерегуляції, цього тижня було ухвалено закон про підтримку експорту».
Нічого й казати, піаритися ми вже навчилися. От і Податкова служба це днями продемонструвала. За її даними, надходження податку на прибуток до бюджету нашої країни в січні — квітні 2012 року становили 16,3 млрд гривень, що на 29,1%, або на 3,8 млрд гривень більше, ніж за аналогічний період 2011 року. Як повідомили УНІАН у прес-службі ДПС, план надходжень за цим податком перевиконано на 12,3%. Причому податківці наполягають, що ці досягнення забезпечені заходами для руйнування схем мінімізації податку, а також економічним зростанням у країні.
З цим твердженням можна й посперечатися, адже прибуток підприємств не зростає, а скорочується. Наприкінці минулого тижня Держстат спробував потішити країну тим, що позитивний фінрезультат підприємств України в першому кварталі цього року становив 8,5 млрд гривень. Якщо не знати масштабів нашого виробництва та торгівлі, то ця цифра може й вразити. Але той, хто подивиться статистичні довідники, буде неабияк здивований: позитивний фінансовий результат 2011 року, виявляється, перевищив 112 мільярдів гривень, а 2010 року — 63 мільярди. Звідки ж тоді черпають податківці свої надходження: чи не з прибутку наступних періодів, тобто вони стрижуть на своїх «вівцях» шерсть, яка ще не виросла?
Важке завдання захистити виробників від чиновницького свавілля наважився покласти на свої плечі «Реформаторський клуб». Робоча група його експертів підготувала й передала до Кабміну відповідний законопроект. Як зазначає президент клубу Іскандер Хісамов, головним чинником, що пригнічує економічну активність і погіршує інвестиційний клімат України, є неправомірне втручання силових органів у діяльність підприємців. Однакові повноваження розслідування правопорушень у господарчій сфері, за словами Хісамова, мають усі правоохоронні органи, що породжує дублювання функцій, свавілля й корупцію. І, відповідно, негативно позначається на іміджі нашої країни.
Німецькі експерти представили днями узагальнену оцінку іміджу України та її інвестиційної привабливості для німецьких ділових кіл. За словами глави німецько-української спілки юристів, члена правління Німецького економічного клубу, старшого партнера юридичної фірми Arzinger Вольфрама Ребока, західні інвестори дуже обережно підходять до питання інвестування в Україну, оскільки в країні немає найголовнішого для ведення бізнесу — верховенства права. Проте, на думку експерта, верховенство права не може бути встановлене в Україні внаслідок слабкого розвитку судової системи. Якщо ж вона почне працювати, то в країні буде забезпечено розвиток бізнесу й приплив довгострокових інвестицій. Ребок також вважає, що розвиток бізнесу в Україні стримується відсутністю ринку землі. «Тут багато чого не відбувається, тому що питання ринку землі не вирішене», — зазначає Ребок.
Низький рейтинг інвестиційної привабливості виставив Україні й посол США в Україні Джон Теффт. У лекції для студентів Дніпропетровського національного університету він сказав: «Незважаючи на свій потенціал, Україна продовжує залишатися на дуже низькому рівні в міжнародних рейтингах, що оцінюють інвестиційний клімат і легкість ведення бізнесу. Це та сфера, — впевнений посол, — в якій уряд має працювати зараз, виходячи з обіцянок президента Януковича впроваджувати реальні реформи та сприяти міжнародним інвестиціям. Теффт підкреслив, що американські й інші бізнесмени хочуть інвестувати в Україну, але стикаються з тими ж труднощами, що й українські бізнесмени. За словами посла, американці в Україні «бояться нечесного судоустрою й корпоративного рейдерства».
