Ця історія про те, як Володимира Путіна... підвів календар. Про те, що російський Президент міцно застряг десь усередині минулого століття відомо давно. Але в Анталії на саміті G-20 його жорстоко «підкачало» сьогодення... А, може, й ні...
На перший погляд «пропозиція» Путіна щодо вирішення долі російської позики, яку Кремль на особливо вигідних для себе умовах дав, минаючи свої ж, застереження (відомо, що під домовленості було видано спец розпорядження прем’єр-міністра РФ Дмітрія Мєдвєдєва), ненадійному позичальнику — Україні в особі уряду Азарова, виглядає спробою «ускочити в останній вагон потяга, який от-от відправиться... А глава РФ робить вигляд, що не лише не запізнився, а й контролює машиніста...
25 грудня цього року закінчується термін кредитних зобов’язань України перед Росією. Київ неодноразово давав зрозуміти, що у випадку відмови РФ від реструктуризації на загальних умовах Україна не буде взагалі повертати борг, а оголосить по ньому «технічний дефолт». І тоді долю цього кредиту, скоріш за все, вирішуватиме суд. А це — час, додаткові ресурси, і сумнівні перспективи.
У четвер — 12 листопада — Україна завершила реструктуризацію частини зовнішнього боргу, закінчивши випуск нових облігацій для комерційних кредиторів. Реструктуризація не зачепила лише одного з усіх, які Київ включив в перелік зобов’язань до перегляду — це зовнішній борг перед РФ на 3 мільярда доларів. Про що йдеться у відповідному розпорядженні Кабінету Міністрів України від 12 листопада 2015 року. Мінфін напередодні повідомив, що Україна не буде випускати нові цінні папери для РФ, оскільки російська сторона відмовилась від реструктуризації.
Борг Києва перед РФ у три мільярди доларів утворився в останні місяці правління екс-президента України Віктора Януковича. У грудні 2013 року уряд Миколи Азарова випустив єврооблігації на три мільярди доларів за вищою від ринкової ставкою, які повністю викупив Фонд национального благосостояния России.
Президент України Петро Порошенко назвав кредит РФ «хабарем Януковичу за відмову від курсу євроінтеграції». Утім, українська сторона все ж включила цей кредит РФ до переліку боргових зобов’язань, які Київ реструктуризує в рамках чотирирічної програми співпраці з МВФ. Йдеться про 17,5 мільярда доларів фіндопомоги, одною з ключових умов отримання якої для України була реструктуризація частини державного комерційного.
Андерс АСЛУНДС, провідний міжнародний експерт, економіст: ...США і ЄС повинні надати повну юридичну та фінансову підтримку Україні та наполягати на скасуванні боргу Януковича Путіну
Так от переговори про реструктуризацію почались ще у березні цього року, а завершились 14 жовтня у Лондоні на зборах кредиторів України затвердженням умов реструктуризації. Йдеться про списання 20% (3 мільярдів доларів) та реструктуризацію 8,5 мільярдів доларів. Досягнуто домовленостей, що Україна впродовж чотирьох років нічого не повертає кредиторам, а займається відновленням економіки. Цього часу, за підрахунками «підписанті» цих домовленостей, вистачить, аби українська економіка «відхекалась від кризи» та змогла оплачувати рахунки. І власне 12 листопада випуском нових євро бондів урядом України ці домовленості були скріплені.
Росія не брала участь у Лондонському зібранні кредиторів. В РФ заявляли, що чекають від Києва повернення грошей вчасно — тобто 25 грудня цього року. Або ж — дефолт. Така ультимативна позиція російської сторони, як вже повідомляв раніше «День», ґрунтувалась на розумінні, що для України такий «сценарій» фактично означає зрив співпраці з МВФ, в правилах якого чітко прописано: не кредитувати боржника, який має технічний дефолт хоч по одному зі своїх зобов’язань.
Київ все ж не піддався шантажу. Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк в інтерв’ю німецькій газеті Handelsblatt підкреслив, що Україна «не може ставитися до Росії іншим чином, ніж до решти міжнародних кредиторів». «Ми пропонуємо Росії такі ж умови». — сказав прем’єр і виставив дедлайн для досягнення згоди — 29 жовтня.
І от, коли вже пройшли всі «дедлайни» з’являється в переговорному процесі Президент РФ і заявляє, мовляв «ми тут подумали», і вирішили запропонувати вам «кращі умови», ніж ви в нас просили. Мовляв, російській сторона, рзуміючи складу економічну ситуацію України, готова почекати рік. Більше того, вона «дозволяє» українцям у 2016-му повертати не усю суму відразу, а розбити борг на частини — по мільярду щороку впродовж трьох років. Але при одній умові, що ЄС, чи США виступлять «поручителем» України у цих складних «благодійно-фінансових» справах. Цей жест, за словами Путіна, був би для російської сторони гарантією того, що Захід сам вірить в українську економіку і її здатність в перспективі повертати борги. І нібито Путін вже попередньо переговорив про це з Президентом США Бараком Обамою та главою МВФ Крістін Лагард.
На календарі — 16 листопада. Путін знаючи про всі переговори і «дедлайни» на G-20 раптом «витягує позику Януковича», з перспективою якої вже буцімто розібрались і Україна, і Захід. І ніхто не наважується сказати йому: «Містере, потяг поїхав! You are late». «Shit happens», але на 23 листопада заплановано засідання ради директорів МВФ, на якому, як очікується, буде розглянуто питання зняття заборони на фінансування країн, які мають непогашену заборгованість перед офіційним кредитором. Але ж ні... Тиша.
Голова комітету економістів України Андрій НОВАК у розмові з «Днем» зауважив, що в усій цій історії з «позикою Януковича» ясно одне: Україні слід вийти з рамок, які їй малюють у Кремлі. «Якщо ми заходитиме у цьому протистояння з РФ у фінансове чи юридичне поле, ми програємо», — каже він. І єдино правильним кроком, який він бачить для нас, — оголосити, що ми не відмовляємось від зобов’язань, але оголошуємо мораторій на їх повернення, доки Росія не поверне нам Крим і не звільнить Донбас.
